Історія лікування наркоманії

Хоча проблема наркоманії набула особливої ​​гостроти за останнє століття, її історія сягає корінням в досить давні час. Перші спроби лікування наркоманії, на жаль, привели до виникнення ще більшої кількості наркотиків. Спеціальні спостереження говорять про те, що часто лікування здійснювалося неправильно, посилюючи положення хворого.

У Лондоні в 1814 році Томас де Квінсі поділився з громадськістю своїм досвідом лікування від алкогольної залежності шляхом застосування опіуму. Фахівці стали повсюдно використовувати нову «панацею», що призвело лише до появи ще одного наркотика, який викликає звикання не гірше інших речовин. При подальших дослідженнях з опіуму виділили новий препарат морфій. Лікарям того часу знадобилося цілих 56 років, щоб усвідомити, що «лікування» морфієм точно так само викликає залежність.

Медичні експерименти тривали й далі, вчені виділили ще одна речовина, спочатку англійці, а за ними і німці, яке стали випускати для продажу в громадських аптеках. «Успішні» лабораторні дослідження проголосили нові ліки, альтернативу морфію, не викликає звикання до нього. Новий препарат для широких мас називався героїн. 23-річний період лікування алкоголізму героїном викликав неконтрольоване зростання наркоманії. У Німеччині аж до 1971 року в аптеці можна було вільно дістати героїновий порошок. У період 1925-1930 років було продано близько 34 тонн героїну.

Протягом десятків років учені робили відкриття все нових «ліків», які або виявлялися не ефективними, або викликали таку ж залежність як і всі наркотичні речовини. У 2002 році в Росії закінчився сумний досвід лікування наркоманії метадоном, непридатність якого довели ще в Швейцарії і Великобританії дванадцятьма роками раніше. Спостереження показали, що при метадонової залежності абстинентний синдром («ломка») триває набагато довше, ніж при героїнової залежності. На даний момент цей препарат заборонений. Переважна частина медичних експериментів в області наркології стали провальними. І на даний момент лікарі наркологи зайшли в глухий кут.

Деякі фахівці прийшли до висновку, що лікування наркотичної залежності неможливо. Інші ж взяли на озброєння «інноваційні» методики такі, як «очищення крові», що здійснюється шляхом нагрівання до 43 ° С, нейрохірургічне видалення з мозку центру задоволення, заморожування ділянки мозку за допомогою рідкого азоту. Але хіба такі жорсткі методи є ефективними і людяними? Не знайдено поки ніяких незаперечних доказів наявності центру задоволення в мозку людини. З цієї причини пацієнти, які спробували на собі на стільки «нестандартні» способи лікування, в більшості випадків повертаються до вживання наркотиків. Очевидно, що такі методи лікування не забезпечують справжніх результатів, часто порушуючи здоров'я людини є незворотнім.

Мабуть, за цілих два сторіччя вчені та медики повинні були вже давно усвідомити, що в складному питанні наркоманії необхідний кардинально новий підхід. Не все можливо вилікувати лише за допомогою лікарських препаратів. Небезпечні медичні експерименти можуть привести до виникнення нових ще більш небезпечних наркотичних речовин, які вже неможливо буде заборонити на «чорному ринку». Необхідно більше працювати над психологічним аспектом цієї недуги, спробувати проникнути вглиб механізмів психіки наркомана. Впливати безпосередньо на психіку, так як саме вона впливає на весь механізм позбавлення від залежності.