- •Дидактичний матеріал
- •Тема 1 бойова готовність військовослужбовців
- •Поняття бойової готовності
- •1.2. Обов’язки військовослужбовців у разі оголошення тривоги
- •Тема 2: організація режиму таємності та таємної роботи
- •Порядок допуску особового складу до таємних документів, їх облік і контроль
- •Допуск громадян до державної таємниці залежить від ступеня секретності інформації. Встановлюються такі форми допуску до державної таємниці:
- •Визначення грифу таємності, заходи щодо запобігання втрат таємної інформації
- •Тема 3: організація обліку особового складу
- •3.1. Вимоги керівних документів щодо обліку особового складу
- •Облік особового складу у підрозділі
- •Іменний список особового складу
- •1. Іменний список__________ взводу ___________ роти
- •Іменний список
- •1 Танкової роти для вечірньої перевірки у квітені 2010 року
- •Стройова записка
- •Особливості обліку особового складу в бойових умовах.
- •Тема 4: організація бойової підготовки у підрозділів
- •4.1. Вимоги керівних документів щодо підготовки особового складу.
- •Тривалість навчального дня (без урахування часу для пересування на заняття і з занять) - 6 годин Тривалість навчального часу - 50 хвилин
- •У підготовчий період проводиться
- •. Планування бойової підготовки.
- •2 Танкової роти з 5 січня до 11 січня 2010р.
- •4.3. Облік результатів бойової підготовки
- •Облік результатів бойової підготовки і підведення підсумків проводиться
- •1. Поіменний список__________ взводу ___________ роти
- •Облік виконання вправ стрільб
- •Облік виконання вогневих (спеціальних) тренувань, завдань
- •Облік результатів водіння
- •Облік виконання норм військово-спортивного комплексу
- •Облік проведення (перевірки) занять старшими начальниками
- •Облік перевірки ведення журналу
- •4.4. Облік результатів бойової підготовки роти
- •1. Облік відпрацьованих тем з Тактичної підготовки
- •Облік результатів тактичних, тактико-спеціальних навчань за зимовий період навчання
- •Облік результатів стрільб (тренувань) зимовий період навчання
- •5. Облік командирських, інструкторсько-методичних (показових) занять з сержантами з тактичної підготовки
- •6. Облік класних спеціалістів та спортсменів-розрядників
- •7. Результати бойової підготовки за лютий зимовий
- •8.Облік занять (навчань), проведених старшими посадовими особами у зимовий період навчання
- •9. Зауваження щодо ведення обліку бойової підготовки
- •Тема 5: форми та методи проведення занять
- •5.1. Основні завдання бойової підготовки
- •5.2. Основні методи навчання на заняттях з основних предметів бойової підготовки"
- •5.3. Основні методи навчання на заняттях з тактичної підготовки
- •5.3. Основні методи навчання на заняттях з вогневої підготовки
- •Основні методи навчання на заняттях з водіння бойових машин
- •Тема 6 методика організації та проведення заняття з загальновійськової підготовки
- •6.1. Вимоги щодо підготовки і проведення занять.
- •Тема 7 методика організації та проведення тактико – стройового заняття
- •7.1. Загальні рекомендації
- •7.2. Підготовка тактико-стройове заняття (тсз)
- •7.3. Порядок проведення занять
- •7.4. Особливості підготовки і проведення тактико-стройових занять вночі
- •Додаток№1 Затверджую
- •Тема 6: "Танк у наступі".
- •Навчальна та виховна мета:
- •Навчально-матеріальне забезпечення:
- •Тема 8 організація служби військ та господарчої діяльності
- •8.1. Організація обліку, зберігання та видачі зброї та боєприпасів у підрозділі
- •1 Взвод
- •Ставниця зі зброєю № 4
- •1 Танковий взвод
- •Шафа (ящик) № 7 з боєприпасами
- •Ярлик біля гнізд ставниць
- •8.2. Основні завдання ротного господарства
- •8.3. Розміщення військовослужбовців та вимоги до обладнання
- •Перелік матеріалів, обладнання та майна кімнати побутового обслуговування
- •Кімната для вмивання
- •8.4. Порядок забезпечення речовим майном, норми забезпечення
- •Норма видачі мила
- •8.5. Порядок забезпечення продовольством, норми забезпечення
- •Додатковий пайок
- •Середні норми виходу готової продукції з 100 г сирого м’яса
- •Середні норми виходу готової продукції з 100 г риби
- •8.6. Організація обліку і зберігання майна роти та особистих речей солдат, сержантів
- •Форма книги обліку миття у лазні, заміни білизни і видачі мила (лівий сторона)
- •Список рекомендованої літератури
Особливості обліку особового складу в бойових умовах.
Облік особового складу у воєнний час ведеться за правилами і формами, які встановлені в мирний час, але з урахуванням деяких особливостей.
Для обліку особового складу у воєнний час використовуються:
− на особовий склад, який знаходився в кадрах Збройних Сил – облікові документи, які велись на нього в мирний час;
− на особовий склад, який призваний із запасу, на офіцерів – особові справи і послужні картки, на прапорщиків – особові справи, які отримані із військкоматів; на сержантів і солдат – обліково-послужні картки.
Особовий склад, який прибув із запасу, зараховується в день прибуття в списки військової частини порядком, який встановлений Настановою щодо обліку особового складу в Збройних Силах. Військовозобов’язані, які призвані за мобілізацією, вважаються на дійсній військовій службі з дня прибуття у військкомат для відправлення у військову частину.
Командири відділень, взводів, рот зобов’язані:
перевіряти наявність особового складу перед початком маршу, під час привалів і після здійснення походу, перед початком бойових дій, у ході бойових дій та після них;
− в будь-яких умовах бойової обстановки знати про кожного військовослужбовця, який вибув зі строю: причину вибуття, коли, де, за яких обставин це відбувалося;
− щоденно та після кожного бою доповідати своєму безпосередньому начальнику про втрати особового складу.
Військовослужбовці та службовці, які вибули із Збройних Сил без повернення, внаслідок загибелі, полону, зникнення у безвість або за інших обставин, складають втрати особового складу. Вони поділяються на бойові та не бойові.
До бойових втрат належать:
− загиблі на полі бою;
− загиблі від засобів масового ураження та інших видів озброєння противника незалежно від місця загибелі;
− вмерлі від ран та інших бойових уражень, контузій, каліцтв, здобутих як на фронті, так і в тилу;
− вмерлі від хвороб, пов’язаних із перебуванням на фронті;
− зниклі без вісті;
− взяті в полон;
− загиблі (вмерлі) внаслідок подій, пов’язаних із виконанням завдань як на фронті, так і в тилу.
До не бойових втрат належать:
− померлі в лікувальних закладах усіх видів від хвороб та інших причин, не пов’язаних із перебуванням на фронті;
− ті, які покінчили життя самогубством;
− засуджені воєнними трибуналами до смертної кари;
− ті, які загинули від необережного поводження зі зброєю, в аваріях та інших випадках, не пов’язаних із виконанням завдання командування.
Тема 4: організація бойової підготовки у підрозділів
4.1. Вимоги керівних документів щодо підготовки особового складу.
Повсякденна управлінська діяльність в сучасний період дуже різноманітна, оскільки вона пов’язана зі всіма сторонами складного життя військової частини.
Серед завдань повсякденної діяльності особливе місце займає навчально – бойова діяльність. З огляду на призначення Сухопутних військ, навчально – бойову діяльність можливо визначити як головну, тому що й за обсягом, і за змістом на неї припадає основна частина роботи командирів і підлеглих їм органів управління. Вона потребує найбільших витрат загального часу, передбаченого распорядком дня.
Планування бойової і гуманітарної підготовки - це складний творчий процес, який вимагає від командирів і штабів всіх ступенів глибокого знання природи сучасного бою, основ військової підготовки і психології, а також ретельного обліку рівня бойового злагодженості підлеглих підрозділів, наявність і стан техніки і озброєння, навчално – матеріальної бази, моторесурсів, боєприпасів, пального та інших матеріальних засобів, необхідних для забезпечення бойової підготовки.
Якісні зміни в озброєні та бойової техніки привели до корених змін в способах ведення бою. Зараз по новому вирішується багато питань організації і ведення бою і його забезпечення, в тому числі зосередження сил і засобів. Підвищилося значення таких факторів, як час, раптовість, маневр силами і засобами, безперервність і самостійність ведення бою і всебічного його забезпечення.
До керівних документів щодо підготовки особового складу відносяться офіційні документи, в яких визначаються задачі щодо підготовки особового складу, вимоги до навчання та виховання, а також питання всебічного забезпечення.
Серед цих документів особливе місце займають накази і директиви Міністра Оборони України щодо підготовки Збройних Сил України, підготовці офіцерів, а також витратам моторесурсів, боєприпасів і імітаційних засобів, норм постачання військовим майном, витратам коштів.
Загальні питання, які регламентують організацію і здійснення навчально-виховного процесу, викладені в статуті внутрішньої служби ЗС Україні.
Ряд керівних документів, які регламентують бойову підготовку Сухопутних військ, розробляє Командувач Сухопутними військами. Серед них особливе місце займають організаційно - методичні вказівки по бойової підготовці Сухопутних військ.
Вчасності, в організаційно-методичних вказівках визначаються:
заходи щодо підтримання високої бойової готовності, по підготовці офіцерів, прапорщиків, сержантів, штабів і військ, а також організації і проведенню навчань з вказівками їх кількості терміну і періодичності;
дається перелік вправ стрільб і водіння для усіх категорій навчаємих;
вказується термін і місця проведення різних змагань;
викладаються заходи щодо подальшого вдосконалення навчальної матеріально-технічної бази;
строки початку і кінця планування бойової підготовки, а також Інші питання, які стосуються підготовки особового складу,
До керівних документів щодо підготовки особового складу відносяться і програми бойової і командирської підготовки, в яких дається тематичний розрахунок годин з розподілом навчального часу по предметам, темам і заняттям, а також викладаються необхідні методичні вказівки по кожному предмету навчання.
В програмах бойової підготовки приводиться приблизна тематика тактичних (тактико-спеціальних) навчань з підрозділами.
Бойові статути, настанови і керівництва по озброєнню і техніці, застосуванню родів військ, курси стрільб і водіння, є також керівними документами.
Так в курсах стрільб і водіння бойових машин, спеціальних машин викладаються основні вказівки по організації і відпрацюванню вправ, а також умови їх виконання.
Головним в повсякденної діяльності командирів, виховних органів і штабів слід вважати особисту організаторську робот}' в частинах і підрозділах по забезпеченню високої бойової готовності, виконанню намічених планів бойової і гуманітарної підготовки, повному охопленню підрозділів навчанням, недопущенню зривів, переносів занять і навчань, забезпеченню рівномірності в підготовці особового складу, підрозділів. Здійснюючи керівництво ходом бойової підготовки, командири усіх ступенів повинні добиватися виконання вимог статутів, програм, курсів стрільб і водіння.
Вдосконалення керівництва бойовою підготовкою в сучасний період придбає особливу актуальність.
Викликається це насамперед безперервним розвитком військової справи, надходженням у війська нової техніки і озброєння і у зв'язку з змінами форм і методів ведення бою, що в свою чергу викликає до життя нові прийоми і способи навчання військ.
Постійне вдосконалення керівництво бойовою підготовкою, підвищення його ефективності і наукової обґрунтованості - одна з головних задач командирів і штабів.
Слово «керівництво» по визначенню словника є спрямована діяльність будь - кого. Керівником бойової підготовки підрозділів, як і в будь - якому армійському організмі , є командир. Таким чином , під керівництвом бойовою підготовкою необхідно розуміти діяльність командира яка спрямована на рішення задач бойової підготовки, які поставлені Міністром Оборони.
Керівництво бойовою підготовкою - це цілеспрямована діяльність командирів і штабів по навчанню і вихованню підпорядкованих підрозділів, спрямованих на вдосконалення і якісне виконання вимог Міністра Оборони, програм і планів бойової підготовки військ. Ця діяльність укладається в:
підготовці і проведенні заходів по підтриманню високої бойової готовності;
прийняті науково - обґрунтованого рішення на організацію бойової і гуманітарної підготовки і глибоко продуманої її плануванні;
своєчасної постановки задач підпорядкованим по її організації:
здійсненні контролю і наданні допомоги підрозділам в виконанні поставлених задач;
внесенні змін і доповнень в програми і плани у відповідності з новими задачами;
узагальнення передового досвіду;
підведення підсумків і мобілізації особового склад}- на якісне виконання програм і планів бойової і гуманітарної підготовки і визначення задач на новий період навчання.
Основними шляхами вдосконалення керівництва бойовою підготовкою є:
своєчасна науково - обґрунтована розробка програм бойової підготовки виходячи з вимог наказів Міністра Оборони України і досягнень військової науки;
глибоко продумане планування бойової підготовки, яке спрямоване на виконання задач з обліком рівня підготовки підрозділів, їх призначенням і ТВД;
цілеспрямована підготовка командирів і штабів до керівництва бойовою підготовкою;
організація і здійснення виконання планів бойової підготовки, контролю за її ходом і надання допомоги підрозділам;
постійне вивчення і оперативне втілення передового досвід>' в практику навчання підрозділів;
постійне вдосконалення НМТБ;
своєчасне підведення підсумків виконання планів бойової підготовки, визначення її стану і спрямування на рішення нових задач.
Практика роботи показує, що тільки комплексним рішенням цих питань можливо своєчасно спрямувати зусилля командирів, штабів на досягнення високих результатів в підготовці військ.
Керівництво навчанням та вихованням полягає:
у конкретному плануванні бойової та гуманітарної підготовки своєчасній постановці задач усім категоріям командирів і особовому складу;
в здійсненні систематичного контролю за підготовкою офіцерів і сержантів до занять і навчань, ходом бойової підготовки та в наданні повсякденної допомоги підлеглим;
у своєчасному і об'єктивному підведенні підсумків бойової підготовки, стану військової дисципліни;
у вивченні, узагальненні та впровадженні передового досвід)? в практик)' навчання і виховання особового складу;
• в ефективному використанні тренувальних засобів і навчальних приладів під час навчання; в постійному вдосконаленні навчально-матеріальної бази.
Бойова підготовка є система заходів щодо навчання та виховання в дусі патріотизму та гордості за Батьківщину особового складу, злагоджений підрозділів, військових частин, з'єднань Збройних Сил України для ведення бойових дій та виконання інших завдань у відповідності до призначення.
Вона проводиться за єдиним планом та є основою всієї діяльності військ. Важливим показником рівня бойової підготовки є польова виучка військ, оволодіння необхідними знаннями та вміннями військово-професійної діяльності в ході бойової підготовки, яка здійснюється на заняттях, тренуваннях і навчаннях.
Бойова підготовка організується і проводиться на основі вимог:
- статутів Збройних Сил України;
Бойових статутів Сухопутних військ;
наказів і директив Міністра оборони України;
наказів і директив начальника Генерального штабу Збройних Сил України;
наказів і директив Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України;
організаційно – методичних вказівок з підготовки Сухопутних військ Збройних Сил України;
програма бойової підготовки.
Програма бойової підготовки розроблена на навчальний рік тривалістю 11 місяців (протягом одного циклу навчання) з одним підготовчим періодом
На бойову підготовку виділяється:
для військових частин та підрозділів укомплектованість яких становить більше 50 % - 16 навчальних днів на місяць (4 навчальні дні на тиждень);
для військових частин та підрозділів укомплектованість яких становить менше 50 % - 8 навчальних днів на місяць (2 навчальні дні на тиждень).
Решта днів місяця використовується для несення служби в добовому наряді, обслуговування озброєння і військової техніки, проведення регламентних робіт на техніці, паркових і парко-господарчих днів, робіт з відновлення навчальної матеріально-технічної бази, а також, як вихідні і святкові дні.