Тема 7. Вплив гірничого виробництва на навколишнє середовище

Гірниче виробництво проявляє найбільш комплексний вплив на навколишнє середовище серед видів людської діяльності. Для всіх способів розробки родовищ корисних копалин характерний вплив на біосферу, який зачепив практично всі її елементи: водний і повітряний простір, землю, надра, рослинний та тваринний світ. Цей вплив може бути як прямим, так і опосередкованим, який є наслідком першого. Розміри зони опосередкованого впливу значно перевищують розміри зони локалізації прямого впливу. В процесі гірничого виробництва утворюються і збільшуються простори, порушені гірничими виробками, відходами порід, відходами переробки корисних копалин. Вони являють собою безплідні поверхні, негативний вплив яких поширюється на навколишнє середовище.

В зв'язку з осушенням родовищ і скидом дренажних та стічних вод (відходів переробки корисних копалин) в поверхневі водойми і водотоки, різко змінюється гідрогеологічні та гідрологічні умови в районі родовищ, погіршується якість підземних та поверхневих вод. Атмосфера забруднюється пилогазовими організованими та неорганізованими викидами і виділеннями різних джерел, в тому числі гірничих виробіток, відвалів, збагачувальних фабрик та різних цехів.

В результаті комплексного впливу на вказані елементи біосфери суттєво погіршуються умови росту рослин, життя тварин та людей. Надра, які є об'єктом та операційним базисом гірничого виробництва, підпадають під найбільший вплив.

Вплив гірничого виробництва на біосферу проявляється в різних галузях народного господарства і має велике соціальне та економічне значення.

Так, опосередкований вплив на землі, пов'язаний зі зміною стану і режиму ґрунтових вод, осіданням пилу та хімічних сполук із викидів в атмосферу, а також продуктів вітрової ерозії, призводять до погіршення якості земель в зоні впливу гірничого виробництва. Це проявляється в знищенні природної рослинності, міграції та зниженні чисельності диких тварин, зниженні продуктивності сільського та лісового господарства, тваринництва, рибного господарства.

Вплив гірничого виробництва на природне середовище класифікують за такими групами:

1. Просадка земної поверхні внаслідок утворення підземних пустот і порожнин, що виникають при вийманні корисних копалин та відкачці шахтних вод.

2. Збитки сільському та рибному господарству від впливу відкачуваних шахтних вод.

3. Збитки сільському та лісовому господарствам від виділення газів, що містять сірчані оксиди.

4. Збитки живим істотам, будівлям та земельним угіддям внаслідок утворення відвалів, териконів, відстійників шахтних вод та складування відходів.

Впливу гірничого виробництва на:

1. Землі, грунт (ландшафт)

Види впливу: Проведення гірничих виробок, створення відвалів гідровідвалів, хвосто- і шламосховищ. Будівництво промислових і цивільних об'єктів. Прокладка доріг та інших комунікацій.

Результати впливу: Деформація земної поверхні. Порушення ґрунтового покриву. Скорочення площі продуктивних угідь різного призначення. Погіршення якості грунтів. Зміна вигляду території. Зміна стану ґрунтових і поверхневих вод. Осідання пилу і хімічних сполук внаслідок викидів в атмосферу. Ерозійні процеси.

2. Надра

Види впливу: Проведення гірничих виробок. Вибір корисних копалин, вміщуючих і розкривних порід. Осушення родовищ Обводнення ділянок родовищ. Загорання корисних копалин і пустих порід. Захоронения шкідливих речовин і відходів виробництва. Скид стічних вод.

Результати впливу: Зміна напружено-деформованого стану масиву гірських порід. Зниження якості корисної копалини і промислової цінності родовищ. Забруднення надр, розвиток карстового процесу. Втрата корисної копалини.

3. Водний басейн: води підземні

Види впливу: Осушення родовищ, скид стічних і дренажних вод

Результати впливу: Зменшення запасів підземних, ґрунтових і поверхневих вод. Порушення гідрогеологічного і гідрологічного режимів водного басейну

4. Води поверхневі

Види впливу: Осушення і перенос поверхневих водоймищ і водотоків, скид стічних і дренажних вод, водозабір для технічних і побутових потреб підприємства

Результати впливу: Забруднення водного басейну стічними і дренажними водами. Погіршення якості вод в результаті несприятливих змін гідрохімічних і біологічних режимів поверхневих і підземних вод

5. Повітряний басейн

Види впливу: Організовані і неорганізовані викиди в атмосферу пилу і газів

Результати впливу: Забруднення (запилення і загазування) атмосфери

6. Флора і фауна

Види впливу: Промислове і цивільне будівництво. Вирубка лісів. Порушення ґрунтового покриву. Зміна стану ґрунтових і поверхневих вод. Запилення і загазування атмосфери. Виробничі та побутові шуми.

Результати впливу: Погіршення умов існування лісової, степової і водяної флори і фауни. Міграція і скорочення чисельності диких тварин. Пригнічення і скорочення чисельності дикоростучих рослин. Зниження урожайності сільськогосподарських культур. Зниження продуктивності тваринництва, рибного і лісового господарства

Для зменшення впливу гірничого виробництва на навколишнє середовище і здоров’я людей необхідно врахувати економічні фактори при плануванні розвитку виробничих сил. Промислові і сільськогосподарські об'єкти повинні проектуватись і розміщуватись так, щоб забезпечити економічну доцільність переробки і використання відходів гірничого виробництва (використання шахтних вод для зрошування земель і в лікувальних цілях, утилізація продуктів, що акумулюються в шлакосховищах, відвалах, в пилогазових установках і т.ін.).

В сучасних умовах вирішення проблеми оптимізації впливу гірничого виробництва повинно застосовуватись на таких двох засадах:

- інтенсивний шлях розвитку гірничовидобувної промисловості (концепція інтенсифікації);

- єдність проблеми раціонального використання та охорони надр і раціонального використання природних ресурсів та охорони природного середовища (гірничо-екологічна концепція).

Інтенсифікація виробництва передбачає: удосконалення розміщення виробничих сил і організації суспільного виробництва, використання високоефективної техніки і технології, проведення прогресивної сировинної політики.

Під інтесифікацією гірничої промисловості розуміють збільшення коефіцієнту вилучення корисних копалин з надр, підвищення коефіцієнту вилучення компонентів із гірської маси при збагачуванні, збільшення питомих виробничих потужностей підприємств, підвищення ефективності використання земель, зниження загального водопостачання, підвищення коефіцієнтів використання накопичених і поточних відходів, забезпечення розвіданими запасами діючих підприємств, а також підприємств, що будуються і проектуються, підвищення ефективності зовнішньої торгівлі, зниження рівня затрат на одиницю кінцевої продукції мінерально-сировинного комплексу.

Суть гірничо-екологічної концепції і полягає в тому, щоб розглядати будь-який гірничо-технологічний процес в його прямому і посередньому зв'язку з усіма елементами біосфери. Відповідно до цієї концепції, процес прийняття остаточного рішення з того чи іншого варіанту техніки і технології з метою забезпечення оптимального рівня впливу на природне середовище повинен проходити в два етапи: на першому етапі аналізується вплив даного техніко-технологічного варіанту на кожний елемент біосфери, на другому – робиться сумарна оцінка локальних впливів і вибирається оптимальний варіант.

Гірничо-екологічну концепцію необхідно використовувати і при аналізі діяльності окремого кар'єру чи руднику, оскільки висока економічна ефективність виробництва з позиції окремого підприємства не завжди є такою з народногосподарської позиції тому, що вона досягається ціною великих витрат природних ресурсів і забруднення середовища.

Контрольні запитання

1. Як впливає гірниче виробництво на поверхневі та підземні води?

2. Як впливає гірниче виробництво на атмосферне повітря?

3. Як впливає гірниче виробництво на земельні ресурси і грунти?

4. Як впливає гірниче виробництво на надра?