
- •1. Він полюбив нас і видав Себе Самого за нас (Еф. 5, 2)
- •2. Бог так полюбив світ, що видав Свого єдинородного Сина (Йо. З, 16).
- •3. Це не було з кров'ю козлів і телят, але через власну Кров Він раз назавжди ввійшов до Святого Місця і запевнив вічне відкуплення (Євр. 9, 12).
- •4. Виявилися доброта і чоловіколюбність Спасителя, нашого Бога(Тит. 3, 4).
- •5. Божа любов до нас виявилася тим, що Бог послав у світ Свого єдинородного Сина, щоб через Нього ми мали життя (і Йо. 4, 9).
- •6. Завдяки великому милосердю нашого Бога Сходяче Світло з неба відвідало нас (Лк. 1, 78).
- •7. І Слово сталося Чоловіком (Йо. 1, 14).
- •8. Він (Христос) закрив Свою велич (Фил. 2, 7).
- •9. Дитятко народилося нам, і Син даний нам (Іс. 9, 6).
- •10. Небо, пошли росу, і ви, хмари, видайте з себе Праведника! (Іс. 45, 8).
- •11. Він (Христос) маловажений і позбавлений пошани між людьми(Іс.53, 5).
- •12. Він був Мужем болів (Іс. 53, 3).
- •13. Він завжди любив Своїх, що були на світі, і дав їм превеликий доказ Своєї любові (Йо. 13, 1).
- •14. Моя душа є в такім смутку, що це може спричинити Мені смерть! (Мт. 26, 38).
- •15. Схопили Ісуса і зв'язали Його (Йо. 18, 12).
- •16. Він був поранений за наші гріхи і мучений за наші беззаконня (Іс. 53, 5).
- •17. Радуйся, Царю Юдейський! (Мт. 27, 29)
- •18. І, несучи Свій хрест, Він вийшов на місце, що зветься Череповищем (Йо. 19, 17).
- •19. Як ягня мовчить перед стригуном, так і Він не відчинив Своїх уст (Іс. 53, 7).
- •20. Мій Боже, мій Боже, чому Ти покинув Мене? (Мт. 27, 46).
- •21. Розп'яли Його, і з Ним розп'ято теж двох розбійників, одного праворуч, другого ліворуч, а Ісуса посередині (Йо. 10, 18).
- •22. І, схиливши голову, Він віддав духа (Йо.19, 30).
- •23. Пожертвував Себе, бо Сам цього хотів (Іс. 53, 7).
- •24. Посилаючи Свого Сина, що прийняв на Себе природу грішного чоловіка, Бог осудив гріх через Втілення (Христа) (Рим. 8, 3).
- •25. Полюбив нас і у Своїй крові обмив нас з гріхів (Одкр. 1, 5).
- •26. Він понизив себе, ставши слухняним аж до смерті, смерті ж - хресної (Флп. 2, 8).
- •27. Христова любов завдає нам насилля (2 Кор. 5, 14).
- •28. Христова любов завдає нам насилля (2 Кор. 5, 14).
- •29. Ніхто неспроможен любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає (Йо. 15, 13).
- •30. Як буду піднятий з землі, то притягну всіх до Себе (Йо. 12, 32).
- •31. Він власного Сина Свого не пощадив, а видав Його за всіх нас, - як же разом із Ним не подарує нам усього? (Рим. 8, 32).
- •32. А ми проповідуємо Христа розп'ятого: ганьбу для юдеїв і глупоту для поган (1 Кор. 1, 23).
- •33. Господь поклав на Нього провини всіх нас ... Віддав Його на муки (Іс. 53, 6. 10).
- •35. Я віддаю власне життя... Ніхто не бере його від Мене. Це я Сам віддаю його. (Йо. 10, 17-18).
- •36. Він знищив розписку, що була проти нас, що нас осуджувала, разом з приписами; Він її зробив нечинною, прибивши до хреста (Кол. 2, 14).
- •37. Якщо хтось згрішить, то маємо Заступника перед Отцем, Ісуса Христа, Праведника. Він Сам є надолуженням за наші гріхи (1 Йо. 2, 1-2).
- •38. Прийдіть до Мене всі втомлені й обтяжені, і я облегшу вас! (Мт. 11, 28).
35. Я віддаю власне життя... Ніхто не бере його від Мене. Це я Сам віддаю його. (Йо. 10, 17-18).
Ось Христос, Воплочене Боже Слово, спонуканий любов'ю до нас, годиться на хресну смерть, щоб людина могла віднайти втрачене життя. Бог, каже св. Тома, робить для людини так багато, що не міг би більше вчинити навіть тоді, якщо б людина — так сказати б — була «богом», і ніби Бог не міг бути щасливий без людей. «Наче б чоловік був богом Бога», - каже він, - «і ніби Бог не міг бути щасливий без чоловіка».
Ми згрішили і, грішачи, заслужили собі на вічні кари. Що ж Ісус робить? Бере на Себе обов'язок надолужити за нас і Своїми болями та смертю сплачує наші борги Небесному Отцеві. Пророк Ісая кличе: Він дійсно взяв на Себенаші хвороби і наші болі! (Іс. 53, 4).
Мій Ісусе, це я спричинив Тобі стільки гіркості і болів, як Ти проживав на землі. Позволь мені брати участь у тім болю, який Ти відчував через мої гріхи. Подай мені довір'я до Твоїх Страстей. Мій Господи, що б сталося зо мною, якщо б Ти не згодився надолужити за мене? Безконечна Величе, каюся всім серцем, що зневажив Тебе, але, водночас, безконечна Доброто, сподіюся, що змилосердишся наді мною. Спасителю світу, застосуй до моєї душі плоди Своєї смерті. Щоправда, Я невдячний бунтар. Проте, благаю Тебе, зміни мене на Свою люблячу дитину, щоб я любив Тебе і нічого не лякався, хіба вчинити Тобі прикрість. Нехай та безмежна любов, що звеліла Тобі вмирати за мене на хресті, знищить у мені всі земські почування.
Мій Ісусе, візьми Собі все моє тіло, щоб завжди служило Тобі. Візьми серце, щоб завжди бажало подобатися Тобі. Візьми Собі мою волю, щоб завжди бажала того, чого Ти хочеш. Мій Спасителю, пригортаю Тебе до свого Серця. Не відмовляйся злучитися зо мною. Боже, люблю Тебе. Моє єдине добро, люблю Тебе. Як міг би я тепер покинути Тебе, коли Ти показав, як сильно мене полюбив і стільки милосердя виявив мені? Ти ж замінив кари на ласки!
Пресвята Діво Маріє, виєднай мені ласку бути вдячним твоєму Синові.
36. Він знищив розписку, що була проти нас, що нас осуджувала, разом з приписами; Він її зробив нечинною, прибивши до хреста (Кол. 2, 14).
Був колись виписаний проти нас декрет, який засуджував нас на вічну смерть, бо ми збунтувалися проти Божої Величі та зневажили її. Що ж Ісус Христос зробив? Своєю кров'ю перекреслив цей декрет і повісив його на хресті, щоб звільнити нас від страху на тім самім хресті, на якому помер, щоб за нас надолужити Божій справедливості.
Моя душе, чи бачиш, яка ти зобов'язана Своєму Спасителеві? Зверни увагу на те, що каже Святий Дух: Незабувай ласки поручителя! (Сир. 29, 20). Не забувай прислуги Того, хто заручив за тебе і перебрав на Себе твої борги, щоб сплатити їх. Він дійсно заплатив їх і посвідку заплати прибив на хресті. Поглянь на хрест і розбуди в собі довір'я, коли згадаєш про свої гріхи. Дивися на вкритий кров'ю Божого Ягнятка хрест. Він пожертвував Себе з любові до тебе. Надійся і люби того Бога, що так сильно полюбив Тебе!
Мій Ісусе, всього надіюся від такої великої доброти, як Твоя. Це Твоя божеська прикмета. Ти відплачуєшся добром за зло, коли хтось опам'ятається, жалує за гріхи і любить Тебе. Так, мій любий Спасителю, сильно жалую, що нехтував Твоєю добротою. Люблю Тебе і хочу чинити все, що хочеш. Нещасний я! Проживаючи в тяжкому гріху, я був невільником диявола, і тоді він був моїм паном. Сподіваюся, що тепер перебуваю у Твоїй ласці, тому, мій Ісусе, Ти є моїм паном і єдиним предметом моєї любові. Забери Собі мене, бо хочу вповні і завжди належати до Тебе.
Не забуду мук, які Ти витерпів за мене. Нехай згадка про них розпалює і збільшує мою любов до Тебе. Мій любий Спасителю, люблю Тебе. Втілене Слово, люблю Тебе. Мій Скарбе і моє Все, люблю Тебе, люблю Тебе!