Закон України «Про внутрішню торгівлю»

торгівля – вид економічної діяльності у сфері товарного обігу, пов’язаний з доведенням товарів від виробників до споживачів, купівлею-продажем товарів, наданням у процесі цього послуг;

внутрішня торгівля – торгівля на внутрішньому ринку країни товарами вітчизняного виробництва або імпортованими;

виробничо-торговельна діяльність – вид господарської діяльності з виробництва, продажу і організації споживання продуктів харчування власного виробництва;

торговельна діяльність – ініціативна, систематична, виконувана на власний ризик, з метою одержання прибутку діяльність юридичних та фізичних осіб з купівлі та продажу товарів безпосередньо кінцевим споживачам, у тому числі власного виробництва, або з купівлі та продажу товарів оптовим покупцям, зайнятим у сфері виробництва і роздрібної торгівлі, та з наданням послуг у процесі доведення товарів від виробників до споживачів, у тому числі із надавання агентських, комісійних та інших послуг у просуванні товарів від виробника до кінцевого покупця;

асортимент – товари різних груп, підгруп, видів і різновидів, об’єднані за споживчою, торговою або виробничою ознакою, які реалізуються суб’єктом господарювання на об’єкті торгівлі;

відкритий майданчик – об’єкт торгівлі та/або ресторанного господарства або його частина, який розташовується на спеціально відведеній території та обладнаний торгово-технологічним устаткуванням;

гіпермаркет (універмаг) – магазин торговельною площею понад 2500 кв. м з асортиментом продовольчих та/або непродовольчих товарів, в якому споживач має вільний доступ до товарів, самостійно підбирає і доставляє відібрані товари до місця проведення розрахунків;

загальна площа об’єкта торгівлі – сукупність торговельних площ та приміщень для приймання, зберігання  та підготовки до продажу товарів;

магазин – об’єкт торгівлі, розташований у будівлі (або її частині)  капітального типу з торговельними, підсобними, адміністративно-побутовими приміщеннями, а також приміщеннями для приймання, зберігання та підготовки товарів до продажу;

об’єкт торгівлі – спеціально облаштоване місце для провадження торговельної та/або виробничо-торговельної діяльності і розташоване в окремих капітальних спорудах або приміщеннях іншої капітальної або некапітальної споруди, або в розвізних, переносних технічних засобах на спеціально відведеній земельній ділянці;

оптова торгівля – вид торгівельної діяльності, пов’язаний з придбанням і продажем товарів для використання їх у підприємницькій діяльності (у тому числі для перепродажу) або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім та іншим подібним використанням;

партія товару – визначена кількість товарів одного або декількох найменувань, отриманих одночасно за одним товаросупровідним документом;

ринок – об’єкт торгівлі, розміщений на земельній ділянці, відведеній суб’єкту господарювання – юридичній особі або його структурному підрозділу для організації та/або забезпечення створення належних умов для провадження торговельної діяльності суб’єктами господарювання та фізичними особами;

роздрібна торгівля – вид торгівельної діяльності, пов’язаний з придбанням і продажем товарів, призначених для кінцевого споживання (для використання їх в особистих, сімейних, домашніх і інших цілях, не пов’язаних із здійсненням підприємницької діяльності) або для іншого, не пов’язаного з продажем, використання незалежно від форми розрахунків;

суб’єкт господарювання сфери торгівлі – юридична або фізична особа-підприємець, зареєстрований в установленому законом порядку, яка згідно з договором реалізує товари покупцю, у тому числі власного виробництва, та надає їм супутні послуги, займається одним або декількома видами діяльності у сфері внутрішньої торгівлі відповідно до законодавства;

супутня послуга – платні та безоплатні послуги, які надає суб’єкт господарювання у сфері торгівлі з метою надання допомоги покупцям у придбанні товарів (продукції власного виробництва);

торговий об’єкт – будівля або частина будівлі, споруда або частина споруди, спеціально оснащені обладнанням, призначеним і використовуваним для викладки, демонстрації товарів, обслуговування покупців та проведення грошових розрахунків з покупцями при продажу товарів;

стаціонарний торгівельний об’єкт - торгівельний об’єкт, що представляє собою будівля або частина будівлі, міцно пов’язані фундаментом такої будівлі, будівлі з землею і приєднані до мереж інженерно-технічного забезпечення;

нестаціонарний торгівельний об’єкт - торгівельний об’єкт, що представляє собою тимчасову споруду або тимчасову конструкцію, не пов’язану міцно з земельною ділянкою незалежно від приєднання або неприєднання до мереж інженерно-технічного забезпечення, в тому числі пересувна споруда;

тимчасовий об’єкт торгівлі – тимчасова споруда для організації продажу товарів, яка має просторове місцерозташування, займає окрему закриту споруду некапітального типу з торговельною площею та додатковою площею для розміщення запасів товарів або без них;

площа торгівельного об’єкта – приміщення, призначене для викладки, демонстрації товарів, обслуговування покупців та проведення грошових розрахунків з покупцями при продажу товарів, проходу покупців;

торговельне місце на ринку – площа встановлених розмірів для здійснення продажу товарів суб’єктом господарювання чи фізичною особою;

ярмарок – торговельний, торговельно-презентаційний, культурно-мистецький захід з організації продажу товарів з елементами національно-культурних традицій або без них, що проводиться в певному місці та у визначені строки;

торгівельна мережа – сукупність двох і більше торгових об’єктів, які знаходяться під загальним управлінням, чи сукупність двох і більше торгових об’єктів, які використовуються під єдиною комерційною назвою чи в інший спосіб індивідуалізації;

продовольчі товари – продукти в натуральному або переробленому вигляді, що знаходяться в обігу та вживаються людиною в їжу (у тому числі продукти дитячого харчування, продукти дієтичного харчування), бутильована питна вода, алкогольна продукція, пиво та напої, що виготовляються на його основі, безалкогольні напої, жувальна гумка, харчові добавки і біологічно активні добавки;

соціально значущі продовольчі товари – життєво важливі для населення товари першої необхідності, процедури продажу і вартість яких виступають об’єктами державного регулювання з метою забезпечення їх належної якості і доступності для широких верств населення.