Площини активності та механізми реалізації політики безпеки

Площини активності та механізми реалізації політики безпеки — у сфері подальшої інтеграції та співробітництва у межах НАТО і ЄС. Економічний розвиток та соціально–політичний поступ сприятимуть сприйняттю безпеки як об’єктивної реальності. Значна роль відводиться дипломатії. Важливою позицією є контроль над експортом у галузі військових технологій та технологій подвійного призначення. Нові завдання будуть поставлені перед спецслужбами, поліцією та прикордонниками.

У Стратегії національної безпеки Польщі особливе місце відводиться Україні. Зокрема відзначається, що одним з найважливіших чинників безпеки у Європі вважається співробітництво НАТО та України, а також підтримка з боку НАТО зусиль і реформ, які здійснюються в Україні й спрямовані на зміцнення незалежності, побудову сучасної демократичної держави.

У більшості країн ЦСЄ є глибоке розуміння та зацікавленість у розвитку близьких і конструктивних відносин між НАТО та Росією. Вступ Польщі, Чехії та Угорщини до НАТО не означає закінчення процесу інтеграції в його структури. Цей процес поглиблюватиметься на багатьох рівнях, зокрема у напрямі транспортних зв’язків, охорони інформаційних систем, участі у виробленні важливих політичних та стратегічних рішень Союзу. Це вимагатиме акумулювання необхідних коштів. Пріоритетними у цій сфері є пристосування організаційних структур Збройних Сил до стандартів НАТО, підготовка кадрів, продовження аналітично–дослідної роботи у напрямі повної інтеграції з НАТО.

При цьому заходи у сфері економіки та фінансів мають передбачати: адаптацію інфраструктури та планування у сфері оборони відповідно до стандартів НАТО; використання Інвестиційної Програми НАТО у сфері безпеки (HNS);

У свою чергу, це вимагатиме підвищення активності країн в ініціативах НАТО, передусім в Ініціативі Оборонної Можливості (DSI), підготовці військової та цивільної інфраструктури до прийому сил НАТО у межах виконання обов’язків держави–господаря.

Базисом європейської безпеки буде система, що утворюється на рівні ЄС—ЗЄС—НАТО. З позицій перспективних довготермінових інтересів участь у цій системі є такою ж важливою, як і членство в НАТО. Членство в ЄС буде пріоритетом стратегії безпеки більшос-ті країн ЦСЄ на найближчі роки.

За таких умов важливого значення набуває реструктуризація та модернізація оборонної промисловості. Як першочергові заходи передбачаються: приватизація оборонної промисловості, використання одержаних за рахунок цього коштів на реструктуризацію і модернізацію збройних сил, збереження контролю держави тільки над тією частиною галузі, що має в оборонному комплексі ключове значення, збалансованість між імпортом озброєнь та вітчизняною продукцією, розвиток науково–дослідної діяльності у цій галузі; створення стабільної системи планування та фінансування закупівлі зброї.

Передбачається, що розвиток оборонної промисловості відбуватиметься за співпраці та за участю союзників по НАТО. Це ж поширюється і на західноєвропейську групу щодо озброєнь у межах ЄС (WEAG).

Важливою позицією є членство у Спільній Організації Співробітництва у галузі озброєнь (OCCAR).

Активізація співробітництва у межах ОБСЄ, участь у регіональних та субрегіональних програмах й надалі зміцнюватимуть безпеку в басейні Чорного моря та Центрально–Східній Європі. Важливого значення набуває і подальший розвиток співробітництва у межах Веймарського трикутника, Вишеградської групи, Ради країн Балтій-ського моря.

Вважається за необхідне продовжити політику надання всілякої підтримки інтеграції в євроатлантичні структури Литви, Словаччини та інших держав регіону.

Польща вважає за необхідне всіляко розвивати стратегічне партнерство з Україною, яка є одним з найважливіших чинників безпеки в Європі. У міру своїх можливостей РП підтримуватиме демократичну владу в Києві, її прагнення зміцнювати незалежність та стабільність, зв’язок з європейськими структурами.

Щодо Росії передбачається проведення відкритої політики. Це стосується і Білорусі. Незалежна, демократична, стабільна і безпечна Білорусь є життєво потрібною Європі.