36. Метод Дельфі. Метод "мозкової атаки".

Метод Дельфі (іноді дельфійський метод) з'явився в 1950-1960 роки для аналізу планів атомної війни США (розроблений корпорацією RAND, авторами вважаються Olaf Helmer, Norman Dalkey, і Nicholas Rescher). Ім'я запозичене від Дельфійського Оракула.

Основна ідея

Суть цього методу в тому, щоб за допомогою серії послідовних дій - опитувань, інтерв'ю, мозкових штурмів - домогтися максимального консенсусу при визначенні правильного рішення. Аналіз за допомогою дельфійського методу проводиться в кілька етапів, результати обробляються статистичними методами.

Базовим принципом методу є те, що деяка кількість незалежних експертів (часто непов'язаних і не знають один про одного) краще оцінює і пророкує результат, ніж структурована група (колектив) особистостей. Дозволяє уникнути відкритих зіткнень між носіями протилежних позицій тому виключає безпосередній контакт експертів між собою і, отже, груповий вплив, що виникає при спільній роботі і складається в пристосуванні до думки більшості. Дає можливість проводити опитування екстериторіально, не збираючи експертів в одному місці (наприклад, за допомогою електронної пошти)

Суб'єкти:

групи дослідників, кожен з яких відповідає індивідуально в письмовій формі.

організаційна група - зводить думки експертів воєдино.

Етапи

Попередній:

підбір групи експертів - чим більше, тим довше - до 20.

Основний:

постановка проблеми - експертам розсилається питання і пропонується його розбити на підпитання. Організаційна група відбирає найбільш часто зустрічаються. З'являється загальний опитувальник.

цей опитувальник розсилається експертам. Їх запитують - чи можна додати ще щось; чи достатньо інформації; чи є додаткова інформація з питання? У результаті - 20 варіантів відповідей, де є додаткові аспекти, запит інформації, надана інформація. На цій основі складається наступний опитувальник.

покращений опитувальник знову розсилається експертам, яким тепер треба дати свій варіант вирішення, а також розглянути найбільш крайні точки зору, висловлені іншими експертами. Експерти повинні оцінити проблему щодо аспектів: ефективність, забезпеченість ресурсами, в якій мірі відповідає початкової постановці завдання. Таким чином виявляються домінуючі судження експертів, зближуються їхньої точки зору. Усіх експертів знайомлять з доводами тих, чиї судження сильно вибиваються з загального русла. Після цього всі експерти можуть змінювати думку, а процедура повторюється.

ітерації повторюються, поки не буде досягнута узгодженість між експертами, або не буде встановлено відсутність єдиної думки з проблеми. Вивчення причин розбіжностей в оцінках експертів дозволяє виявити непомічені раніше аспекти проблеми і варто звернути увагу на ймовірні наслідки розвитку аналізованої проблеми або ситуації. Відповідно до цього і виробляється остаточна оцінка та практичні рекомендації. Звичайно проводиться три етапи, але якщо думки сильно різняться - то більше.

Аналітичний:

перевірка узгодженості думок експертів, аналіз отриманих висновків та розробка кінцевих рекомендацій.

«Мозкови́й штурм», (рос. «мозговой штурм», англ. brainstorming, нім. Brainattack f, Brainstorm m) — популярний метод висування творчих ідей у процесі розв'язування наукової чи технічної проблеми, сеанси якого стимулюють творче мислення.

1 Склад групи для «мозкового штурмування»

2 Сеанси «мозкового штурмування»

3 Література

4 Дивіться також

5 Інтернет-ресурси

Склад групи для «мозкового штурмування»

Для проведення сеансу комплектують спеціальну групу з представників науково-дослідних, конструкторських, виробничих та інших підрозділів фірми — переважно від 6 до 10 чол. Призначають голову групи, який добре обізнаний з технікою застосування методу «М.ш.». До групи, як правило, входять 1-2 чол., які взагалі не обізнані з проблемою і є спеціалістами з інших галузей науки і техніки.

Сеанси «мозкового штурмування»

Перший етап "мозкового штурму"

Сеанс здійснюється в два етапи. На першому допускається (й навіть заохочується) висування навіть безглуздих, як на перший погляд ідей, що їх записують, як правило, на магнітну стрічку всі без винятку за принципом: що більше ідей, то краще. Критикувати висловлені ідеї забороняється, тому що передчасне оцінювання ідей може вбити творчий ентузіазм, особливо у неспеціалістів. Допускається уточнення та комбінування ідей.

На другому етапі всі висунуті ідеї уважно вивчають висококваліфіковані спеціалісти-експерти й оцінюють за допомогою спеціальних таблиць критеріїв, розроблених заздалегідь. Більшу частину висловлених пропозицій відкидають, а ті ідеї, які найбільшою мірою відповідають усім критеріям, передають на розробку і впровадження у виробництво.

Ефективність методу «мозкового штурмування» зменшується, якщо в групі є сильна особа, що домінує над іншими, якщо недостатня кваліфікація учасників або якщо їх дуже багато.