Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тема 6. нова doc.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
30.08.2019
Размер:
74.75 Кб
Скачать

2. Організація та обслуговування робочих місць.

Робоче місце — це за­кріплена за окремим робітником або групою робітників (брига­дою) частина виробничої площі з розташованими на ній засоба­ми праці, призначеними для виконання певної частини виробни­чого процесу.

Кожне робоче місце має свою специфіку, пов'язану з особливостями організації виробничого процесу, різноманітністю форм конкретної праці у виробництві. Вид робочого місця визначається такими факторами, як тип ви­робництва, рівень розподілу і кооперування праці, ступінь меха­нізації та автоматизації, кількість устаткування на робочому місці та ін.

Організація робочого місця — це створення певного комплексу організаційно-технічних умов для високопродуктивної і безпечної праці.

При вирішальній ролі знарядь праці вихідним моментом в ор­ганізації робочого місця є предмет праці. Зна­ряддя і характер предметів праці, своєю чергою, зумовлюють пла­нування (площі, розміщення елементів робочого місця тощо).

До основних заходів, які становлять зміст робочих місць, на­лежать: раціональна спеціалізація; правильне освітлення; розта­шування устаткування, оснащення, предметів праці; заходи щодо обслуговування; створення комфортних умов.

Основні вимоги до організації робочого місця такі: на робочо­му місці постійно повинно міститися усе необхідне для безпере­бійної і високоякісної праці, не має бути нічого зайвого; робітник не повинен почуватися скуто при виконанні будь-якого необхід­ного трудового руху і в той же час не робити зайвих рухів.

Планування робочого місця — це просторове розміщення за­собів, предметів праці та виконавця з урахуванням антропомет­ричних, біохімічних даних і основних характеристик органів чуття людини.

Робоче місце можна розділити на дві зони: зону праці (ос-, новла) і зону підходу (допоміжна). Обидві зони мають однакове значення для організації робочого місця і називаються внутрішнім плануванням. Зовнішнє планування — розташування робочого місця відносно інших робочих місць — визначається характером і кількістю його оснащення, характером виконуваних робіт.

Оснащення робочого місця — це забезпечення його всіма не­обхідними для виконання процесу праці засобами і предметами праці.

Конкретизованим викладом проекту організації трудового про­цесу слугує карта організації праці на робочому місці. Це доку­мент визначає: вихідні дані (предмет, технологія, форма організації, оплата праці); трудовий процес (елементи процесу, час, методи праці, графік синхронізації процесу); робоче місце (просторова організація робочого місця); обслуговування робочого місця (функ­ції, спосіб і режим обслуговування, види самообслуговування, за­соби зв'язку); умови праці (фактори, засоби захисту від несприятливих умов); норми витрат праці; вимоги до виконавця роботи; режим праці і відпочинку; загальні техніко-економічні показники.

Комплексна оцінка кожного робочого місця на його відповідність передовому науково-технічному та організаційному рівню, який забезпечує зростання продуктивності праці і високу якість продукції, аналіз досягнутого рівня виробництва, прийняття рі­шень щодо подальшого використання робочих місць і визначення основних напрямів їх удосконалення інтегрується у процесі ате­стації робочих місць.

Розглянемо особливості організації робочих місць у дрібносерійному типі виробництва (використані типові проекти органі­зації робочих місць у складально-монтажному, налагоджувально-регулювальному і контрольно-випробувальному виробництвах).

В умовах дрібносерійного виробництва ефективним є застосу­вання багатономенклатурної потокової лінії, яка пульсує, є гори­зонтально-замкнутою з примусовим режимом руху. Основна пере­вага такої лінії полягає в тому, що вона дає змогу здійснювати випуск виробів практично з будь-якого робочого місця, а тому досить стійка до частої зміни виробів. Як правило, за потоковою лінією закріплюються однотипні за конструктивно-технологічними ознаками вироби з приблизно однаковим циклом виконання операцій. При цьому кількість ви­конуваних операцій зі складання і монтажу перевищує кількість робочих місць на конвеєрі (звичайно від 12 до 30 або від 18 до 36), тому цикл виконується за 1,5—2 і більше оборотів. Малоопераційні вироби можуть запускатися на лінії одночасно. В прак­тиці окремих підприємств на одній і тій же лінії одночасно здійснюється складання-монтаж двох, трьох, а іноді й чотирьох ви­робів.

Робота виконується згідно з операційними картами потокового, складання, які мають технологічні ескізи, однакові для всіх опе­рацій, з виділенням елементів, що встановлюються в конкретній операції. Потокова лінія обслуговується однією бригадою робіт­ників, кожний з яких може виконувати практично всі або більшість операцій, закріплених за лінією. Вузька спеціалізація робіт у бригадах не практикується, що в поєднанні з частою змінністю виробів дає змогу значно розширити психофізіологічні межі роз­поділу праці.

Робоче місце, наприклад, монтажника радіоелектронної апа­ратури і приладів, як і будь-яке інше робоче місце, характеризу­ється зовнішнім і внутрішнім плануванням. Зовнішнє планування, крім звичайних частин (верстака, стільця, тари для комплектую­чих), в умовах багатономенклатурної потокової лінії включає конвеєр і обертальний тримач плати інтегральної мікросхеми, що набирається. Конвеєр служить транспортним засобом, який до­ставляє, на робочі місця комплектуючі деталі для повного монта­жу плати, а також певну кількість плат. Кожний конвеєр облад­наний табель-годинником і місцевою світловою сигналізацією, що дає змогу робітникові орієнтуватися в темпі виконання роботи.

Внутрішнє планування включає комплект ящиків зі схемою раціонального розміщення в них технічної документації, слюсар­но-монтажного інструменту, вимірювальних приладів та іншого оснащення. В комплектацію робочого місця входять предмети догляду за робочим місцем, засоби індивідуального захисту.