2. Розвиток та економічна ефективність виробництва зерна на основі інтенсифікації

2.1 Виробничі ресурси господарства та їх використання

Автономна Республіка Крим знаходиться на півдні України, зокрема в зоні Степу. Грунтовий покрив,в основному, складають південні чорноземи, бурі, у південних районах Криму поширені темно-каштанові та каштанові грунти. Їх гумусовий горизонт має потужність 40-50 см. Вміст гумусу в верхньому горизонті становить 3,0-4,5%.

Клімат області субтропічний, з теплими зимами. Температура повітря коливається від -8-1°С в січні до +23-38°С в липні-серпні.

Зона з доволі великим числом днів з сильним вітром, зокрема в березні, від 29 до 47 днів. Верхній шар грунту, внаслідок цього, в ранньо-весняний період швидко підсихає і сильний вітер переходить в пилові бурі. В таких випадках можливе видування зерна і вилягання молодих рослин ранніх ярих і озимих зернових.

В більшу частину вегетаційного періоду повітря вдень дуже сухе – середньоденна вологість коливається в межах 310 – 2358 мм.

АФ «Пригородне» знаходиться на півдні АР Крим. Розміщення підприємства сприятливе для ведення господарської діяльності. Вивчаючи потреби рослин, враховуючи фактично наявну погоду, змінюючи комплекс агротехнічних заходів підприємство значно скорочує відсоток неефективного використання вологи рослинами та одержує високі врожаї зернових культур.

Земля – головна умова існування людського суспільства і найважливіше джерело національного багатства, найперша передумова і природна основа суспільного виробництва, універсальний чинник будь-якої діяльності людини. За висловом Уільяма Петті, праця – батько багатства, земля – його мати.

У сільському господарстві земля – це головний засіб виробництва, без якого неможливий сам процес виробництва продукції рослинництва. Земля одночасно є предметом і засобом праці, а отже, і головним засобом виробництва. Земля значною мірою визначає темпи розвитку і рівень ефективності сільськогосподарського виробництва.

Таблиця 1. Склад і структура сільськогосподарських угідь підприємства «Пригородне» за 2004 – 2006рр.

Види угідь	2004		2006		2006 до 2004, %
	га	%	га	%
Сільськогосподарські угіддя	1692	100	1528	100	90,3
з них: рілля	1436	84,9	1261	82,5	88,7
сінокоси	-	-	-	-	-
пасовища	40	2,4	50	3,3	125,0
багаторічні насадження	216	12,7	217	14,2	100,5
інші земельні угіддя	-	-	-	-	-

Дані таблиці 1 свідчать про те, що площа сільськогосподарських угідь зменшилась на 9,7%, відповідно дещо змінилася їх структура. Так загальна площа ріллі за період з 2004р. по 2006р. зменшилась на 11,3% , у 2004р. вона становила 84,9% від загальної площі сільськогосподарських угідь, а у 2006р. – 82,5%. А от площа пасовищ і багаторічних насаджень у 2006р. зросла на 25% і 0,5% відповідно. У структурі сільськогосподарських угідь у 2004р. пасовища займали 2,4%, а у 2006р. – 3,3%. Багаторічні насадження у 2004р. займали 12,7%, від загальної площі сільськогосподарських угідь, а у 2006р. – 14,2%.

Повне задоволення потреб населення в продуктах харчування, галузей легкої промисловості в сировині вимагає збільшення сільськогосподарської продукції на основі раціонального та ефективного використання землі.

Економічна ефективність використання земельних угідь у сільському господарстві характеризується системою натуральних і вартісних показників. До натуральних показників належать урожайність сільськогосподарських культур та виробництво окремих видів сільськогосподарської продукції з розрахунку на 100 га відповідних земельних угідь. До вартісних показників належать вартість валової і товарної продукції, валовий і чистий дохід та прибуток з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь.

Вартісні показники найбільш повно характеризують економічну ефективність використання землі.

За даними таблиці 2 можна оцінити рівень економічної ефективності використання землі в даному господарстві. Аналізуючи його в динаміці необхідно зазначити, що у 2004 -2005рр. відбулося значне зростання ефективності використання сільськогосподарських угідь. Так, у 2005р. порівняно з 2004р. вартість валової продукції (у порівняних цінах 2005р) з розрахунку на 1 га с.-г. угідь зросла до 711,12 грн. з 692,26 грн. . Водночас зросла урожайність основних сільськогосподарських культур та зріс рівень виробництва молока і м’яса, які є основою організації раціонального харчування населення. У 2006р. ефективність використання земельних ресурсів дещо знизилася. Хоча вартість валової продукції значно зросла, проте значно знизилась урожайність зернових культур та валове виробництво основних видів сільськогосподарської продукції .Але разом з тим виробництво зерна на 100 га ріллі зросло на 48,39%.

Основою виробництва продукції, підвищення матеріального добробуту населення є раціональне використання трудових ресурсів. Вини є головною складовою продуктивних сил. Поряд з засобами виробництва, землею необхідним виробничим ресурсом є праця. Носіями здатності працювати є трудові ресурси – це працездатне населення, яке за віковими, фізичними і освітніми даними відповідає певній сфері діяльності.

Таблиця 2. Економічна ефективність використання земельних угідь господарством «Пригородне» за 2004 – 2006рр.

Показники	2004	2005	2006	2006 до 2004, %
Урожайність, ц/га -зернові -соняшник -овочі відкритого грунту -овочі закритого грунту -плоди	26,14 8,92 85,79 - -	35,05 - - - 1,05	25,09 - - 236,25 -	95,98 - - - -
Вироблено на 100 га ріллі, ц -зерна -соняшнику -овочів відкритого грунту -плодів -овочів закритого грунту -свинини	926,60 22,98 11,35 - - 1,6	1121,66 - - 11,70 - 1,21	1374,94 - - - 1873,51 1,11	148,39 - - - - 69,38
Вироблено на 100 га с.-г. угідь, ц -молока -мяса всіх видів у живій вазі	280,73 15,01	281,41 14,51	247,05 13,68	88,00 91,14
Вироблено на 100 га посіву зернових культур -яєць, тис. шт. -м’яса птиці, ц	- -	- -	- -	- -
Одержано на 1га с.-г. угідь, грн. -вартості валової продукції -вартості товарної продукції Прибутку, збитку (-)	692,26 4323,46 -245,92	711,12 5796,78 -870,85	4887,82 6145,62 -1056,54	142 430

Трудові ресурси сільського господарства включають працездатне населення, яке зайняте в сільськогосподарському виробництві. Необхідно розрізняти поняття трудові ресурси і робоча сила. Трудові ресурси – це люди працездатного віку, які працюють в певній сфері та характеризуються різними економічними, соціальними і духовними потребами. А робоча сила визначається здатністю людини до праці і реалізується в процесі виробництва.

Таблиця 3.Трудові ресурси та їх використання

Показники	2004	2005	2006	2006 до 2004, %
Середньорічна чисельність працівників, чоловік в т. ч. рослинництві тваринництві	340 298 42	318 275 43	283 243 28	83 82 67
Відпрацьовано 1 працівником люд. год. за рік, люд. год.	1388	2082	1982	143
Коефіцієнт використання трудових ресурсів, люд. год., %	77	116	110	-

Характеризуючи дані таблиці з, можна сказати, що за 2004 – 2006рр. середньорічна чисельність працівників поступово знижувалась і у 2006р., порівняно з 2004р. знизилась на 17% . А рівень раціонального використання трудових ресурсів зріс на 43% про це свідчить зростання коефіцієнта використання трудових ресурсів.

Процес виробництва зернових культур, як і будь-якої іншої продукції, здійснюється на основі взаємодії засобів виробництва і робочої сили. Вони в процесі виробництва продуктивно споживаються і беруть безпосередню участь у формуванні вартості продукту. Засоби виробництва, виражені у грошовій формі, становлять виробничі фонди підприємства. Виробничі фонди, залежно від економічного значення в процесі виробництва, характеру відтворення, способу перенесення своєї вартості на готовий продукт, поділяються на основні і оборотні.

Основні виробничі фонди – це засоби праці, які беруть участь у процесі виробництва протягом тривалого періоду, зберігають свою натуральну форму і частинами переносять свою вартість на створений продукт.

Оборотні виробничі фонди – це предмети праці, які цілком споживаються в одному виробничому циклі, втрачають свою натуральну речову форму і повністю переносять свою вартість на готовий продукт.

У процесі виробництва виробничі фонди здійснюють кругообіг і послідовно перебувають у таких функціональних формах: грошова, виробнича, товарна.

Економічна ефективність використання основних виробничих фондів характеризується такими показниками:

- фондовіддача – це вартість валової продукції з розрахунку на 1 грн. основних виробничих фондів;

- фондоміскість продукції – це середньорічна вартість основних виробничих фондів з розрахунку на 1 грн. вартості валової продукції;

- норма прибутку – визначається відношенням прибутку до суми основних і оборотних виробничих фондів, виражена у відсотках.

Таблиця 4. Забезпечення господарства «Пригородне» основними виробничими фондами та їх використання за 2004 – 2006рр.

Показники	2004	2005	2006	2006 до 2004, %
Вартість основних виробничих фондів, тис. грн.. -на 1 га с.-г. угідь -на 1середньорічного працівника	15,008 74,686	15,642 78,310	16,309 88,059	109 118
Фондовіддача,грн.	0,046	0,045	0,299	650
Фондомісткість продукції, грн	21,679	21,997	3,337	15
Норма прибутку, %	збиток	збиток	збиток	-

Отже, можна зробити висновок, що аналізоване господарство було збитковим на протязі всього аналізованого періоду. Вартість основних виробничих фондів з розрахунку на 1 га. с.-г. угідь і на 1 середньорічного працівника зросла відповідно на 9% і 18% за період з 2004 – 2006рр.

Спеціалізація аграрного підприємства – це переважаюче виробництво відповідного виду продукції, для якого є відносно найкращими природно-кліматичні умови.

Для визначення спеціалізації використовують показник структури виручки від товарної продукції.

Залежно від рівня спеціалізації, кількості головних і додаткових галузей та її співвідношення, виробничі типи сільськогосподарських підприємств поділяються на:

- вузькоспеціалізовані, мають одну головну галузь, продукція якої в структурі товарної продукції підприємства перевищує 80% (80-90%)

- глибокоспеціалізовані, мають одну головну, 3-4 додаткових та кілька допоміжних галузей. Головна галузь, яка визначає спеціалізацію підприємства займає більше 50%

- спеціалізовані, мають дві головні та 3-4 додаткових галузі, причому кожна з головних галузей займає більше 30%

- багатогалузеві, мають 3 головні галузі, кожна з яких забезпечує понад 20% грошових надходжень і 3-4 додаткові галузі

Таблиця 5. Структура надходжень від реалізації продукції господарства «Пригородне» за 2004 – 2006рр.

Галузі і види продукції	2004		2006		2006р. до 2004р, %
	тис. грн.	%	тис. грн.	%
Всього по рослинництву в т. ч. - зерно - плоди - овочі закритого грунту - соняшник - овочі відкритого грунту -ін. продукція рослинництва	6534,2 223,5 16,7 - 35,3 9,9 6248,8	92,8 3,1 0,2 - 0,5 0,2 88,8	8664,6 648,5 - 8000,7 - - 15,4	94,5 7,1 - 87,2 - - 0,2	102,0 229,0 - - - - 0,2
Всього по тваринництву в т. ч. - молоко - м'ясо ВРХ - м'ясо свиней - м'ясо птиці - яйця - ін. продукція тваринництва	504,3 384,7 97,1 21,5 - - 1	7,2 5,5 1,4 0,2 - - 0,1	502,5 356,3 129,6 16,6 - - -	5,5 3,9 1,4 0,2 - - -	76,0 92,6 133,0 77,2 - - -
Всього по рослинництву і тваринництву	7038,5	100	9167,1	100	-

Дані таблиці 5 свідчать про те, що господарство «Пригородне» є вузькоспеціалізованим, спеціалізується на виробництві продукції рослинництва, яка в структурі надходжень від реалізації продукції займала в 2004р. – 92,8%, а у 2006р. – 94,5%. Зокрема, можна сказати, що господарство у 2004 р. спеціалізувалося на вирощуванні іншої продукції рослинництва, а у 2006р. на вирощуванні овочів закритого грунту.

Таблиця 6. Основні економічні показники виробничої діяльності господарства «Пригородне» за 2004 – 2006рр.

Показники	2004	2005	2006	2006 до 2004, %
Вартість валової продукції, грн.. -на 1 га. с. – г. угідь -на 1 середньорічного працівника	692 3445	711 3560	4888 26391	706 766
Прибуток, збиток (-), грн.. -на 1 га. с. – г. угідь -на 1 середньорічного працівника	-245,92 -1223,82	-870,85 -4359,7	-1056,54 -5704,6	430 466
Рівень рентабельності, збитковості ( - ), %	-5	-13,6	-14,7	294

Отже, за аналізований період в даному господарстві вартість валової продукції на 1 га с.-г. угідь зросла в 4 раз, а на 1 середньорічного працівника – майже у 5 раз. Але незважаючи на це, господарство є збитковим. Максимальний рівень збитковості спостерігався в 2006р. 14,7%. Це свідчить про високий рівень собівартості продукції.

У міру розвитку науково-технічного прогресу та інтенсифікації виробництва в Україні швидкими темпами почали розширюватись площі технічних культур, зокрема цукрових буряків, соняшнику, а також кормових культур, що призвело до значного скорочення посівів зернових культур при суттєвому підвищенні їхньої урожайності.

Протягом 2004 – 2006рр. посівні площі зернових культур в господарстві «Пригородне» зросли на 36%, і у 2006р. становили 691 га., урожайність – 25,09 ц/га., і валовий збір зерна - 17338 ц/га. в тому числі озимої пшениці – 4506 ц/га.

Переваги у розвитку виробництва зерна озимої пшениці перед іншими зерновими зумовлені низкою чинників. Зокрема, пшениця займає одне з перших місць серед продовольчих культур у світі, має економічні й організаційно-технологічні переваги перед ярими зерновими, і є більш врожайною культурою (табл. 7)

Таблиця 7. Динаміка розвитку виробництва зерна в господарстві «Пригородне» за 2004-2006рр.

Показники	2004	2005	2006	2006 до 2004, %
Площа посіву зернових культур, га	509	424	691	136
Валовий збір зерна, ц	13306	14862	17338	130
Урожайність зернових культур, ц/га.	26,14	35,05	25,09	96
Реалізовано зерна, ц	4067	10972	12168	299

У 2005р, незважаючи на те, що площа посіву зернових культур дещо зменшилась, порівняно з 2004р., валовий збір зерна зріс на 30%, оскільки урожайність зернових культур зросла майже на 9 ц/га.

Обсяг реалізації за даний період зріс в 3 рази, це свідчить про високий рівень товарності зерна в даному господарстві.