16. Він був поранений за наші гріхи і мучений за наші беззаконня (Іс. 53, 5).

Один удар, що витерпів Богочоловік, мав силу надолужити за гріхи цілого світу, але Ісус Христос не задовільнився таким надолуженням. Він захотів бути зранений і мучений, себто поранений і покалічений від стіп до голови так, що на Його пресвятім Тілі не було шматка неушкодженого місця. Саме тому Ісаї пророкові видавалося, що Він був такий поранений, ніби був прокаженим: Ми думали, що Він прокажений, бо Бог таксильно побив і впокорив Його (Іс. 53, 4).

Рани мого засмученого Ісуса, ви є доказом любові, що нею Спаситель полюбив мене. Ви ніжно змушуєте мене любити Його за стільки страждань, що з любові до мене прийняв на Себе. Мій любий Ісусе, коли ж вповні віддамся Тобі, як Ти віддався мені?

Моє найвище добро, люблю Тебе. Боже, що так сильно полюбив мою душу, люблю Тебе. Боже, джерело любові, подай мені любов. Поможи мені надолужити любов'ю за прикрості, що колись спричинив Тобі. Поможи прогнати з серця все те, що не змагає до Твоєї любові.

Предвічний Отче, кличу з Псалмопівцем: Поглянь на обличчя Свого Помазанця! (Пс. 83, 10). Поглянь на рани Свого Сина. Вони благають милосердя для мене. Ради цих ран пробач зневаги, які я вчинив Тобі. Візьми Собі моє серце, щоб тільки Тебе одного любило, шукало і зітхало за Тобою. Кличу до Тебе зо св. Ігнатієм: «Дай мені свою любов і ласку, і я буду вельми багатий!» Боже моєї душі, ось чого благаю в Тебе: подай мені Свою любов і ласку, бо не бажаю більше нічого.

Маріє, Божа Мати, заступися за мене.

17. Радуйся, Царю Юдейський! (Мт. 27, 29)

Римські вояки отак поздоровляли Спасителя, кепкуючи собі з Нього. Спочатку висміяли Його, як обманця, і потім коронували терням. Вчинивши це, почали приклякати перед Ним і поздоровляти, немов жидівського царя. Встаючи, кричали, глузували з Нього, били по обличчі та плювали в лице. Св. Матей отак описує цю сцену: І, сплівши з тернини вінка, поклали Йому на голову..., і, падаючи навколішки перед Ним, кепкували собі з Нього таговорили: «Радуйся, Царю Юдейський!» Притім плювали на Нього, брали тростину і по голові били Його(Мт. 27, 29-30). А св. Йоан додає: І били Його по лиці (Йо. 19, 3).

Мій Ісусе, болючий вінок, що вбивається у Твою голову, тростина, що держиш у руці, і та подерта багряниця, що виставляє Тебе на глум, потверджують, що Ти дійсно Цар, але Цар любові. Євреї не хотіли признати Тебе за свого царя, тому заявили Пілатові: Не маємо царя, за винятком Кесаря! (Йо. 19, 15).

Мій любий Спасителю, хоч інші не хочуть признати Тебе за Царя, то я признаю і хочу, щоб Ти був єдиним Царем моєї душі. Ось тому вповні присвячуюсь Тобі. Чини зо мною, що Тобі подобається. Ти витерпів стільки глуму, болів і саму смерть, щоб здобути Собі наші серця та панувати в них любов'ю: Христос на те помер, щоб володівмертвими і живими, - кличе св. Павло (Рим. 14, 9).

Мій любий Царю, забери Собі ціле моє серце і завжди пануй у нім. Я колись не хотів прийняти Тебе за свого Царя, бо догоджував своїм пристрастям. Тепер запануй у мені Своєю любов'ю. Пригадуй мені завжди Свою смерть, яку Ти прийняв за мене. Мій Царю і Боже, моя Любове і моє Все, чого ж бажати мені, як не Тебе. Кличу з пророком Давидом: Бог це скеля мого серця і моя частка на віки! (Пс. 72, 26). Боже, Пане мого серця, люблю Тебе, бо Ти моя частка і моє єдине Добро.