1. Зміст і співвідношення понять «політична географія», «геополітика», «геостратегія».

2. Для трьох країн (Алжир, Монголія, Швейцарія) визначити їх категорії за 13 класифікаціями (за формою правління, державним устроєм, типом політичного режиму, ідеологічною орієнтацією, державно-правовим режимом, площею території, кількістю населення, типом відтворення населення, національним складом, рівнем урбанізації, природно-ресурсним потенціалом, рівнем соціально-економічного розвитку, ступенем небезпеки для туристів).

3. На вибір з попереднього переліку обрати країну (але яка має не менше трьох сусідів першого порядку) та охарактеризувати її кордони. Результати подати у вигляді таблиці

Таблиця

Відомість опису державного кордону держави

Державний кордон з країною	Довжина ділянки кордону, км	Рік остаточного формування	Візовий режим	Етап встанов­лення
1.
2.
3.

4. Перша світова війна, її причини та вплив на світові процеси. Політична карта світу після Першої світової війни.

1. Політична географія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Політи́чна геогра́фія - суспільно-географічна дисципліна, яка займається вивченням територіальної (геопросторової) організації та дослідженням географічних закономірностей формування і розвитку політичної сфери життя суспільства.

Основним об'єктом дослідження політичної географії є елементарні та інтегральні територіально-політичні системи - об'єктивно взаємопов'язані поєднання різноманітних елементів політичної сфери, що склалися на певній території - у їх взаємодії між собою і з географічним простором:

• просторові особливості формування і розвитку суспільних інститутів, які реалізують різноманітні функції політичної влади (законодавчі, виконавчі, судові, примусу і ін.), як державних (центральні і місцеві органи державного управління, міжнародні урядові організації), так і недержавних (політичні партії, профспілки, суспільні рухи, громадські об'єднання і т.п.);

• територіальні аспекти політичних відносин, які складаються між соціальними групами, націями і етносами, політичними партіями, суспільними рухами, державними і місцевими органами влади та іншими суб'єктами політичної діяльності з приводу завоювання, утримання і використання політичної влади;

• територіальна організація діяльності, внаслідок якої окремі особи, суспільні спільноти, у т.ч. територіальні, і суспільні інститути відстоюють свої політичні інтереси (організація, проведення і участь у виборах й референдумах, страйках, демонстраціях, терористичних акціях, збройних виступах і т.п.).

Серед численних напрямів політико-географічних досліджень найбільш істотними є такі:

• етапи формування і сучасний стан політичної карти світу (політична картографія);

• політико-географічне положення, формування державної території, столиця та адміністративно-територіальний поділ окремих країн(адміністративна географія);

• вивчення політичних кордонів з точки зору їх генези, можливостей прикордонного співробітництва, транскордонних зв'язків, територіальних спорів і претензій (політична лімологія);

• дослідження територіальних особливостей виборів до основних представницьких органів державної влади і місцевого самоврядування в різних країнах і регіонах світу (електоральна географія);

• аналіз впливу різноманітних географічних чинників на стратегічні позиції держав у світовому просторі (геополітика);

• комплексна політико-географічна оцінка окремих країн і регіонів світу (політико-географічне країнознавство).

[ред.]Література

• Дністрянський М. С. Політична географія та геополітика України: Навч. посібник. - Тернопіль: Богдан, 2010. - 344 с.

• Політична географія і геополітика: Навч. посібник / Б. П. Яценко, В. І. Стафійчук, Ю. С. Брайчевський та ін.; за ред. Б. П. Яценка. - К.: Либідь, 2007. - 255 с.

• Трохимчук С. В., Федунь О. В. Політична географія світу: Навч. посібник. - К.: Знання, 2007. - 422 с.

Геостра́тегия (географическая стратегия) — политическая наука, определяющая средства и методы для достижения геополитической цели государства или группы государств-союзников — сохранении и увеличении мощи государства или союза государств, а в неблагоприятных условиях кризиса — миниманизации ущерба и восстановлении первоначального докризисного состояния.

Геостратегия оперирует категориями социума, экономики, политики, национальной культуры, военной мощи и других стратегических элементов не только государства-заказчика или заказчика — союза государств, но также изучает и учитывает стратегический потенциал иных государств, подразделяя их в общем виде на потенциальных союзников, противников или нейтралов, а также всегда учитывает стратегические свойства географической среды, в которой геостратегия реализуется. Геостратегия является инструментом национальной, а в союзе государств — союзной геополитики. В иерархии политических наук занимает подч чиненное положение по отношению к политике и геополитике. Составными необходимыми и неотъемлемыми частями геостратегии являются национальная стратегия и стратегическая география