- •Тема 1 виробниче середовище та його вплив
- •1.2 Основні етапи розвитку охорони праці
- •1.3 Стан охорони праці в Україні та інших країнах
- •1.4 Державна політика в галузі охорони праці
- •1.5 Виробниче середовище: сутність і основні чинники
- •1.6 Основні поняття в галузі охорони праці, їх терміни та визначення
- •1.7 Предмет, структура, зміст, мета курсу «Основи охорони праці»
- •Тема 2 умови праці на виробництві: класифікація, нормування та оцінка
- •2.1 Умови праці як соціально-економічна категорія
- •2.2 Класифікація факторів, які впливають на формування умов праці
- •2.3 Система елементів умов праці
- •2.4 Класифікація умов праці на виробництві
- •2.5 Санітарні норми та їх застосування для аналізу і поліпшення
- •2.6 Атестація робочих місць за умовами праці
- •Тема 3 виробничі шкідливості та методи захисту людини від їх негативного впливу
- •3.1 Визначення і класифікація виробничих шкідливостей
- •3.2 Мікроклімат виробничих приміщень, його вплив на організм
- •3.3 Промисловий пил, його вплив на організм працівника і
- •3.4 Шкідливі хімічні речовини, їх вплив на працівника та заходи
- •3.5 Шум, його вплив на організм працівника та заходи щодо
- •3.6 Вібрація, її вплив на працівника та методи захисту
- •Тема 4 аналіз і профілактика профзахворювань та виробничого травматизму
- •4.1 Стан травматизму та профзахворюваності в Україні
- •4.2 Виробничі травми та профзахворювання
- •4.3 Розслідування, облік нещасних випадків, профзахворювань, аварій
- •4.4 Заходи щодо попередження травматизму та захворювання
- •4.5 Державне соціальне страхування від нещасного випадку на
- •Тема 5 основи техніки безпеки
- •5.1 Безпека технологічних процесів і обладнання
- •5.2 Забезпечення електробезпеки
- •5.3 Захист від шкідливих речовин і несприятливих
- •5.4 Захист від шуму, вібрації й ультразвуку
- •5.5 Захист від випромінювань
- •5.6 Виробниче освітлення
- •5.7 Пожежний захист промислових об'єктів
- •Тема 6 правове і нормативне регулювання охорони праці
- •6.4 Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці охоплює наступні основні напрями:
- •Тема 7 державне управління охороною праці
- •7.1 Управління охороною праці в Україні
- •7.2 Органи державного управління
- •7.3 Громадський контроль за охороною праці
- •Тема 8 організація охорони праці на виробництві
- •Тема 9 економічні аспекти охорони праці
- •9.1 Ефективність заходів щодо покращення умов праці й охорони праці
- •9.2 Економічна оцінка заходів щодо охорони праці
- •9.3 Аналіз причин нещасних випадків
- •І. Закони України
- •IV. Міждержавні стандарти Системи стандартів безпеки праці (гост ссбп)
- •V. Санітарні норми I правила (СанНіП)
- •VI. Будівельні норми I правила (сНіП)
- •Список рекомендованої літератури
- •Термінологічний словник
- •Додатки Додаток а
- •Інфразвуку та на робочому місці [7, с. 28]
- •Еквівалентні рівні звуку на постійних робочих місцях (гост 12.1.003 – 83) та в громадських будівлях (гост 12.1.036 – 81)
- •Додаток в
- •Додаток г
9.2 Економічна оцінка заходів щодо охорони праці
Витрати, пов’язані з охороною праці, можуть бути капітальними, тобто одноразовими, які використовуються для створення основних фондів для покращення умов і охорони праці, та експлуатаційними. Експлуатаційні, або поточні, витрати пов’язані зі змістом і обслуговуванням обладнання, встановленого для покращення умов праці й запобігання травматизму.
Розрахунок затрат виконують за формулою
З = С + Ен * К, (9.1)
де С – експлуатаційні витрати;
К – капітальні вкладення;
Ен – нормативний коефіцієнт порівняльної ефективності капітальних вкладень.
Величина коефіцієнту Ен характеризує нижню межу ефективності капітальних вкладень. Для промислових підприємств він береться таким, що дорівнює 0,12-0,15, обумовлюючи цим термін окупності в межах 6-8 років. Ураховуючи, що головною метою заходів щодо покращення умов і охорони праці є життя і здоров’я людини, величина коефіцієнту Ен береться такою, що дорівнює 0,08. Цим стимулюється впровадження заходів, направлених на охорону праці.
Річний економічний ефект визначається шляхом складання економії, отриманої від реалізації всіх заходів, спрямованих на вдосконалення системи охорони праці, з наявними витратами на їх розробку і дію, обладнання, інструментів, що належать підприємству, під час спортивних ігор, розкрадань матеріальних цінностей, якщо нещасний випадок стався в результаті сп'яніння. На визнання нещасного випадку, не пов'язаного з виробництвом, потрібна згода профспілкового органу.
Якщо нещасний випадок визнаний пов'язаним з виробництвом, то потерпілий отримує допомогу за тимчасовою непрацездатністю в розмірі 100 % заробітної плати, а в необхідних випадках - пенсію підвищеного розміру. Якщо нещасний випадок хоча й відбувся на виробництві, але визнаний як не пов'язаний з ним, тоді виплата допомоги за тимчасовою непрацездатністю і призначення пенсії виконуються на загальних підставах (як у випадку побутових травм).
Професійне захворювання – це хвороба, пов'язана із систематичним і тривалим впливом шкідливого фактору, властивого даній професії. Такий вплив можуть оказувати особливі умови праці, характерні для даного виду виробництва або професії. Список захворювань, при яких установлюється підвищене забезпечення допомогами і пенсіями, затверджуються Міністерством охорони здоров'я України за погодженням із профспілковими органами.
Професійні шкідливості – це несприятливі для здоров'я фактори трудового процесу або незадовільні санітарно-гігієнічні умови праці. Професійні отруєння можуть бути гострими або хронічними. Вони викликаються отрутними речовинами в умовах виробництва. Гострі отруєння настають швидко в результаті впливу шкідливих речовин при їх високій концентрації. Хронічні розвиваються повільно, концентрація шкідливих речовин невелика, але їх тривалий вплив призводить до накопичення в організмі, що і спричиняє хронічне захворювання.
Обліку й розслідуванню підлягають усі виявлені хронічні захворювання й отруєння і кожний випадок гострого професійного захворювання. Лікар медпункту зобов’язаний за 24 години після звертання захворілого повідомити про це санітарно-епідеміологічну станцію (СЕС). Тому що наслідки отруєння можуть виявитися пізніше, таким чином повідомлення складається у всіх випадках профзахворювань незалежно від втрати працездатності. Робітники СЕС спільно з адміністрацією здійснюють розслідування і складають акт, який є юридичним документом. На основі акту розслідування визначаються оплата листів непрацездатності, розмір відшкодування збитку, а за необхідності й розмір пенсії.
Для характеристики рівню виробничого травматизму на виробництві і в цілому в галузі, для порівняння різних виробництв за рівнем травматизму застосовуються показники травматизму. Основними оціночними показниками рівня травматизму є показники (коефіцієнти) частоти й важкості.
Показник частоти травматизму розраховується на 1000 працюючих за формулою
Пч = Т * (1000 / Р), (9.2)
де Т – кількість травм у звітному періоді зі втратою працездатності,
Р – середньооблікова чисельність робітників.
Показник важкості травматизму (середня важкість одного випадку) обчислюють за формулою
Пт = Д / Г, (9.3)
де Д – загальна кількість днів непрацездатності у потерпілих на виробництві.
Показник затрат попередження нещасних випадків обчислюють за формулою
Пз = З * (1000 / Р), (9.4)
де З – загальні витрати на попередження нещасних випадків (поточні та одноразові).
При розслідуванні нещасного випадку встановлюються його причини. Для їх визначення застосовуються різні методики. Найбільш розповсюдженою є методика, яка передбачає встановлення причинно-наслідкового зв'язку, яка визначає всі фактори, що призводять до травми.