- •1. Визначення категорії «інфраструктура». Види інфраструктури. Предмет вивчення науки «Інфраструктура товарного ринку»
- •2. Економічні функції ринку
- •3. Умови функціонування товарного ринку:
- •4. Відмінні риси споживчого ринку та ринку товарів виробничо-технічного призначення
- •5. Ринковий процес: сутність та види
- •6. Інфраструктура товарного ринку: сутність та роль в ринковій економіці
- •7. Властивості послуг суб'єктів ітр
- •8. Складові елементи інфраструктури товарного ринку
- •9. Функції інфраструктури товарного ринку відповідно до складу та характеру послуг, які надаються під час їх виконання
- •10. Макроекономічні функції оптової торгівлі
- •11. Особливості оптової торгівлі товарами виробничо-технічного призначення
- •12. Загальний товарооборот оптової торгівлі: сутність та складові
- •13. Товарооборотність та її показники
- •14. Мікрофункції підприємств оптової торгівлі з обслуговування товарного ринку
- •15. Перелік параметрів, що враховуються при прийнятті рішень щодо оптової закупівлі товарів
- •16. Прийняття товарів за кількістю та якістю
- •17. Транзитний обіг: сутність та види
- •22. Зміст брокерської діяльності
- •23. Види агентів залежно від умов агентського договору
- •24. Організаційно-комерційна діяльність: сутність та завдання
- •25. Види, джерела та постачальники інформаційних послуг
- •34. Лізинг: визначення, об’єкти, функції
- •35. Зворотний лізинг та пайовий лізинг
- •39. Причини ефективності та сфери застосування персонального продажу
- •40. Квоти як нормативи діяльності торговельного агента
17. Транзитний обіг: сутність та види
Підприємства оптової торгівлі організовують постачання товарів не тільки через склади, а й транзитом, тобто безпосередньо від товаровиробників чи крупно оптового постачальника вищого рівня.
Види транзитного обігу за характером розрахунків:
транзитний товарообіг за участю у розрахунках;
транзитний товарообіг без участі у розрахунках.
Транзитний товарообіг з участю у розрахунках. Підприємство оптової торгівлі, організовуючи транзитний обіг, самостійно веде розрахунки з підприємством-постачальником за відвантажені товари і стягує їх вартість (разом з надбавкою) з покупців-одержувачів. Підприємство оптової торгівлі в цьому разі є кредитором роздрібних торговельних підприємств, що дуже вигідно останнім в умовах обмеження обігових коштів.
Транзитний товарообіг без участі у розрахунках підприємства оптової торгівлі — вид оптової торгівлі, за якої підприємство-оптовик є організатором процесу товаропросування.
Транзитний товарообіг застосовують переважно під час продажу товарів простого асортименту (цукор, борошно, крупи тощо). Ці товари не потребують сортування і можуть надходити до торговельної мережі у виробничому асортименті. До того ж навіть невеликі торговельні підприємства закуповують їх, як правило, у тому обсязі, який більший від мінімальної норми відвантаження. В умовах обмеження обігових коштів даний метод практично не застосовується.
18. Схема формування первісної ціни товарів (ціни закупівлі)
19. Функції торговельно-посередницьких підприємств
20. Торговельно-посередницька діяльність: сутність та види.
Торговельно-посередницька діяльність — це ініціативна, самостійна діяльність юридичних та фізичних осіб щодо виконання комерційних операцій, пов'язаних з купівлею-продажем товарів та встановленням комерційних зв'язків від імені або за дорученням третьої сторони.
Залежно від функцій, виконуваних посередниками, вирізняються такі види торговельно-посередницької діяльності;
торговельно-посередницька діяльність з перепродажу товарів;
торговельно-посередницька діяльність зі створення умов для здійснення актів купівлі-продажу, організації товарообігу.
21. Незворотна, частково зворотна, зворотна форми консигнації.
Незворотна консигнація — за умовами договору консигнації консигнатор, після завершення строку реалізації, зобов'язаний сплатити консигнанту нереалізовану частину товару за узгодженою ціною.
Частково зворотна консигнація — після завершення строку реалізації консигнатор має право повернути консигнанту частину нереалізованого товару за рахунок останнього, а другу — оплатити за визначеною ціною.
Як правило, у договорі консигнації передбачається можливий обсяг частково зворотної консигнації у відсотках від загального обсягу партії товару.
Зворотна консигнація передбачає, що консигнатор має право повернути консигнанту за рахунок останнього всі товари, нереалізовані впродовж узгодженого в договорі строку. Таку умову включають до угоди з метою запобігання необґрунтованого завищення консигнантом мінімально допустимих цін або загальної суми виручки, що може призвести до зниження конкурентоспроможності товару.