1. Планування виробничої діяльності

План виробництва визначає генеральний напрямок перспективного зростання всіх підрозділів фірм та організацій, основний профіль планової, організаційної та управлінської діяльності підприємства, а також головні цілі і завдання поточного планування, організації та управління виробництвом. Планування виробництва продукції, товарів та послуг повинна задовольняти на всіх діючих підприємствах конкретні потреби покупців, замовників або споживачів і бути тісно пов'язаним з розробкою загальної стратегії розвитку фірми, проведенням маркетингових досліджень, проектуванням конкурентоспроможної продукції, організацією її виробництва і реалізації, а також з виконанням інших функцій і видів внутрішньогосподарської діяльності.

У сучасних умовах ринок вимагає виробництва адресної продукції споживачам, різноманітності виконуваних робіт і послуг, оновлення товарів по ініціативою покупців, проведення частих закупівель ресурсів, планування наступальних дій проти конкурентів, здійснення гнучких бюджетів та непередбачених витрат. Гнучка виробнича політика підприємств або фірм може при плануванні входити в конфлікт з цілями окремих підрозділів і функціональних служб, які прагнуть до масового виробництва товарів (виробничі служби), обмеженого числа видів продукції (конструкторські відділи), постійним бізнес-планом (планові служби), чітко визначеним бюджетам (фінансові служби), стандартизованих операціях (маркетингові служби), пасивним дій проти конкурентів (юридичні служби). У цих умовах вищі керівники - менеджери повинні домагатися тісного взаємодії функціональних підрозділів своєї організації у виборі конкретної стратегії для кожного з них.

У процесі планування виробництва та продажу продукції має досягатися компроміс між можливостями випуску і збуту товарів, здатністю нової продукції заміщати стару, витратами на зберігання і транспортування ресурсів, інвестиціями та доходами, витратами та прибутком, потенціалом розвитку і капіталовкладеннями, освоєнням нових послуг і ризиком. Тому в процесі розробки планів виробництва необхідно виробити спільні цілі та стимулювати контакти між окремими підрозділами, залучати до планування фахівців, що з'єднують воєдино технічні, маркетингові та економічні мети, створювати між функціональні робочі групи плановиків, розробляти комплексні програми розвитку виробництва з урахуванням конкретних завдань кожного підрозділу.

Планування виробництва та реалізації продукції на вітчизняних підприємствах являє собою процес розробки і виконання основних показників річного плану, що включають передбачення потреб ринку на найближчу та віддалену перспективу. Для цього необхідні вибір і обґрунтування найважливіших напрямів виробничої і підприємницької діяльності, встановлення обсягів виробництва та продажу товарів, розрахунок потреби всіх видів економічних ресурсів. У свою чергу це передбачає забезпечення збалансованості виробничої програми і виробничої потужності, конкретизацію обсягів і термінів виконання робіт та послуг, оперативне регулювання виробничої діяльності та коригування вихідних планових показників.

У річному плані виробництва кожного підприємства міститься взаємозалежна система наступних планових показників:

1. основна мета виробничої діяльності фірми і її окремих підрозділів на плановий період;

2. обсяги і терміни виробництва продукції, робіт і послуг з зазначенням конкретних кількісних і якісних показників по всій номенклатурі товарів;

3. розрахунок виробничої потужності підприємства, цехів, і ділянок, які підтверджують її збалансованість з річними обсягами виробництва, рівновага попиту та пропозиції;

4. визначення потреби ресурсів виконання річної виробничої програми підприємства та його підрозділів, розрахунок балансу напівфабрикатів і комплектуючих;

5. розподіл планованих робіт по основних цехах -- виконавцям ринкових замовлень, а також строком виготовлення та постачання продукції на ринок;

6. вибір засобів і методів досягнення запланованих показників, розрахунок обсягів незавершеного виробництва, коефіцієнтів завантаження технологічного обладнання та виробничих площ;

7. обґрунтування методів і форм організації виробництва запланованих товарів, робіт і послуг та контролю виконання планів виробництва та реалізації продукції.

Як видно, планування виробництва продукції передбачає систему взаємодії комплексу економічних ресурсів і внутрішньо фірмових факторів, спрямовуються на досягнення виробленої стратегії і поставлених завдань на основі повного використання технічних, організаційних та інших наявних на підприємстві резервів. Планування служить необхідною умовою вільного вибору виду виробничої діяльності, своєчасної підготовки матеріальних і трудових ресурсів, технологічного обладнання та конкуруючих виробів для виробництва необхідних ринком товарів і послуг. Тому кожна незалежна виробнича фірма повинна самостійно планувати свою виробничу діяльність на кілька років вперед з урахуванням потреб ринку і своїх можливостей.

План виробництва продукції є для кожного підприємства в умовах ринку базою комплексного соціально-економічного планування всієї внутрішньо фірмової діяльності. На його основі розробляються соціально-трудові, постачальницько-збутові, фінансово-інвестиційні та інші розділи довгострокового та поточного планів. На сучасних підприємствах кількість розділів та частин плану, а також їх назву і перелік застосовуваних показників можуть відрізнятися залежно від форми власності, концентрації виробництва, розміру підприємства, чисельності персоналу, корпоративних особливостей та інших факторів. Можуть змінюватися також методика і порядок планування: на приватних фірмах плани розробляються самостійно за принципом «зверху вниз» або «знизу вгору ». На державних і муніципальних підприємствах річні плани задаються директивним чином у вигляді замовлень - нарядів. Однак зміст планової роботи в цілому мало залежить від існуючих форм власності.

Кожне підприємство розробляє і взаємопов'язаних окремі плани в єдину комплексну систему і забезпечує збалансованість планових показників, як за видами застосовуваних ресурсів, так і за термінами виконання планів. Плани виробництва повинні бути в свою чергу узгоджені з планами з праці та інвестицій. Подібним чином досягається повна збалансованість комплексної соціально-економічної діяльності підприємства. Інакше кажучи, створюється динамічна система взаємозв'язку виробничих, технічних, економічних, організаційних, соціальних та інших факторів, спрямованих на досягнення спільної цілі підприємства. У комплексному плані виробництва підприємства передбачаються, крім того, загальний порядок і черговість виконання робіт, встановлюються єдині терміни постановки продукції, а також відповідальні виконавці по всьому циклу проектно-конструкторських, виробничо-господарських, планово-управлінських робіт та інших видів діяльності.

У планах виробництва при необхідності можна також встановлювати основні джерела і розміри фінансування по кожному виду діяльності підприємства, гранично допустимі витрати по етапах і видів робіт, кінцеві результати по окремим підрозділам, видами потоків і термінів надходження грошових коштів. У ході внутрішньо фірмового планування кожен структурний підрозділ, цех або відділ розробляють свої плани виробничої діяльності, які потім пов'язують із загальним планом підприємства. За рівнями управління виробничі плани бувають Загальнофірмові, цеховими, бригадний і ін На малих підприємствах розробляється, як правило, загальний план виробничо-господарської діяльності.

Повний поєднання планів, а також методів обліку і контролю ходу їх реалізації досягається, як правило, тільки на завершальному етапі виробничої діяльності.