3. 3 Використання прогресивних форм оплати праці

Згідно з ЗУ «Про оплату праці», заробітна плата – це винагорода за працю, обчислена як правило у грошовому виразі, яку роботодавець або уповноважений ним орган, виплачує робітникові за виконану ним роботу на підставі трудового договору.

Заробітна плата складається з :

• основної, яка виплачується працівникові на підставі затверджених норм праці та тарифів

• додаткової, виплачується за особливі умови праці та кращі результати праці понад встановлені норми та тарифи

• преміювальної, стимулювання за економію ресурсів, за перевиконання завдань по виробництву продукції

Мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений мінімальний рівень заробітної плати, нижче якої роботодавець не має права оплачувати роботу найманого працівника

Оплата праці здійснюється за такими принципами:

• рівна оплата за рівну працю, відсутність дискримінації за расовими, статевими, релігійними, національними ознаками

• диференціації заробітної плати в залежності кваліфікації працівника, особливостей праці в конкретних виробничих умовах

• зростання рівня заробітної плати повинно бути наслідком зростання продуктивності праці

• рівень заробітної плати повинен забезпечувати систему життєво-необхідних засобів для відтворення робочої сили

• доступність, простота, логічність застосування форм і систем оплати праці

Процес оплати праці здійснюється на основі форм і систем оплати праці.

Форма оплати праці означає способи нарахування основної оплати праці. При цьому розрізняють слідуючі альтернативні пари: грошова і натуральна; колективна і індивідуальна; почасова і відрядна

Тарифна система – це система, що забезпечує правильне співвідношення темпів росту продуктивності праці та середньої заробітної плати та являє собою розподіл працівників за професіями, в залежності від їх кваліфікації та робіт, в залежності від їх складності.

Складовими тарифної системи є:

• тарифна ставка – це розмір оплати праці за 1 роботи

• тарифна сітка – це співвідношення в оплаті праці при виконанні різних за рівнем кваліфікації робіт

На сьогодні в сільському господарстві використовують 6-ти розрядну тарифну сітку

• тарифно-кваліфікаційний довідник – це нормативний документ, де всі види робіт розподіляються на групи в залежності від їх складності

Кожна із форм оплати має свої системи. Якщо поняття «форма» відповідає на питання :за що ми платимо, то поняття «система» відповідає на питання: як ми платимо? Щодо галузі виробництва зерна, то загальна сума оплати праці,що виплачується працівникам складається з двох, не однакових, частин. Більша її частина нараховується по тарифних ставках, відповідно до прийнятих норм оплати праці. Ця частина оплати праці називається основною оплатою. Друга частина виплачується у вигляді різних доплат і надбавок, а також премій, які залежать від кінцевих результатів роботи підприємства чи підрозділів.

В практиці одержали найбільш широке застосування слідуючі системи оплати праці. По відрядній формі виділяють:

• відрядну

• відрядно-прогресивну

• відрядно-преміальну

• акордно-преміальну

При відрядній оплата проводиться в прямій залежності від кількості, якості виконаної роботи або одержаної продукції. Вона не обмежується ні обсягом роботи, ні обсягом одержаної продукції, ні іншими умовами, а тому і називається прямо не обмежена.

Акордно преміальна система характеризується тим, що кінцевий розрахунок з працівником або їх групою здійснюється за фактично одержану продукцію по наперед встановлених розцінках. Головна особливість даної системи оплати праці полягає у визначенні акордного фонду оплати праці.

Почасова форма оплати праці має такі системи:

• проста почасова

• почасово-преміальна

При виробництві зерна найбільш широкого застосування набула акордно-преміальна система оплати праці. Її впровадження передбачає:

• розрахунок розцінок за продукцію

• вибір форми авансування

• проведення кінцевого розрахунку за продукцію

Розцінки при даній системі визначають за допомого. Слідкуючої формули:

Р = (ТФ*АК)/НВП, де

ТФ – тарифний фонд оплати праці, який визначається на основі технологічної карти по зернових культурах, враховуючи запланований обсяг робіт, існуючі норми виробітку і відповідні тарифні ставки;

АК – акордний коефіцієнт, встановлюється в межах від 1 – 1,5, залежно від економічних можливостей підприємства;

НВП – нормативний вихід продукції, який визначають як добуток закріпленої площі на нормативну врожайність зернових.

Оскільки продукція при виробництві зерна надходить, як правило, у другій половині року, то виникає необхідність визначення форми авансування. Авансування може бути почасовим та відрядним. Відрядно авансування проводиться за фактично виконану роботу по існуючих нормах виробітку та прийнятих на підприємстві тарифних ставках. Після завершення сільськогосподарських робіт з працівниками підрозділів проводиться кінцевий розрахунок за фактично вироблену продукцію по встановлених розцінках. Фактична кількість одержаної продукції помножена на встановлену розцінку показує загальну суму заробітку, що належить працівникам за вирощену продукцію. Однак ця сума не може бути виданою, оскільки протягом року працівники отримували відповідний аванс. Віднявши від загальної суми заробітку аванс, виданий протягом року, отримаємо суму заробітної плати, що належить видати працівникам за фактично одержану продукцію.

При проведенні відрядного авансування є певні особливості при оплаті праці трактористів-машиністів. Названа категорія працівників отримує певні надбавки та доплати поряд з загальноприйнятою тарифною оплатою:

• надбавка за класність, яка проводиться в слідуючих розмірах: механізатори 1 класу отримують надбавку у розмірі 20% до фактичного заробітку, 2 класу – 10%, 3 класу - не отримують

• надбавка за стаж роботи. За безперервний стаж роботи в господарстві механізатори отримують надбавку в слідуючих розмірах: 2-5 роки – 8%, 5-10 років – 10%, 10-15 років – 13%, більше 15 років – 16%. Дана надбавка нараховується на всю заробітну плату окрім компенсації за невикористаний відпуск і оплати на дні перебування на лікарняному листу

• підвищена оплата на збиранні врожаю. Для проведення збирання врожаю в оптимальні строки і без втрат, в період перших днів масового збирання, але не більше 10, праця трактористів-машиністів оплачується по тарифних ставках підвищених на 60%, в решту днів обмеженого періоду – на 30%. Для інших працівників, що працюють в цей період на збиранні врожаю, тарифні ставки підвищені на 30% в перші 10 днів, а в решту днів - на 15%.

• стимулювання механізаторів за зменшення втрат

• стимулювання за збільшення строку використання техніки

• стимулювання за економію коштів на ремонті

• стимулювання за економію пального.

При виробництві зернових культур преміювання має два напрямки:

• преміювання за економію прямих витрат в розмірі 70% від одержаної економії

• преміювання підрозділів та колективів за перевищення показників, розроблених в підприємстві та затверджених в положенні « Про оплату праці»

Висновки

Отже, провівши розрахунок та аналіз показників, що характеризують виробничо-господарську діяльність господарства «Пригородне» на протязі трьох років, можна зробити слідуючі висновки:

1. Господарство «Пригородне» добре забезпечене земельними ресурсами. Сільськогосподарські угіддя у 2006р. становили 1528 тис. га, з них 82,5% - рілля. За 2004 – 2006рр. ефективність використання земельних ресурсів зросла

2. Завдяки використання господарством інтенсивних методів господарювання, введення комплексної механізації та автоматизації виробництва, рівень ефективності використання трудових ресурсі зріс на 43%

3. Вартість основних виробничих фондів з розрахунку на 1 га с. – г. угідь зросла на 9%, а вартість валової продукції з розрахунку на 1 грн. основних виробничих фондів зросла в 6,5 раз. Це свідчить про ефективне використання основних виробничих фондів.

4. Дане господарство є вузькоспеціалізованим, спеціалізується на виробництві продукції рослинництва, яка в структурі надходжень від реалізації продукції займала в 2004р. – 92,8%, а у 2006р. – 94,5%.

5. Результат інтенсифікації виробництва зернових є не досить високим, про що свідчить зростання затрат праці на 1 га посіву зернових та не значне зниження їх урожайності.

6. Інтенсифікація виробництва зерна, в даному господарстві, з точки зору економічної ефективності є не достатньою. Про це свідчить зростання затрат праці на 1 ц. зерна, зниження вартості валової продукції на 1 грн. виробничих витрат, а також збитковість господарства у 2005 – 2006 рр.

7. Нормування та організація праці при вирощуванні зернових в даному господарстві базується на науковій основі, при застосуванні відповідних нормативів та норм праці. Роль нормування в сучасних умовах зростає по причині надходження у виробництво більш досконалої та потужної техніки.

8. Процес оплати праці здійснюється на основі використання прогресивних форм і систем оплати праці з використанням авансування, преміювання та всіх форм стимулювання працівників.