- •Мета і завдання організації праці на підприємстві (в організації, установі)
- •Принципи і основні напрямки організації праці
- •Нормативно-правова основа організації праці.
- •Становлення та розвиток наукової організації праці на межі 19-20 століть.
- •Теорія і практика організації праці в срср
- •Рівень та особливості організації праці в сучасній Україні.
- •Поняття і показники економічної ефективності вдосконалення організації праці.
- •Поняття і показники соціальної ефективності вдосконалення організації праці.
- •Трудовий процес як невід'ємна складова виробничого процесу. Класифікація трудових процесів.
- •Виробнича операція, її структура і зміст. Аналіз і проектування виробничих операцій: методи та технічні засоби.
- •Трудові прийоми, трудові дії, трудові рухи, їх класифікація та методи дослідження.
- •Вивчення, проектування, впровадження передових методів і прийомів праці.
- •Проектування раціональних трудових процесів. Карти організації праці , їх зміст та призначення.
- •Хронометраж як метод вивчення трудового процесу і витрат робочого часу.
- •Класифікація витрат робочого часу. Фотографії робочого дня, їх види і мета проведення.
- •Поділ праці на підприємстві (в організації): технологічний, функціональний, професійно-кваліфікаційний. Межа поділу праці.
- •Кооперація праці на підприємстві, її суть, значення та види.
- •Суміщення професій, його соціально-економічне значення та впровадження.
- •Багатоверстатне обслуговування та його ефективність.
- •Аналіз поділу і кооперації праці. Чинники, що впливають на поділ і кооперацію праці. Проектування і впровадження нових раціональних видів поділу праці.
- •Соціально-економічне значення поділу і кооперації праці. Показники їх ефективності
- •22. Поняття робочого місця (робочої зони). Класифікація робочих місць і особливості їх організації.
- •23. Обладнання на робочому місці, вимоги до нього. План робочого місця, основні вимоги до нього.
- •24. Технологічне і організаційне оснащення робочого місця, вимоги до нього.
- •25. Функції обслуговування робочих місць та їх суть. Чинники, що впливають на вибір форм обслуговування.
- •26. Типові проекти організації робочих місць.
- •27. Атестація робочих місць та порядок їх проведення. Паспорт робочого місця.
- •Порядок проведення
- •28. Аналіз і оцінка організаційно-технічного рівня робочого місця. Раціоналізація робочих місць за результатами їх атестації.
- •5.2. При оцінці організаційного рівня робочого місця аналізується:
- •29. Суть колективної форми організації праці. Соціально-психологічні аспекти та соціально-економічне значення колективної праці.
- •30. Виробнича бригада, їх види та передумови створення.
28. Аналіз і оцінка організаційно-технічного рівня робочого місця. Раціоналізація робочих місць за результатами їх атестації.
Оцінка технічного рівня робочого місця проводиться шляхом аналізу:
- відповідності технологічного процесу, будівель і споруд - проектам, обладнання - нормативно-технічній документації, а також характеру та обсягу виконаних робіт, оптимальності технологічних режимів;
- технологічної оснащеності робочого місця (наявності технологічного оснащення та інструменту, контрольно-вимірювальних приладів і їхнього технічного стану, забезпеченості робочого місця підіймально-транспортними засобами);
- відповідності технологічного процесу, обладнання, оснащення інструменту і засобів контролю вимогам стандартів безпеки та нормам охорони праці;
- впливу технологічного процесу, що відбувається на інших робочих місцях.
До найважливіших заходів підвищення технічного рівня робочих місць відносяться:
> Модернізація встановленого обладнання, впровадження засобів автоматизованого контролю, високопродуктивного інструмента і оснащення, засобів малої механізації;
> Підвищення якості та надійності ремонту;
> Впровадження прогресивних, малоопераційних, маловідходних технологічних процесів, застосування прогресивних матеріалів, деталей і конструкцій;
> Механізація і автоматизація виробничих процесів, інженерної та управлінської праці, широке впровадження ЕОМ, скорочення застосування ручної і важкої фізичної праці.
Заходи щодо підвищення організаційного рівня робочих місць повинні бути орієнтовані на вирішення таких основних проблем:
- Вдосконалення організації трудових процесів і впровадження типових проектів НОТ;
-Впровадження прогресивних форм поділу праці і вдосконалення колективних форм організації праці;
- Поліпшення нормування праці;
При оцінці технічного рівня робочого місця є зіставлення за такими основними показниками:
- Прогресивність застосовуваного технологічного процесу (відповідність фактичної трудомісткості проектної, використовуваного обладнання характером і обсягами виконуваних робіт, комплексність використання сировини і матеріалів);
- Відповідність технічних процесів, обладнання, оснащення, інструменту і засобів контролю вимогам забезпечення стабільності високої якості продукції (робіт);
- Рівень продуктивності устаткування (продуктивність обладнання, що застосовується в порівнянні з прогресивним випускається);
- Співвідношення фактичної і проектної (паспортної) продуктивності, а також наявність можливостей забезпечення виробничої програми;
- Технологічна оснащеність робочого місця, виправданість застосування ручної праці.
5.2. При оцінці організаційного рівня робочого місця аналізується:
- раціональність планування (відповідність площі робочого місця нормам технологічного проектування та раціонального розміщення обладнання і оснащення), а також відповідність його стандартам безпеки, санітарним нормам та правилам;
- забезпеченість працівників спецодягом і спецвзуттям, засобами індивідуального і колективного захисту та відповідність їх стандартам безпеки праці і встановленим нормам;
- організація роботи захисних споруд, пристроїв, контрольних приладів.
Удосконалення організації та обслуговування робочих місць;
- Створення системи безперервного підвищення кваліфікації працівників;
- Підвищення ефективності систем матеріального та морального стимулювання;
- Підвищення коефіцієнта змінності роботи устаткування, поліпшення спеціалізації і кооперації праці по підрозділах;
Вдосконалення методів оперативного планування і управління виробництвом.
Поліпшення умов праці та техніки безпеки на робочих місцях включає:
- Розробку заходів щодо створення безпечних, нормальних психофізіологічних, санітарно-гігієнічних умов праці;
- Скорочення застосування ручної, важкої фізичної і монотонної праці;
- Впровадження раціональних режимів праці та відпочинку.
Основна цільова установка цих заходів ощадливість, збереження здоров'я людини і його енергії.
Оцінка організаційного рівня робочого місця заснована на виявленні та зіставленні даних, необхідних для характеристики використання передусім принципів наукової організації праці. Визнано доцільно порівнювати такі показники:
- Раціональність планування, відповідність площі, займаної робочим місцем, нормами технологічного проектування;
- Організаційна оснащеність;
- Оптимально можливе і фактичне застосування багатоверстатного обслуговування, раціональність обслуговування робочого місця;
- Відповідність форм організації праці технологічному процесу, характером і обсягами виконуваних робіт, впровадження бригадної організації та оплати праці, підряду, госпрозрахунку;
- Якість чинних норм праці;
- Ефективність використання робочого місця.
При оцінці умов праці та техніки безпеки на робочому місці використовується ряд показників. Як найбільш широко застосовуваних показників для порівняння та аналізу:
- Відповідність фактичних санітарно-гігієнічних умов праці нормативним вимогам;
- Відповідність виробничого процесу, обладнання, організації робочого місця стандартів і норм охорони праці;
- Ступінь тяжкості та наявність монотонності праці;
- Обсяги ручної і важкої фізичної праці;
- Відповідність забезпеченості працюючих індивідуальними і колективними засобами захисту стандартам безпеки праці;
- Відповідність забезпеченості робочих спецодягом та спец.обувью встановленим нормам за номенклатурою і якістю.
За результатами атестації кожне робоче місце належить до однієї з трьох груп:
- атестовані - робочі місця, показники яких повністю відповідають пропонованим при їх оцінці вимогам, або перевищують їх;
- підлягають раціоналізації - робочі місця, окремі показники яких не відповідають встановленим вимогам, але можуть бути доведені до рівня цих вимог у процесі раціоналізації;
- підлягають ліквідації - робочі місця, показники яких не відповідають і не можуть бути доведені до рівня встановлених вимог в результаті раціоналізації. До цієї групи відносяться робочі місця, раціоналізація яких економічно недоцільна, а також зайві робочі місця.
По завершенні атестації робочих місць, по структурних підрозділах і по підприємству в цілому, проводиться техніко-економічний аналіз, під час якого:
- Розглядаються результати оцінки робочих місць і пропозиції щодо їх вдосконалення;
- Встановлюється реальна потреба в кожному робочому місці на основі затверджених планів виробництва, аналізу технологічних процесів і результатів атестації;
- Виявляються технічні, матеріальні і фінансові можливості підприємства для проведення раціоналізації робочих місць;
- Розраховуються економічні ефекти від доведення робочих місць до нормативного рівня і необхідні для цього витрати.
За результатами аналізу розробляються заходи по раціоналізації робочих місць, які охоплюють такі основні напрямки:
- Підвищення технічного рівня робочих місць за рахунок модернізації устаткування, впровадження прогресивних технологій, механізації, автоматизації та ін;
- Підвищення організаційного рівня робочих місць за рахунок поліпшення планування, систем обслуговування, прийомів і методів праці, нормування праці та ін;
- Поліпшення умов праці.
Таким чином, атестація і раціоналізація робочих місць дозволяє виявити робочі місця, що не відповідають прогресивним вимогам, стандартам, умовам організації праці; робочі місця, де застосовується малокваліфіковану ручний і важка фізична праця, або працю в несприятливих для здоров'я людини умовах. При проведенні цієї роботи перевіряється обгрунтованість застосування різних пільг за умовами праці, рівень діючих норм матеріальних і трудових витрат, виявляються недоліки в організації виробництва і праці. Все це, дає можливість у процесі раціоналізації отримати, без додаткових витрат, значний економічний ефект за рахунок: ліквідації морально і фізично застарілих робочих місць і вивільнення виробничих площ; перерозподілу матеріальних і трудових ресурсів з малоефективних робочих місць на більш ефективні, що збільшує коефіцієнт змінності роботи обладнання та підвищує фондовіддачу; приведення у відповідність чисельності робочих місць і трудових ресурсів.
Раціоналізація робочих місць — це сукупність організаційно-технічних заходів, спрямованих на удосконалення діючих робочих місць і покращення їх використання. На основі паспортизації, атестації і раціоналізації робочих місць вирішують таке важливе завдання, як досягнення збалансованості робочих місць і трудових ресурсів.
Результати атестації робочих місць і пропозиції щодо їх раціоналізації відображаються в карті атестації.
Атестація проводиться для всіх робочих місць не рідше двох разів на п'ятирічку, для робочих місць, що пройшли раціоналізацію, по завершенні відповідних заходів.
Сполучною ланкою між оцінкою кожного робочого місця і плануванням його використання виступає системний техніко-економічний аналіз. Застосування такого аналізу дозволяє підвести підсумки результатів оцінки робочих місць і забезпечити їх впровадження у виробництво.
На основі техніко-економічного аналізу з урахуванням плану виробництва, оцінки раціональності технологічних процесів і результатів атестації вирішуються такі завдання:
- Встановлюється реальна потреба у кожному робочому місці;
- Визначається перелік робочих місць, на яких може використовуватися праця учнів середніх шкіл, пенсіонерів, осіб з обмеженою працездатністю, а також робочі місця з режимом неповного робочого дня (робочого тижня);
- Розраховуються необхідні на доведення робочих місць до нормативного рівня витрати і економічна ефективність намічуваних заходів;
- Виявляються технічні, матеріальні і фінансові можливості підприємства для проведення раціоналізації робочих місць.
За результатами аналізу визначаються основні напрями вдосконалення виробництва, обсяги та етапи (терміни) раціоналізації, кількість малоефективних і зайвих робочих місць і терміни їх ліквідації, кількість робочих місць, що підлягають заміні новими робочими місцями, чисельність і професійний склад працівників, які вимагають підвищення кваліфікації та перепідготовки підлягають , а також вивільнюваних працівників і можливості їх подальшого використання.