14. Моя душа є в такім смутку, що це може спричинити Мені смерть! (Мт. 26, 38).

Ось які слова вийшли зо зболілого Серця Ісуса в Гетсиманськім саді, заки Христос пішов на смерть. Звідкіля ж там узявся такий страшний смуток, що годен був спричинити Йому смерть? Чи недалекі страждання викликали його? Ні, бо від хвилини Втілення бачив і добровільно прийняв їх: "Пожертвувався, бо Сам хотів", - каже пророк Ісая (Іс. 53, 7). Його смуток походив із того, що бачив гріхи, які люди мали вчинити після Його смерті. Св. Бернард Сієнський твердить, що Христос тоді бачив кожний гріх, що ми мали зробити: «Бачив провини кожного з нас».

Мій Ісусе, це не був вид бичів, терня і хреста, що так сильно засмутив тебе в Оливнім Городі. Це був вид моїх гріхів. Кожний із них наповнив Твоє Серце таким страшним болем і смутком, що Ти залився кривавим потом і зачав відчувати смертельні муки. Ось як я віддячився за любов, яку Ти виявив мені, коли помер за мене! Подай мені частину того болю, що Ти відчував у Оливнім Городі. Подай мені біль за гріхи, щоб я ціле життя жалував за них.

Мій Спасителю, аби я міг своїм болем і любов'ю стільки потішити Тебе, скільки тоді засмутив! Моя Любове, всім серцем каюся, що більше цінив свої нужденні задоволення, ніж Тебе. Каюся і люблю Тебе понад усе. Чую, що хочеш, хоч я зневажив Тебе, щоб я любив Тебе, і любив всім серцем: Люби Господа, Бога свого, всім своїмсерцем і всією своєю душею! (Втор. 6,5).

Так, мій Боже, люблю Тебе всім серцем і всієї душею. Подай мені таку любов, якою бажаєш, щоб я любив Тебе. У минулому я шукав себе самого. Тепер буду шукати тільки Тебе. Хочу більше, ніж інші, любити Тебе, бо бачу, що більше, ніж інших, Ти полюбив мене. Мій Ісусе, Своєю єлейністю, цебто ласкою, змушуй мене любити Тебе. Подай мені силу належно віддячуватися за любов, якою Ти, мій Боже, полюбив мене, невдячного черв'яка і зрадника.

Маріє, Мати милосердя, помагай мені своїми молитвами.

15. Схопили Ісуса і зв'язали Його (Йо. 18, 12).

Дивися, як посіпаки арештовують і в'яжуть Бога! Що думали ангели, як побачили, що їх Цар ступав посеред вояків вулицями Єрусалиму зо зв'язаними руками? Що ж ми повинні сказати на вид свого Бога, що з любові до нас дозволяє в'язати Себе, ніби був злочинцем, і ставити Себе перед суддями, що засудять Його на смерть? Св. Бернард кличе серед сліз: «Що маєш спільного з кайданами?»

Мій Ісусе, безконечна Величе і Доброто, що маєш до діла з ланцюгами, що їх накладають на злочинців? Це нам належаться ланцюги, бо ми, грішники, заслужили собі на пекло, а не Тобі, бо Ти невинний і найсвятіший з усіх. Св. Бернард, дивлячись на засудженого на смерть Ісуса, кличе: "Невинний Спасителю, що Ти вчинив, що вони засудили Тебе на смерть? Мій дорогий Спасителю, таж Ти сама невинність! За який злочин так засудили Тебе? Ах, Твій злочин це превелика любов, якою Ти полюбив людей!" Св. Ансельм кличе: «Твоя любов це Твоя провина!»

Мій любий Ісусе, цілую ланцюги, якими зв'язали Тебе, бо вони звільнили мене від вічних кайданів, на які я заслужив собі. Який я нужденний, що стільки разів зрікся Твоєї приязні і став рабом Люцифера і так зневажив Твою безконечну велич! Щиро каюся, що вчинив Тобі таку велику кривду. Мій Боже, своєю святою любов'ю забери Собі мою волю, щоб відтепер бажав тільки того, що подобається Тобі. Нехай Твоя воля буде єдиним правилом мого життя. Ти дбав про моє добро, нехай і я намагаюся подобатися Тобі. Моє найвище Добро, люблю Тебе. Єдиний Предмете моїх почувань, люблю Тебе. Знаю, що Ти щиро любиш мене, тому хочу любити Тебе. Зрікаюся всього, бо Ти вистачаєш мені.