Тема 6: Цілісний педагогічний процес план

1. Педагогічний процес як динамічна педагогічна система.

2. Цілісність педагогічного процесу.

3. Рушійні сили педагогічного процесу.

4. Закономірності педагогічного процесу.

5. Організація педагогічного процесу.

Література:

Основна:

1. Бабанский Ю.К. Педагогический процесс //Избр. пед. труды /Сост.Ю.К.Бабанский. – М., 1989.

2. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. – К., 1989.

3. Лекції з педагогіки вищої школи: Навчальний посібник / за заг. ред.В.І.Лозової. – Харків, 2006.

4. Мойсеюк Н.Є Педагогіка: Навчальний посібник, – Київ 2001.

5. Подласый И.П. Педагогика. Новый курс: Учебник для студентов пед. вузов. – М.: Владос, 1999. – Кн.1.

6. Сластенин В.А., Исаев И.Ф., Шиянов Е.Н. Педагогика. – М.,2007.

Додаткова:

1. Амонашвили Ш.А. Психологические основы педагогики сотрудничества. – К., 1991

2. Діалогічна взаємодія в навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи: Кн. для вчителя / За ред. Г.О.Балла, В.О.Киричука. – К.,1997.

3. Касьяненко М.Д. Педагогіка співробітництва. – К.: Вища школа, 1993.

4. Сухомлинський В.О. Павлиська середня школа // Вибр. твори: В 5 т. – К.,1977. – Т.4.

1. Педагогічний процес як динамічна педагогічна система

Термін процес (від лат. ргоcessus — просування) означає рух уперед, послідовну зміну станів, стадій розвитку; сукупність послідовних дій з метою досягнення якогось результату.

Педагогічний процес — це динамічна взаємодія вихователів і вихованців, спрямована на досягнення поставленої виховної мети.

У педагогічній практиці та педагогічній літературі попередніх років вживається поняття «навчально-виховний процес». В основному терміни «навчально-виховний процес» і «педагогічний процес» тотожні. Однак, поняття «навчально-виховний процес» не відображає, як показали дослідження П.Ф. Каптерева, А.П. Пінкевича, Ю.К. Бабанського, М.М. Скаткіна та інших педагогів, усієї складності процесу і, найперше, його найважливіших рис — цілісності та спільності. Головна ж суть педагогічного процесу — єдність навчання, виховання та розвитку на основі цілісності й спільності.

Сучасна педагогічна теорія представляє педагогічний процес як динамічну систему. Слово «система» (від гр. systema — ціле, що складене з частин) означає цілісність, яка являє собою єдність закономірно розташованих і взаємопов'язаних частин. Основними ознаками системи є:

а) наявність компонентів, які можна розглядати у відносній ізольованості, поза зв'язками з іншими процесами і явищами;

б) наявність внутрішньої структури в'язків між цими компонентами, а також їхніми підсистемами;

в) наявність певного рівня цілісності, ознакою якої є те, що система завдяки взаємодії компонентів одержує інтегральний результат;

г) наявність у структурі системоутворюючих зв'язків, які об'єднують компоненти, як блоки, частини в єдину систему; д) взаємозв'язок з іншими системами.

Педагогічний процес як система протікає в інших системах: освіті, школі, класі, на окремому уроці тощо. Кожна з таких систем функціонує в певних зовнішніх, зокрема природно-географічних, суспільних, виробничих, культурних тощо та внутрішніх умовах, якими для школи є матеріально-технічні, морально-психологічні, санітарно-гігієнічні та інші умови. Системне бачення педагогічного процесу дозволяє чітко виділяти його складові компоненти, проаналізувати всю різноманітність зв'язків і відносин між ними, кваліфіковано управляти педагогічним процесом. Кожна з систем має власні складові.

Компонентами системи, в якій протікає педагогічний процес, є педагоги, вихованці зміст та засоби виховання.

Мета в педагогічному процесі виступає системотворчим фактором. Методи педагогічної діяльності, прийоми, засоби комунікативного впливу виникають безпосередньо в процесі взаємодії педагога з вихованцями, а тому вони не є структурними компонентами педагогічного процесу.

Основною одиницею педагогічного процесу, яка дає можливість прослідкувати перехід педагогічного процесу із одного стану в інший ( динаміку) є педагогічна задача. В реальній педагогічній діяльності в результаті взаємодії педагогів і вихованців виникають різноманітні ситуації. Педагогічна ситуація співвіднесена з метою діяльності і умовами її здійснення ї є педагогічна задача. Розв’язання педагогічної задачі передбачає чотири взаємопов’язаних етапи :

- аналіз ситуації і постановка педагогічної задачі;

- проектування варіантів і вибір оптимального для даних умов рішення;

- практичне розв’язання задачі, яке включає організацію, регулювання і корегування ходу педагогічного процесу;

- аналіз результатів.

Сутнісною характеристикою педагогічного процесу є взаємодія педагогів і вихованців на змістовій основі з використанням різноманітних засобів.

Взаємодія — це своєрідне втілення зв'язків, взаємин між людьми, котрі, вирішуючи спільні завдання, взаємовпливають, доповнюють один одного і досягають успіху в розв'язанні поставлених завдань. Природно, що змін зазнають і суб'єкти, і ті об'єкти, на які спрямована взаємодія. Педагог ставить завдання виховання і прагне їх реалізувати. Вихованець, сприймаючи виховний вплив, проявляє власну активність, впливає на педагога й самого себе.

Педагогічна взаємодія завжди має дві сторони, два взаємообумовлені компоненти: педагогічний вплив і відповідна реакція учнів. Впливи можуть бути прямими і опосередкованими різними за спрямованістю, змістом і формами пред’явлення, характеру зворотнього зв’язку і т.п. Таким ж різноманітними можуть бути і реакції учнів: активне сприйняття і опрацювання інформації, ігнорування або протидія, позитивне емоційне переживання або байдужість, дії, вчинки, діяльність і т.п.

Тому категорія «педагогічна взаємодія» ширше категорії «педагогічний вплив», тому що педагогічна взаємодія зводить педагогічний процес до суб’єкт-суб’єктних відносин, а педагогічний вплив – до суб’єкт-об’єктних.