6. Інфраструктура товарного ринку: сутність та роль в ринковій економіці

Інфраструктура товарного ринку (далі — ІТР) — це сукупність видів діяльності та суб'єктів господарювання, які забезпечують безперебійний обіг речових чинників виробництва і товарів кінцевого споживання, а також надають комплекс послуг з метою підвищення ефективності товарного обігу та раціонального споживання товарів, якомога повнішого задоволення потреб та попиту споживачів.

ІТР створює умови для прискорення обігу товарних ресурсів в економіці, вдосконалення ринкового процесу реалізації продуктів праці, оптимізації комерційних зв'язків, поліпшення матеріально-технічної бази обігу.

Діяльність суб'єктів інфраструктури товарного ринку допомагає виробникам у формуванні ефективних каналів розподілу. Суб'єкти ІТР забезпечують рух товарів від виробників до споживачів, сприя­ють подоланню розбіжності у часі, місці та праві власності, що відокремлюють товари та послуги від споживачів. Слід підкреслити роль суб'єктів ІТР у встановленні ринкової рівноваги між попитом та пропозицією, у формуванні торговельного асортименту.

7. Властивості послуг суб'єктів ітр

• не набувають вигляду продукту в матеріально-речовій формі;

• формують інтегрований продукт «товар—послуга»;

• надають товару таких властивості, що підвищують його споживну цінність;

• створюють умови для здійснення ефективного виробничого процесу;

• створюють умови для життєдіяльності людини;

• справляють корисний ефект, невідокремлений від виробництва й використовуваний у процесі виробництва;

• спрямовані на об'єкти та суб'єкти товарного ринку;

• не підлягають накопиченню, складуванню, зберіганню;

• зумовлюють необхідність створення резервів виробничих потужностей у суб'єктів інфраструктури;

• якість послуги може суттєво змінюватись залежно від того, хто, коли і де її надає.

8. Складові елементи інфраструктури товарного ринку

Відповідно до особливостей товарного ринку за ознакою спорідненості завдань та виконуваних функцій, щодо забезпечення його функціонування, елементи ІТР розподіляються на такі групи-складові:

• організаційна складова — посередницькі організації (оптові й торговельно-посередницькі структури, товарні біржі, брокерські, дилерські, лізингові компанії), власні комерційні структури великих промислових підприємств і галузевих господарських формувань, підприємства дрібнооптової та роздрібної торгівлі;

• матеріальна складова — складське господарство, таропакувальні системи, вантажно-розвантажувальні й транспортні системи;

• інформаційна складова — інформаційні й довідкові системи (стосовно продукції, її виробників та споживачів, умов постачання та цін тощо); маркетингові й консалтингові фірми;

• кредитно-розрахункова складова — фінансово-кредитні установи, страхові, юридичні, аудиторські фірми, банки тощо;

• кадрова складова — фахівці, працівники різного рівня кваліфікації відповідного фахового спрямування, спеціалізовані навчальні заклади з підготовки працівників і фахівців для сфери товарного обігу.

9. Функції інфраструктури товарного ринку відповідно до складу та характеру послуг, які надаються під час їх виконання

Торговельно-посередницька функція передбачає закупівлю товарів у виробників та їх продаж споживачам; визначення попиту на товари й розміщення замовлень на їх виготовлення серед товаровиробників; закупівлю товарів на замовлення споживачів; дрібнооптова та роздрібна торгівля; продаж товарів споживачеві в формі спеціально скомплектованих партій товару; продаж товарів та забезпечення ними споживачів за погодженим графіком тощо.

Посередницька функція має вияв у діяльності суб'єкта господарювання, який перебуває між двома іншими суб'єктами товарного ринку, з встановлення між ними взаємозв'язку стосовно обміну товарами або у вигляді інформаційно-комерційних послуг. Посередник здійснює зв'язок із товаровиробником необхідних споживачеві товарів та послуг, отримує інформацію про наявність, умови продажу, створює умови для проведення торговельних переговорів та укладання відповідних угод. Виконання посередницьких функцій безпосередньо не пов'язане зі здійсненням актів купівлі-продажу, але робить цей процес упорядкованим, надійним і взаємовигідним.

Інформаційні й організаційно-комерційні функції — діяльність з надання суб'єктам ринкових відносин комерційної інформації, яка містить: відомості, необхідні для організації закупівель та збуту продукції, інформацію про потенційних виробників товару, ціну товару, способи доставки вантажів тощо.

Виробничо-технологічні функції мають вияв у продовженні процесу виробництва у сфері обігу. Це функції з надання товарам підвищеної виробничої готовності, з попередньої підготовки матеріальних ресурсів до споживання тощо.

Транспортно-експедиторські функції -— транспортування товарів до місць споживання, формування оптимальних маршрутів перевезення та вибір раціональних видів транспорту, укладання договорів на перевезення товарів за узгодженими графіками тощо.

Лізингові функції — надання в довгострокову оренду технічних засобів, товарів виробничо-технічного призначення тривалого використання.

Розрахунково-кредитні та страхові функції передбачають такі види діяльності, як фінансові розрахунки, товарне кредитування, страхування комерційних ризиків.