7. Загартування організму та гігієнічні фактори збереження та зміцнення здоров’я.

Загартування – основний засіб профілактики простудних захворювань, який підвищує фізичну працездатність людини, знижує рівень захворюваності, зміцнює здоров’я. Це система заходів, спрямованих на підвищення стійкості організму до несприятливих впливів зовнішнього середовища. Завдяки загартуванню людина може без шкоди для здоров’я переносити холод, спеку, різні зміни атмосферного тиску та вологості повітря.

Загартування здійснюється повітрям, водою, сонячним промінням.

Використання природних сил у процесі фізичного виховання здійснюється за двома напрямками:

А) Організація занять фізичними вправами безпосередньо в умовах природного середовища ( на свіжому повітрі, на місцевості, босоніж…)

Б) Організація спеціальних процедур загартовую чого і оздоровчо – відновного характеру (сонячно-повітряні ванни, водні процедури…)

Однією із головних вимог до використання природних сил є системне і комплексне застосування їх у поєднанні з фізичними вправами. Для того, щоб визначити раціональну дозу впливу природних факторів на організм дитини, потрібно враховувати особливості учнів ( вік, стать, фізичну підготовленість та ін..) і характер педагогічних завдань.

Загартування сонцем. В помірних дозах сонячне проміння сприятливо впливає на обмінні процеси, розвиток дитячого організму, посилює дихання і кровообіг. Крім того, сонячні ванни сприяють виробленню витривалості до тепла. Починають загартування сонцем з 5-10 хв. кожний день, доводячи час до 2-3 години. Сонячні ванни краще приймати в ранкові години з 9 – 10.30. Найбільш корисний травневий загар. Сонячні ванни допустимі тільки через дві год. після прийому їжі. Приймати їх рекомендується натще.

Загартування повітрям. Повітряні ванни найбільш легкі і безпечні. З них рекомендується починати загартовувальні процедури. Позитивний вплив повітряних ванн залежить від температури, вологості, рухливості, чистоти і іонізації повітря. Якщо заняття проводяться на свіжому повітрі, то немає необхідності в спеціальному прийомі повітряних ванн. Загартування повітрям слід починати при 15-20 0С і по мірі адаптації до цього рівня переходити до 10 0С, починаючи з 15-20 хв. В поєднанні з фізичними вправами. Холодні повітряні ванни можна закінчувати розтиранням тіла і теплим душем. Однією із форм загартування холодним повітрям зимою є сон при відкритій кватирці.

Загартування водою. Вода має велику теплопровідність і сильний термічний вплив, порівняно з повітряною ванною тієї ж температури. Головними факторами гідро процедур є температура, тривалість дії, механічний (масуючий) тиск і гідроудари, особливо при плаванні і прийому душу. Це покращує лімфо- і кровообіг. Для загартування потрібна прохолодна (200С) і холодна ( нижче 20 0С) вода. Температура оточуючого повітря на початку загартування повинна бути 17-200С.

При водних процедурах завжди слід досягати активної шкірної реакції – почервоніння і відчуття розігріву. Найкращий час для загартовувальних процедур – відразу після ранкової зарядки. Холодові процедури перед сном не рекомендуються, оскільки вони збуджують нервову систему і погіршують сон. Ранкові водні процедури сприяють переходу організму в активний бадьорий стан.

Загартування водою починають з обтирань – найбільш м’яких водних процедур ( рушник, змочений водою). Тривалість процедури – 4-5 хв.

Більш загартовуючий вплив має холодний душ. Температура душа на початку загартування – біля 30-320С, тривалість прийому – не більше 1 хв. Далі температуру слід знижувати приблизно на 10С. Через кожні 3-4 дні, а тривалість процедури збільшувати до 2 хв.

При високому ступені загартованості використовуються контрастні душі, поперемінно холодною і теплою водою (підвищується стійкість організму до простудних захворювань).

Ефективність фізичних вправ буде найвищою лише за умови дотримання необхідних гігієнічних норм. Як би добре не був організований педагогічний процес, він ніколи не дасть бажаного ефекту при порушенні, наприклад, режиму харчування та сну або якщо заняття будуть проводитись в антисанітарних умовах.

Загальні правила загартування:

• загартовуватися систематично ( щоденно в будь-яку пору);

• знижувати температуру повітря й води, а також збільшувати тривалість кожної процедури поступово;

• використовувати всі засоби загартування в комплексі;

• враховувати погодні умови ( температуру повітря, води, швидкість вітру й таке інше);

• враховувати індивідуальну реакцію організму на процес загартування;

• поєднувати процес загартування з руховою активністю ( іграми, плаванням, катанням на лижах, санчатах, ковзанах);

• одягатися відповідно до сезонних погодних умов, остерігаючих надмірного перегрівання чи переохолодження організму;

• контролювати під час проведення процедур частоту пульсу, глибину дихання, самопочуття взагалі.