8. Поняття і показники соціальної ефективності вдосконалення організації праці.

Соціальна ефективність організації праці проявляється у підвищенні працездатності людини, збереженні її здоров’я, підвищенні задоволеності працею.

Результат соціальної ефективності відображається в економічній ефективності.

Соціальна ефективність різних заходів з удосконалення організації праці визначається за допомогою наступних укрупнених показників:

- змістовність праці, що характеризується рівнем складності і різноманітності трудових функцій, виробничою самостійністю і насиченістю розумовою, творчою діяльністю при скороченні витрат фізичної праці;

- професійний, культурно-технічний і кваліфікаційний рівень працівників, широта їх виробничої підготовки;

- санітарно-гігієнічні умови праці та умови безпеки праці як на даному виробництві в цілому, так і на його окремих ділянках;

- соціально-психологічний клімат в первинних трудових колективах;

- динаміка заробітної плати, доходів і ефективність мотивації і стимулювання праці;

- загальний життєвий рівень працівників і тенденції його змін;

- відношення до праці як узагальнюючий показник, що відображає зв’язок між працівниками і працею, характеризується трудовими установками і трудовою активністю, а також суб’єктивною оцінкою працівником своєї праці;

- стабільність трудових колективів, що відображається у коефіцієнтах стабільності і плинності кадрів, які акумулюють вплив всіх перерахованих чинників.

9. Трудовий процес як невід'ємна складова виробничого процесу. Класифікація трудових процесів.

Трудовий процес – невід’ємна частина виробничого процесу, сукупність дій виконавця або групи виконавців, спрямованих на перетворення предмету праці в готову продукцію.

Трудовий процес включає трудовий рух, трудову дію, трудовий прийом, комплекс трудових прийомів.

Трудовий рух – однократне переміщення робочого органу людини при виконанні певної роботи (руки, ноги, тулуба: простягнути руку; натиснути кнопку).

Трудова дія – логічно завершена сукупність трудових рухів, що виконуються без перерви робочим органом людини при незмінних предметах і засобах праці ("вимкнути персональний комп’ютер" – виконується очима і рукою).

Трудовий прийом – сукупність трудових дій і рухів працівника з незмінними предметами і засобами праці, що виконуються послідовно, завершена елементарна робота ("зробити копії документа").

Методи праці – конкретні способи здійснення процесу праці, які характеризуються певним складом і послідовністю виконання трудових прийомів і операцій

Раціоналізація трудового процесу – сукупність заходів, спрямована на вдосконалення організації праці, підвищення її ефективності, раціональне використання матеріальних, фінансових і трудових ресурсів.

При вивченні даної теми необхідно чітко усвідомити сутність основних понять, їх взаємозв’язок і взаємообумовленість, а також практичне значення раціоналізації та проектування трудових процесів.

Ефективність будь-якого трудового процесу, економія матеріальних і трудових витрат, якість продукції і послуг залежать від прийомів і методів праці, що застосовуються на підприємстві. Тому для підтримання організації праці на належному рівні велике значення має виявлення і використання раціональних прийомів та методів праці, вивчення передового досвіду, його науковий аналіз і узагальнення, розробка і проектування оптимальних способів виконання виробничих завдань.

Прийоми і методи праці слід вважати раціональними, якщо їх застосування дає ефективні результати праці (її високу продуктивність) при забезпеченні високої якості продукції, дотримання вимог щодо правил використання обладнання, норм витрат матеріалів та енергії, інтенсивності праці виконавців.

Дуже важливо пам’ятати, що економія часу не єдиний критерій ефективності застосовуваних прийомів і методів праці. Ця економія не повинна призводити до погіршення умов праці співробітників, перевитрат сировини, матеріалів та енергії, порушення правил експлуатації обладнання, зниження якості продукції. Тільки за таких умов раціоналізація трудового процесу може бути визнана доцільною і ефективною.

В процесі вивчення теми необхідно звернути увагу на те, що розрізняють виробничий, технологічний, трудовий процес.

Виробничий процес – сукупність технологічних і трудових дій взаємопов’язаних між собою, які здійснюються в певній послідовності з метою перетворення сировини, матеріалів, напівфабрикатів у готову продукцію.

Елементами виробничого процесу: праця, засоби праці, предмети праці.

Технологічний процес – це вплив на предмети праці з метою одержання нового продукту (послуги), який здійснюється в чітко визначеній послідовності із застосуванням певних засобів виробництва і технологій.

Класифікація технологічних процесів:

за джерелом необхідної енергії – пасивні та активні;

За ступенем неперервності впливу на предмет праці – неперервні та дискретні;

За способом впливу на предмет праці та виду застосованого обладнання – механічні та апаратурні.