Приклад розв’язання задачі

1. Цукор та чай у даному випадку є абсолютно взаємодоповнюючими товарами. Вони споживаються разом в одній визначеній пропорції. Тому крива байдужості споживача, яка наведена на рис. 2. Має L - образний вигляд.

2. Набір благ, які споживає споживач, завжди відображається як X = 2Y (X – кількість цукру, Y – кількість чаю).

Тоді бюджетне обмеження: 0,05 + 0,15Y = 4.

Отже: 0,05 * 2Y + 0,15Y = 4. Тоді Y = 16, а X = 32.

3. Бюджетне обмеження: 0,1X + 0,05Y = 4.

Отже: 0,1 * 2Y + 0,05 Y = 4. Тоді Y = 16, а X = 32.

Рис. 2. Крива байдужості

Висновок: кількість споживаного споживачем цукру та чаю не змінилася.

Тема 4. Аналіз поведінки споживача

Задача 6. У чому полягає відмінність між повноцінним і неповноцінним благом? накресліть криву Е. Енгеля для блага, яке споживач розглядатиме як неповноцінне після того, як його доход за місяць досягне певного рівня.

Приклад виконання задачі

Як відомо, крива Е. Енгеля – це крива, яка відображає пряму залежність між грошовим доходом споживача і кількістю благ, які придбаються. Якщо благо є повноцінним, то зі збільшенням цього блага також зростає. І, навпаки, якщо благо є неповноцінним, то зі збільшенням доходу споживача його споживання скорочується.

Але можлива ситуація, коли спочатку (при І < І^/) споживач вважає благо повноцінним, а при досягненні певного рівня доходу (І > І^/) воно перетворюється для нього на неповноцінне. Так, на рис. 4 товар Х повноцінний, якщо дохід менший, ніж І^/, і неповноцінний, якщо дохід більший, ніж І^/.

Рис. Перетворення товару Х з повноцінного в неповноцінний

Задача 7. Споживач має дохід 200 грош. од. і витрачає його на придбання блага Х по ціні 10 грош. од. і блага Y по ціні 20 грош. од. Вибір споживача, що максимізує корисність, включає 12 одиниць Х і 4 одиниці Y. Збільшення ціни товару Х до 20 грош. од. викликає зміщення точки рівноваги (4X; 6Y), зниження до 5 грош. од. – відповідно (20X; 5Y).

1. Зобразіть графічно, як змінюватиметься положення бюджетної лінії у разі зниження та підвищення ціни.

2. Побудуйте лінію «ціна-споживання».

3. Використовуючи лінію «ціна-споживання», побудуйте криву попиту споживача на товар Х.

Приклад розв’язання задачі

1. Згідно з умовою задачі, ціна товару Y не змінюється і становить 20 грош. од. Витрачаючи весь свій дохід лише на благо Y, споживач зможе купити I/P_Y = = 200/20 = 10 од. блага Y. Відмітимо точку Х = 0; Y = 10. (рис. 4, а). Спочатку ціна на товар Х становила 10 грош. од. Витрачаючи свій дохід лише на товар Х, споживач зміг би купити I/P_Х = 200/10 = 20 од. блага Х (точка Х = 20, Y = 0 на рис. 5, а). за цими даними будуємо бюджетну лінію І₂. Якщо ціна товару Х підвищиться до 20 грош. од., то бюджетна лінія повернеться за годинниковою стрілкою (лінія І₁). Якщо ж ціна товару Х знизиться до 5 грош. од., то бюджетна лінія займе положення І₃.

2. Позначимо точки максимальної корисності споживача А, В і С. З’єднавши їх, отримаємо лінію «ціна-споживання».

3. У точці А споживач вибирає А одиниці товару Х і 6 одиниць товару Y. Цьому вибору відповідає точка D, яка показує, що при ціні товару Х в 20 грош. од. споживачеві потрібно 4 одиниці цього товару (рис. 4, б). точка Е відповідає точці F: P_X = 10 од., Q_X = 12 од. Аналогічно точка L відповідає С: P_X = 5 од., Q_X = 20 од. З’єднавши точки D, E, L, отримуємо криву попиту споживача на товар Х (рис. 4, б).

16

Рис. 4. Крива «ціна-споживання» та побудова лінії попиту