7. Засоби масової інформації – м.Б як внутрішні так і зовнішні:

• –люди орієнтується на оцінки, коментарі.

• Здійснюється замовчування чи сенсація навколо окремих фактів, подається дезінформація, здійснюється формування суспільної думки.

• Надання інформації людям, що приймають рішення.

• Спостереження за діяльністю державних осіб.

Хто володіє інформацією – володіє світом

8. Розмір економічного потенціалу – рівень економічного розвитку в значній мірі визначається статус країни в системі міжнародних відносин.

В процесі розробки і здійснення зовнішньої політики велике значення має не тільки абсолютна величина тих ресурсів, які можуть бути направлені на досягнення відповідних цілей, але й частка в загальних економічних показниках країни. Зрозуміло, що ця частка може бути більшою, ніж ефективність економічного організму даної країни.

Ці фактори можуть мати значення для розвитку економічного, виробничого потенціалу країни, визначення її місця в міжнародному розподілі праці, в системі міждержавних та інших політичних, економічних, культурних зв’язків.. Вони часто безпосередньо враховуються при розробці тих чи інших зовнішньополітичних акцій, ліній, курсів, і т. д.

В цій специфічній якості вони стають параметрами самого процесу формування і реалізації зовнішньої політики країни.

Тому ЗП це широке коло альтернатив, і не є єдино можливою та наперед визначеною, тому м.б непослідовною. Слід шукати такі стратегічні напрямки. що випливають з його можливостей утримувати рівновагу із зовнішнім середовищем.

Основу світової політики в усіх її іпостасях, як, зрештою, і політики взагалі, складають певні інтереси. Тому дуже важливим у плані визначення суті міжнародної політики є питання про її співвідношення з політикою внутрішньою.

Проблема ця досить складна, і не випадково багато хто з дослідників вважає її однією із найважливіших у теорії міжнародних відносин. Існують такі підходи:

Співвідношення внутрішніх та зовнішніх факторів (внутрішньої та зовнішньої політики) характеризується наступними теоріями.

1. Зовнішня політика домінує над внутрішньою:

• Ефективна зовнішня політика сприяє розвиткові внутрішнього життя. Нерідко зов-нішньополітичн1 акції успішно використовуються для консолідації народу, зміцнення єдності країни, особливо під впливом зовнішньої небезпеки.

• Невдачі ж у зовнішній політиці дестабілізують політичний режим. Успішна зовнішня політика забезпечує найбільш сприятливі умови міжнародного характеру для здійснення завдань внутрішньої політики. Вона не тільки задовольняє інтереси внутрішньої політики, а й викликає певні корективи, зміни останньої, зумовлені подіями на міжнародній арені.

• що внутрішній розвиток держави та її історія визначаються розвитком зовнішніх сил і відіграють другорядну роль Так проблеми країн третього світу, пов’язуються виключно з їхнім колоніальним минулим, залежністю від розвинутих капіталістичних країн, колишніх метрополій, які несуть за це повну відповідальність.

• Особливо значну роль відіграє зовнішня політика на перехідних етапах розвитку суспільства, а також в умовах утворення державності. підвищенню міжнародногр авторитету молодої новоутвореної держави, закріпленню її суверенітету.

Так внутрішня політика держав колишньої так званої соціалістичної співдружності майже цілком визначалася їхньою зовнішньою політикою орієнтації на «великого брата”. І сьогодні є чимало свідчень того, що вплив зовнішньої політики на внутрішню має сталу тенденцію до зростання.