5.Альтернативні способи розв`язання конфліктів
Переговори- це процес, за допомогою якого сторони намагаються подолати розбіжності або спланувати спільні дії шляхом обговорення і наведення обґрунтованої аргументації. Така дискусія може проводитись як між самими сторонами, так і через їхніх представників(Пікард, 1998)
Переговори є важливою формою розв`язання конфлікту сторонами самостійно. У процесі переговорів вони мають змогу не тільки досягти домовленості, а й розглянути приховані аспекти їхніх взаємин , розкрити один одному свої почуття, побоювання. Дотримуючись правил ведення переговорів , вони спільно вирішують , що варто змінити у власній поведінці, ставленні один до одного з метою вдосконалення взаємин.
Фасилітація- процес, в якому особа, якій усі члени групи довіряють і яка є нейтральною та не має повноважень приймати рішення, втручається , аби допомогти групі вдосконалити спосіб визначення і розв`язання проблеми та прийняття рішень з метою підвищення рівня ефективності діяльності групи.
Фасилітація організовується для того, аби допомогти групі усвідомити відмінні та спільні риси учасників, погодити власні дії , віднайти альтернативні шляхи розв`язання конфліктів.
На відміну від переговорів , під час фасилітації діє людина, яка певною мірою втручається в процес. Однак вона контролює лише процес, а не прийняття рішень, тобто не результат. Її важливими функціями є створення психологічно сприятливого середовища та організація міжособистісної взаємодії конфлікт антів у різних напрямках(обмін ідеями, обговорення власних цінностей,планування спільних дій для розв`язання конфлікту тощо)
Медіація(посередництво)- організація нейтральною третьою стороною(посередником) чітко структурованого процесу між конфліктуючими сторонами з метою розв`язання конфлікту за допомогою визначення взаємоприйнятних рішень. При посередництві нейтральна третя сторона – посередник- допомагає сперечальникам розв`язати конфлікт. Проте посередник не має влади нав`язувати їм те чи інше рішення. До посередника звертаються за умов и, коли між сторонами існують не лише відмінності та непорозуміння, а й серйозні розбіжності на рівні прихованих інтересів і незадоволення особистісних потреб.
Примирення(човникова дипломатія) – пасивна спроба налагодити гармонію і взаємодію у ході переговорів ; посередництво відіграє значно активнішу роль , причому посередник повинен проявляти ініціативу щодо компромісів та альтернативних рішень. Примирення подібне до посередництва , але в прцесі розв`язання суперечки нейтральна особа діє як «човник» між сторонами, які ніколи не зустрічаються. Примиренням також називають процес підведення конфліктуючих сторін до такого моменту , коли вони можуть врегулювати конфлікт без залучення третьої сторони. (Пікард, 1998)
Примирення також називають «непрямо медіацією»
Висновок
З будь-якого погляду, за сутністю конфлікт є зіткненням двох сторін (осіб, груп) серйозною розбіжністю, що викликає напруження в ситуації, взаєминах. Напруження виникає тому,що зіштовхуються позиції партнерів, під загрозою опиняються їхні інтереси, конкретна ситуація оцінюється кожною стороною по-різному , через призму власного бачення,особистих переконань тощо. Визначальною ознакою конфлікту є те, що він завжди супроводжується негативними емоціями різного вияву та інтенсивності. Більшість людей вважає, що конфлікт – це негативне явище, оскільки він завжди породжує чвари, агресію, ворожість і найгірше - війну. Тому багато з них намагаються уникати конфліктів, або не зауважувати їх. Однак, навіть якщо людина ігнорує конфлікт, уникнути його вона не зможе. Він буде розвиватися, ускладнюючи життя людей, їхню міжособистісну взаємодію. Наслідки конфлікту також зростатимуть і набувати муть негативного значення. Тому краще звернутись до якоїсь із стратегій подолання конфлікту: переговори, медіація, фасилітація чи примирення і обрати оптимальний варіант.