- •Київський національний університет імені Тараса Шевченка Юридичний факультет Кафедра кримінального права та кримінології
- •“Правові основи запобігання та протидії корупції”
- •Робоча навчальна програма з курсу «Правові основи запобігання та протидії корупції»
- •Передмова
- •Система контролю знань
- •Правила перескладання пропущених занять та змістових модулів
- •Поточний та модульний контроль
- •Семестровий контроль
- •Тематичний план читання лекцій, проведення семінарських занять, самостійної роботи та круглого столу з курсу «правові основи протидії та запобігання корупції»
- •Змістовий модуль і.
- •Тема 1. Соціальні та законодавчі механізми протидії корупції: національний та міжнародний досвід.
- •Історія виникнення корупції.
- •Детермінанти корупції в контексті глобалізації.
- •Політичні, економічні та управлінські чинники корупції.
- •Міжнародно-правові документи оон та Ради Європи як правова основа створення українського антикорупційного законодавства.
- •Антикорупційне законодавство як юридична підстава відповідальності за дестабілізацію безпеки суспільства, політичного та економічного життя держави, прояви організованої злочинності.
- •Деякі юридичні проблеми сучасного механізму запобігання та протидії корупції.
- •Держава як основний суб'єкт запобігання та протидії корупції.
- •Проблема наукового та нормативного визначення суб'єктів корупційних діянь.
- •Суб'єкти корупційного злочину: поняття, нормативне визначення, значення при кримінально-правовій кваліфікації.
- •Корупційні злочини: поняття, законодавче визначення та їх види.
- •Особливості встановлення юридичних ознак при кваліфікації корупційних злочинів.
- •Змістовий модуль іі. Корупція та організована злочинність: проблеми кримінальної відповідальності.
- •Міжнародне співробітництво України у сфері запобігання і протидії корупції з іноземними державами, міжнародними організаціями, які здійснюють заходи щодо запобігання і протидії корупції.
- •Стан відповідності кримінального законодавства України європейським стандартам боротьби з корупцією в контексті зобов'язань України.
- •Кримінальна відповідальність за корупційні злочини, вчинені у сфері службової діяльності: поняття, види, юридичні ознаки.
- •Кримінально-правова кваліфікація корупційних злочинів з урахуванням ознак суб'єктів їх вчинення.
- •Кваліфікація корупційних злочинів з урахуванням критеріїв відмежування цих діянь, вчинених у публічній та приватній сферах правової системи України від суміжних та схожих злочинів.
- •Деякі проблеми призначення покарання за корупційні злочини.
- •Організована злочинність і корупція: юридичні ознаки, їх форми і види.
- •Особливості кваліфікації корупційного злочину за ознаками організованої злочинності.
- •Контрольні питання на залік з курсу «Правові основи запобігання та протидії корупції».
- •Кримінальне законодавство зарубіжних держав (зі змінами та доповн. Станом на 2012 р.)
Правила перескладання пропущених занять та змістових модулів
1. Студент, що пропустив практичне заняття, може відпрацювати його під час чергування на кафедрі викладача, який веде практичні заняття у його групі. При цьому відпрацювання має здійснюватися в межах тих обов’язкових форм оцінювання поточної успішності, які були передбачені викладачем саме для пропущеного студентом заняття. Не допускається відпрацювання більше ніж одного пропущеного практичного заняття за один раз.
2. За загальним правилом, відпрацювання пропущених занять у межах відповідного модуля має відбутися до дня написання підсумкової модульної контрольної роботи.
3. Відпрацювання пропущених 1 та 2-ої підсумкових модульних контрольних робіт повинно відбутися не пізніше 2-х тижнів з дня її написання групою. У випадку тривалої хвороби студента або з інших поважних причин терміни відпрацювання можуть бути продовжені (за наявності дозволу керівництва факультету). При неявці студента у зазначений термін без поважних причин кількість балів з даного модуля рівня „0” (нулю).
4. Одержані в межах відповідних форм оцінювання поточної успішності оцінки не перескладаються.
5. Викладачі повинні забезпечити студентам, які не мають оцінки за усну відповідь на практичних заняттях в межах відповідного модулю, можливість одержати принаймні одну таку оцінку до моменту написання підсумкової модульної контрольної роботи. Одержання додаткової оцінки за усну відповідь в межах кожного модулю в позааудиторний час допускається лише за згодою викладача.
6. Обставинами (підставами), які зумовлюють недопуск до написання іспитової роботи, є:
а) невідпрацювання у встановлені терміни 3-х і більше пропущених практичних занять в межах будь-якого змістового модуля;
б) відсутність оцінки по кожній з обов’язкових форм оцінювання поточної успішності в межах відповідного змістового модуля;
7. За наявності зазначених вище підстав кафедра за поданням викладача, що проводив практичні заняття, готує доповідну записку на ім’я декана факультету про недопуск студентів, що не виконали навчальний план, до складання іспиту.
8. Студенти, які мають з дисципліни оцінку „незадовільно”, були недопущені або не з’явилися на екзамен, ліквідують академічну заборгованість у порядку, визначеному правилами факультету.
Поточний та модульний контроль
При виставленні балів за поточний контроль оцінці підлягають: рівень теоретичних знань та практичні навички з тем, включених до змістових модулів; самостійне опрацювання тем; написання рефератів; підготовка конспектів навчальних чи наукових текстів; підготовка анотацій публікацій тощо.
Усні відповіді студентів на практичному занятті можуть мати місце під час опитування студентів, метою якого є перевірка теоретичних знань студентів з відповідної теми курсу, заслуховування доповідей і повідомлень, розв’язання практичних казусів тощо.
При визначенні оцінки студента за усну відповідь слід керуватися такими критеріями:
„5” балів – відповідь студента є правильною, повною та аргументованою з використанням теоретичних та правозастосовчих аргументів;
„4” бали – відповідь студента в цілому є правильною, повною та аргументованою, однак окремі фрагменти відповіді вимагають уточнення;
„3” бали – відповідь в цілому є правильною, але аргументована з використанням або лише теоретичних, або лише правозастосовчих аргументів;
„1-2” бали – 1) відповідь студента характеризується належною правильністю, повнотою та аргументованістю лише в деяких фрагментах;
«5-10» - доповідь;
„0” балів – відповідь студента в цілому є неправильною.
Тестування є письмовою формою роботи студентів, в межах якої вони мають відповідати на запитання, що стосуються тем відповідного змістового модуля, обираючи правильний варіант відповіді з кількох запропонованих варіантів. Залежно від змісту питань тестування може займати 20-30 хв. практичного заняття.
Модульний контроль
Підсумкова модульна контрольна робота полягає у письмовій відповіді студента на 2 запитання з тем, які входять до змістовного модулю. МКР може бути оцінена в межах 10 балів. Часові орієнтири для підсумкової модульної контрольної роботи – 40 хв. практичного заняття.
Сума балів за кожен з двох модулів становить 30 балів і є простою сумою балів за поточну успішність та балів, отриманих за МКР.
Поточне оцінювання та результати поточного оцінювання знань і навичок студентів за кожний змістовий модуль (ЗМ) проставляються у „Журналі обліку успішності студентів”.
Студент, який з поважних причин, підтверджених документально, не мав можливості брати участь у формах поточного контролю (не склав ЗМ) має право на його відпрацювання у двотижневий термін після повернення до навчання.
Студенту, який не набрав прохідного мінімуму, за дозволом викладача, надається можливість здачі пройденого матеріалу для отримання необхідної кількості балів з поточного контролю шляхом виконання спеціальних тестів/контрольної роботи підвищеної складності, за виконання яких можна набрати до 40 балів.
Студент не допускається до складання заліку, якщо кількість балів, одержаних за змістові модулі (поточний контроль) впродовж семестру разом з максимально можливою кількістю балів, набраних на заліку, в сумі не перевищуватиме 59 балів, а також якщо студент немає жодної оцінки з поточного модульного контролю.
При наявності „непрохідного мінімуму” або при відсутності оцінок поточного контролю напередодні, заліку викладач подає доповідну завідувачу кафедрою про вирішення питання на засіданні кафедри про недопуск студента до складання заліку.