Різновиди випадкової вибірки
Основний принцип побудови випадкової вибірки полягає в тому, щоб забезпечити всім елементам генеральної сукупності рівні шанси потрапити у вибіркову сукупність. Існує декілька методів відбору об'єктів вивчення для проведення вибіркового соціологічного дослідження.
Якщо генеральна сукупність має невеликий об'єм, можна застосувати так звану вибірку вірогідності. Це не просто випадковий безсистемний відбір, а строга процедура, частіше всього заснована на використовуванні таблиць випадкових чисел (такі таблиці приведені в додатку до допомоги «Як провести соціологічне дослідження», в «Робочій книзі соціолога» і в багатьох інших виданнях) [13, 19]. Таку процедуру можна використовувати лише тоді, коли одиниці дослідження вдається пронумерувати. Існує два різновиди формування вибірки вірогідності.
Простий випадковий повторний відбір. Припустимо, з двохсот тридцяти читачів, записаних в сільську бібліотеку, вирішено випадковим чином відібрати для опиту п'ятдесят. Для цього слід заготовити картки з номерами від 1 до 230, ретельно перемішати їх і витягнути навмання одну з карток. Номер витягнутої картки фіксується, потім картка повертається на місце, вони знову перемішуються, і процедура вибору чергової картки повторюється п'ятдесят разів.
Простий випадковий безповтортш відбір здійснюється аналогічно, тільки витягнуті картки назад не повертаються.
Як легко помітити, при безповторному відборі вірогідність попадання одиниць у вибіркову сукупність постійно зростає.
Зрозуміло, що названі вище методи відбору застосовні лише тоді, коли генеральну сукупність складає порівняно невелика кількість одиниць. Набагато більш поширений систематичний (механічний) відбір.
Систематичний (механічний) відбір — це найпоширеніший вид відбору, що пояснюється, очевидно, його простотою. Провести його значно простіше, ніж відбір вірогідності, що припускає уміння користуватися таблицями випадкових чисел. В основу вибірки тут кладуться звичайно різного роду списки, картотеки і т.д. Відбір одиниць здійснюється через один і той же інтервал (крок) в початковому списку, причому перший номер в списку визначається випадковим чином. Поширеність систематичної вибірки пояснюється крім того її зручністю і економічністю. Зручно, зокрема, використовувати таку вибірку при опитах читачів бібліотек, коли вона проводиться на основі читацьких формулярів. Важливе те, що механічний відбір можна здійснювати і без попереднього складання списку одиниць дослідження. Наприклад, можна відбирати для відвідин кожний восьмий будинок, не складаючи попереднього списку всіх будинків.
Охарактеризовані вище методи відбору відносяться до формування так званої власно-випадкової вибірки, коли одиниці вивчення відбираються за допомогою спеціальних процедур з єдиного, не перетвореного яким-небудь чином списку всіх одиниць генеральної сукупності. Використовування саме власно-випадкової вибірки вирішено наперед тоді, коли дослідник не має свій в розпорядженні ніякої інформації про структуру генеральної сукупності і коли інформація про одиниці дослідження може бути одержана тільки в ході самого обстеження. Існують, проте, модифікації випадкової вибірки, засновані на використовуванні попередньо одержаній інформації про структуру генеральної сукупності.
Серійний відбір — це такий, коли одиниці відбору є статистичними серіями. Наприклад, при вивченні читацької аудиторії бібліотеки можна розділити читачів на активних (відвідуючих бібліотеку не рідше одного разу в дві тижні), регулярних (рідше, ніж раз в дві неділі, але частіше, ніж раз в два місяця) і епізодичних (рідше, ніж раз в два місяця) і постаратися, щоб у вибірку потрапило певне число читачів кожного типу.
Стратифікований відбір дає вибірку, при якій процедурам відбору передує виділення в генеральній сукупності однорідних частин, званих стратами (інша назва цього методу районуючий відбір). Як страт (районів) можуть використовуватися регіони і області, міста, класифіковані за чисельністю населення і тл, Наприклад, при з'ясуванні відношення жителів області до бібліотек важливо виділити для обстеження декілька населених пунктів різного типу (сіло, селище міського типу, промислове місто, «патріархальне містечко» і т. д.) Проте набагато частіше в соціологічних обстеженнях застосовуються різні варіанти багатоступінчатого відбору. На кожному ступені відбору може застосовуватися своя одиниця відбору. Наприклад, в проведеному Інститутом книги дослідженні «Книга в
17
сучасному суспільстві» вибірка була сформована таким чином. Загальне число респондентів (16 тисяч) було розподілено по союзним республікам тодішнього СРСР: РРФСР — 3 тисячі, Україна — 1,5 тисячі, Казахстан, Білорусь, Молдавія, Грузія, Вірменія, Азербайджан, Узбекистан — по І тисячі, Киргизія, Таджикистан, Туркменія — по 0,5 тисячі, республіки Прибалтики — 3 тисячі опитаних. Були наперед вибрані міста і населені пункти в кожній республіці, а також підприємства і організації в цих містах. Були наперед визначені соціально-демографічні характеристики опитуваних з урахуванням даних статистики по кожному регіону. На промислових підприємствах опитувалися робочі (80 % всіх опитуваних на підприємствах), інженерно-технічні працівники (15%) і службовці (5%). В сільській місцевості колгоспники (50 % всіх опитуваних в сільській місцевості) і робітники радгоспів.
Багатоступінчатий відбір часто припускає виділення на кожному ступені різних одиниць відбору. Як такі одиниці можуть виступати сім'я, клас, населений пункт і т.д. Відібрані у вибірку одиниці піддаються суцільному або вибірковому обстеженню. Звична назва такого методу відбір кубла. Вибірка кубла має істотні організаційні переваги, оскільки легше провести відбір і вивчення декількох колективів, що знаходяться в одному місці, ніж декількох сотень значно видалених один від одного респондентів. Наприклад, при з'ясуванні круга читання студентів зручніше опитувати студентські групи, ніж та ж кількість студентів по окремості. Особливий тип кубел пов'язаний з документацією можна, наприклад, виділити як «кубло» осіб, що виявилися на певних сторінках списку виборців і т.д. Часто подібним «кублом» вибирається типова одиниця. Вже згадуване місто Острогожськ Воронежської області був вибрано як «кубло» дослідження «Книга і читання в житті невеликих міст» тому, що по ряду параметрів (чисельність населення в працездатному віці, частка вчаться і ін.) Острогожськ виявився близьким до середнього невеликого міста.