Судовий розгляд — це стадія кримінального процесу, в якій суд першої інстанції за активної участі сторін обвинувачення і захисту на підставі повного, всебічного й об'єктивного дослідження обставин кримінальної справи остаточно вирішує питання про винуватість підсудного і його покарання.

Стадія судового розгляду має такі ознаки:

1) судовий розгляд справи і вирішення її по суті є єдиним способом правосуддя у кримінальних справах;

2) вона є основною і визначальною стадією кримінального процесу;

3) у цій стадії виявляються всі принципи кримінального процесу. Стадія судового розгляду має кримінально-правове і кримінально-процесуальне значення.

Кримінально-правове значення полягає в тому, що у вироку суду здійснюється остаточна кваліфікація злочину.

Кримінально-процесуальне значення стадії судового розгляду полягає в тому, що:

1. тільки в цій стадії може бути вирішено по суті кримінально-правовий спір між державою (потерпілим) та підсудним;

2. у разі постановлення обвинувального вироку втрачає чинність презумпція невинуватості;

3. тільки в ній дістає остаточне вирішення завдання кримінального процесу, зміст якого полягає в забезпеченні правильного застосування закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний;

4. у цій стадії підсумовують всю досудову кримінально-процесуальну діяльність;

5. стадія судового розгляду виконує контрольні функції щодо стадій досудового провадження.

Загальні положення стадії судового розгляду — це встановлені законом (гл. 24 КПК) і обумовлені принципами кримінального процесу правила, що відбивають найважливіші типові властивості цієї стадії і виявляються протягом усього періоду її реалізації.

1. Завдання стадії судового розгляду поділяють на:

• основне — вирішення питання про винуватість підсудного і його покарання;

• похідні — вирішення питання про:

• цивільний позов;

• долю речових доказів;

• запобіжний захід;

• необхідність застосування до підсудного примусового лікування;

• необхідність застосування до підсудного заходів безпеки;

• інші питання, визначені ст. 324 КПК.

2. Принципи стадії судового процесу:

• безпосередність судового розгляду

• незмінність складу суду

• усність дослідження доказів

• рівність прав сторін у судовому розгляді

• межі судового розгляду

• головуючий у судовому засіданні

• розпорядок судового засідання

• ухвали і постанови суду і порядок їх винесення під час судового засідання.

3. Основними засадами судочинства є (ст.129 КУ):

1) законність;

2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;

3) забезпечення доведеності вини;

4) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;

5) підтримання державного обвинувачення в суді прокурором;

6) забезпечення обвинуваченому права на захист;

7) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;

8) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом;

9) обов'язковість рішень суду.

4. Незмінність складу суду (ст. 258 КПК) — основне положення судового розгляду, згідно з яким у вирішенні кримінальної справи по суті можуть брати участь тільки ті судді, які брали участь у її розгляді від початку до кінця. Зміст цього положення полягає у такому:

• розгляд кожної кримінальної справи має бути розпочато і завершено одним і тим самим складом суду (мета цієї вимоги пов'язана затим, що судді мають бути "в курсі справи" протягом всього часу її слухання);

• якщо професійний суддя через тривалу хворобу, заявлення і задоволення відводу тощо позбавлений можливості продовжувати брати участь у засіданні, його замінюють іншим суддею і розгляд справи починають із початку;

• попереднє положення поширюється і на народних засідателів. Однак щодо цих учасників з метою економії часу закон у справі,для розгляду якої потрібен значний час, передбачає можливість виклику запасного народного засідателя. Він перебуває в залі судового засідання з початку розгляду справи і в разі вибуття народного засідателя із складу суду заміняє його. Розгляд справи в цьому разі може бути продовжено лише за умови, що запасний засідатель, який вступив у справу замість вибулого, не вимагає відновлення судових дій із початку;

• якщо зі складу суду вибуває головуючий, то розгляд справи відкладають;

• порушення положення про незмінність складу суду є безумовною підставою для скасування вироку чи іншого судового рішення судом апеляційної інстанції (п. 13 ч. 2 ст. 370 КПК).

5. Головуючий в судовому засіданні:

• керує засіданням, спрямовуючи судове слідство на забезпечення здійснення сторонами свої прав

• усуває з судового слідства все те, що не стосується розглядуваної справи

• забезпечує належний високий рівень судового процесу

Якщо хтось із учасників судового розгляду заперечує проти дій головуючого, які обмежують або порушують їх права, то це заперечення вносять до протоколу засідання.

6. Засоби впливу головуючого:

За непідкорення розпорядженню головуючого або порушення порядку під час судового засідання свідок, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та іншу громадяни несуть відповідальність як за адміністративне правопорушення. Якщо підсудний порушить порядок або не підкориться розпорядженням головуючого, він може бути видалений із залу засідання тимчасово або на весь час судового розгляду.

7. Усіх учасників судового розгляду залежно від виконуваних у цій стадії функцій поділяють на чотири групи, а саме на тих, що виконують:

1. юрисдикційну функцію (функцію вирішення справи, функцію правосуддя у кримінальній справі):

• суд

1. функцію обвинувачення (сторона обвинувачення):

• прокурор

• потерпілий

• цивільний позивач і його представник

2. функцію захисту (сторона захисту):

• підсудний

• захисник

• законний представник підсудного

• цивільний відповідач і його представник

3. допоміжну функцію:

• перекладач

• спеціаліст

• свідок

• експерт

8. Рівність прав сторін судового розгляду полягає в тому, що сторона обвинувачення і сторона захисту користуються рівними правами на заявлення відводів і клопотань, подання доказів, участь у їх дослідженні та доведенні їх переконливості, виступі в судових дебатах, оскарження процесуальних рішень суду (ст. 261 КПК).

9. Участь підсудного у судовому засіданні є обов'язковою, однак у деяких випадках судовий розгляд справи може відбуватися і без його участі, а саме якщо:

• підсудний перебуває за межами України та ухиляється від явки до суду;

• справу про злочин, за який не може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, підсудний просить розглянути у його відсутності (проте суд має право і в цьому разі визнати явку підсудного обов'язковою);

• підсудний після попередження головуючого повторно порушив розпорядок судового засідання і був видалений із зали цього засідання до оголошення вироку (ч. 1 ст. 272 КПК);

• неможливо допитати свідка із використанням технічних засобів із метою забезпечення його безпеки в присутності підсудного (ч. 8 ст. 303 КПК);

• із метою запобігти негативному впливу на неповнолітнього суд видаляє його із зали судового засідання на час дослідження обставин, що можуть зумовити такий вплив. Суд попередньо заслуховує думку захисника і законного представника підсудного та прокурора,а потім приймає рішення про видалення неповнолітнього.

10. В судовому засіданні підсудний має право:

1) заявляти відводи;

1-1) на колегіальний розгляд справи у випадках, передбачених законом;

2) мати захисника або взяти захист своїх інтересів на себе;

3) заявляти клопотання і висловлювати свою думку про клопотання інших учасників судового розгляду;

4) подавати докази, просити суд про приєднання до справи документів, про виклик свідків, про призначення експертизи і витребування інших доказів;

5) давати показання по суті справи в кожний момент судового слідства або відмовитися давати показання і відповідати на запитання;

6) просити суд про оголошення доказів, що є в справі;

7) задавати питання іншим підсудним, свідкам, експертові, спеціалістові, потерпілому, цивільному позивачеві і цивільному відповідачеві;

8) брати участь в огляді речових доказів, місця вчинення злочину і документів;

9) брати участь у судових дебатах;

10) звертатися до суду з останнім словом.

11. Участь прокурора в судовому засіданні є обов'язковою, крім випадків:

1. якщо розглядають справи про злочини, передбачені ч. 1 ст. 27КПК;

2. якщо він відмовився від підтримання державного обвинувачення.

У разі неявки прокурора у кримінальній справі, де його участь є обов'язковою, справу відкладають, однак якщо його можна замінити іншим прокурором, то так і вчиняють і розгляд справи продовжують.

Щодо прокурора, який без поважних причин не з'явився в судове засідання, суд робить повідомлення прокуророві вищого рівня.

12. Захисник згідно зі ст. 266 КПК має право:

• на побачення з підсудним;

• брати участь у дослідженні доказів;

• порушувати перед судом клопотання про витребування і приєднання до справи нових доказів, що виправдовують підсудного або пом’якшують його відповідальність;

• заявляти клопотання;

• викладати суду свою думку щодо клопотань інших учасників судового розгляду;

• брати участь у судових дебатах, висловлюючи суду свою думку про значення перевірених доказів у справі, про наявність обставин,які виправдовують підсудного чи пом'якшують його відповідальність, а також свої міркування з приводу застосування кримінального закону та міри покарання.

13. Згідно ст.267, потерпілий під час судового розгляду має право:

• давати показання;

• заявляти відводи і клопотання;

• висловлювати свою думку щодо клопотань інших учасників судового розгляду;

• давати пояснення з приводу досліджуваних судом обставин справи;

• подавати докази;

• ставити запитання свідкам, експертові, спеціалістові та підсудним;

• брати участь в огляді місця вчинення злочину, речових доказів, документів;

• підтримувати обвинувачення в справах, зазначених у ч. 1 ст. 27КПК (справах приватного обвинувачення);

• брати участь у судових дебатах;

• вимагати продовження розгляду справи (у разі відмови прокурора від обвинувачення). У цьому випадку потерпілий підтримує обвинувачення.

14. Цивільний позивач під час судового розгляду справи має право (ст. 268 КПК):

• бути присутніми при розгляді справи в суді;

• заявляти відводи і клопотання;

• висловлювати свою думку про клопотання інших учасників судового розгляду;

• давати пояснення;

• брати участь у дослідженні доказів;

• брати участь у судових дебатах щодо доведеності вчинення злочину і його цивільно-правових наслідків.

Цивільний відповідач під час судового розгляду справи має ті самі права, що передбачені кримінально-процесуальним законом (ст. 268 КПК) для цивільного позивача.