Мал.2.1 Частка іноземного капіталу в українській банківській системі

Істотного впливу з боку міжнародних підприємств зазнав і український ринок страхування, який до настання кризи досить інтенсивно зростав. Однак з початком фінансової кризи інвестори суттєво зменшили вкладання коштів в країни, що розвиваються. Уряди країн світу розпочали націоналізацію страхових компаній, в тому числі і Україна. Так, була націоналізована найбільша у світі страхова компанія American International Group (AIG), нідерландська ING найбільша банківська група Бенілюксу – Fortis. Усі перелічені вище фінансові установи мали страхові дочірні компанії в Україні.

Вдалі продажі вітчизняних страхових компаній спостерігалися у 2007-2008 роках. Наприклад французька АХА придбала відразу дві вітчизняні СК, що належали УкрСиббанку, сума угод оцінювалася в 40 млн. дол. Австрійська Vienna Insurance Group придбала контрольний пакет акцій СК «Українська страхова група» (сума угоди 50 млн. дол.). Однак головною угодою 2008 року стала купівля банком «ТуранАлем” державної частки в НАСК “Оранта», за 25% акцій НАСК було виплачено рекордну суму в 100 млн. дол. (загальна капіталізація «Оранти» на момент угоди складала 400 млн. дол.).

На початку 2009 року відбувся також значний обсяг угод. Так, німецька HDI-Gerling International Holding AG придбала 94,5% акцій київської СК «Алькона» (оцінна сума угоди – 20 млн. дол.), голландська ING Continental Europe Holdings, B.V. придбала контроль на лайфовим страховиком «Фенікс-Життя». Серед примітних подій у сфері М&А також можна відзначити покупку австрійським концерном GRAVE контрольного пакета львівської СК «ІНПРО» і придбання ізраїльським страховиком Phoenix СК «ІнтерТрансПоліс». За прогнозами аналітиків, міжнародні підприємства будуть розпродувати свої дочірні компанії в Україні, для того щоб зменшити свої збитки та вийти з кризового становища.[17]

В структурі зайнятого населення України, а саме 21 млн. ос., 390,3 тис. працює у компаніях харчової промисловості, що складає 1,8% від загальної кількості зайнятого населення. Дешевизна фуражного зерна, швидкий оборот капіталу й висока прибутковість у птахівництві стали причиною зростання кількості угод із купівлі птахофабрик і господарств. Так, у 2008 році вартість найбільших угод М&А за участю іноземних ТНК склала 1010 млрд. дол., у 2009 році – на суму 192 млн. дол., у 2010 – 68 млн. дол. (табл.2.2)

Каталізатором процесів купівлі-продажу на пивобезалкогольному ринку виступила ФПГ «СКМ», яка влаштувала розпродаж активів пивоварної групи «Сармат» – четвертого за величиною українського виробника пива, результатом якого стало зміцнення позицій провідних міжнародних компаній одразу на двох ринках – пивному (SABMiller – придбала 99,84% акцій) і солодовому (Soufflet Group – 100% акцій). Слід відзначити, що придбання донецького пивзаводу можна вважати купівлею ринкової частки з боку SABMiller, що до цього часу була присутня в Україні як імпортер, не маючи тут власного виробничого майданчика. Наразі частка SABMiller оцінюється в 5%

Таблиця 2.2

Найбільші угоди харчопрому в 2008, 2009 та 2010 роках

Сума, млн.дол.	2008 рік
700	PepsiCo купила ТОВ «Сандора»
197	«Ренесанс Капітал» (Росія) купив корпорацію «Клуб Сиру»
60-65	Orangina Group придбала КЗБН ВАТ «Росинка»
50	Bel Group – ВАТ «Шосткінський міськмолокомбінат»
Сума млн.дол.	2009 рік
130	SABMiller – Донецький «Сармат»
6-7	Soufflet Group – ЗАТ Дніпропетровський пивоварний завод «Дніпро»
35-40	Dragon Capital та East Capital Bering Ukraine Fund – 70% акцій компанії «Чумак»
10	Consoris Capital (американський інвестбанк) - три молочних підприємства у АТ «Концерн АВЕК і Ко»
8	Trigon Agri – купив два елеватори в групи «Рамбурс»
Сума млн.дол	2010 рік
50	«ВелесКапітал» (Росія) придбала «Клуб Сиру»
18	Gruppo Campari (Італія) – 99% ЗАТ «Одеський завод шампанських вин»

Макроекономічні проблеми відсунули Україну до списку країн, де міжнародні компанії намагалися б робити інвестиції, на другий план. У 2010 році не відбулося значних придбань, тому що інвестори очікували, наскільки добре активи харчової промисловості зможуть адаптуватися до роботи в нових умовах. Безліч зі зроблених угод були або вимушеними, або мали технічний характер. Привабливість вітчизняних сироварів, на думку інвестиційних аналітиків, істотно зменшилася саме через труднощі з експортом продукції до Росії. Це яскраво продемонстрував приклад угоди із продажу корпорації «Клуб Сиру». Російська «Ренесанс Капітал» визнала, що інтерес транснаціональних холдингів відсутній. У 2010 році контрольну частку в «Клубі Сиру» (включаючи «Канівський маслосирзавод», дистриб’юторську мережу й права на торговельну марку) придбала російська інвесткомпанія «ВелесКапітал».

Оборот парфумерно-косметичного ринку у 2010 році склав 8,6% (10,6 млрд. грн.) ВВП торгівлі (123115 млн. грн.), що на 0,8% менше ніж у 2009 році – 9,4% (12,4 млрд. грн.) ВВП торгівлі (131261 млн. грн.) відповідно. Найбільші угоди з продажу українських парфумерно-косметичних мереж за даними операторів ринку: у 2008 році Southeast European Holdings B.V. (Амстердам) придбала більш, ніж 50% ТОВ «Суматра ЛТД» (Київ) за 45-55 млн. дол. А у 2006 році 65% ТОВ «ДЦ Україна» було продано китайській Watson Group. Частку українського оператора оцінили у більш, ніж 100 млн. дол.. Однак вже у 2011 році гонконгська компанія придбала ще 35% акцій компанії ДЦ. Watson Group має намір інвестувати 300 млн. грн. у розвиток мережі і протягом 5 років збільшити кількість магазинів до 500.[20]

Ситуація на ринку злиттів і поглинань в агропромисловому комплексі України у 2009 році розвивалась відповідно до загальносвітових і національних тенденцій – хвилеподібно у зв’язку з настанням світової фінансової кризи, яка для найбільш фінансово нестійких компаній перетворилася на банкрутства, а для міцніших підприємств стала зручним моментом для поглинання конкурентів, збільшення своєї частки на ринку, розширення бізнес-напрямків в агросекторі й харчовій галузі. Відомо, що останні кілька років прямі іноземні інвестиції в сільське господарство постійно зростали (мал.2.2)

Так, можна виділити продаж 70% акцій компанії «Чумак», які придбала інвестиційна компанія Dragon Capital (менше 50%) та інвестиційний фонд East Capital Bering Ukraine Fund (більше 20%) за 35-40 млн. дол., а також двох підприємств за 8 млн. дол.: ВАТ «Новомиргородський елеватор» (Кіровоградська обл.) і ВАТ «Явкинський елеватор» (Миколаївська обл.) – агрохолдингу з данським корінням Trigon Agri. Сумарна потужність придбаних елеваторів становить 180 тис. т.