4.3 Розслідування, облік нещасних випадків, профзахворювань, аварій

Головні документи, що регламентують порядок розслідування нещасних випадків, профзахворювань, аварій

Розслідування й облік нещасних випадків, профзахворювань і аварій в організації ведеться відповідно до вимог Положення про порядок розслідування і обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 р. № 1094. Розслідування й облік нещасних випадків в навчально-виховних закладах ведеться відповідно до вимог розділу 2 Положення про організацію охорони праці і порядок розслідування нещасних випадків в учбово-виховних закладах, затвердженого наказом Міністра освіти України від 30 листопаду 1993 р. № 429. Розслідування й облік нещасних випадків невиробничого характеру виконується відповідно до вимог Положення про розслідування і облік нещасних випадків невиробничого характеру», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001 р. № 270.

Які нещасні випадки підлягають розслідуванню?

Відповідно до вимог ст. 5 Положення про порядок розслідування і ведення обліку нещасних випадків на виробництві від 2001 р. розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, зокрема одержані внаслідок тілесних пошкоджень, нанесених іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні й інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, втоплення, ураження електричним струмом, блискавкою й іонізуючим випромінюванням, інші пошкодження, одержані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, обвали, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один день або більше або до необхідності переводу постраждалого на іншу (легшу) роботу на термін не менше ніж один робочий день, а також у разі смерті на підприємстві.

До гострих професійних захворювань і гострих професійних отруєнь належать випадки, що відбулися після одноразового (не більше однієї робочої зміни) впливу небезпечних чинників, шкідливих речовин. Гострі професійні захворювання виникають унаслідок дії хімічних речовин, іонізуючого й неіонізуючого випромінювання, значного фізичного навантаження і перенапруження окремих органів і систем людини. До них належать також інфекційні, паразитарні, алергічні захворювання тощо. Гострі професійні отруєння викликані в основному шкідливими речовинами гостроспрямованої дії.

Крім того, відповідно до вимог ст. 3 Порядку розслідування обліку нещасних випадків невиробничого характеру від 2001 р. розслідуванню підлягають нещасні випадки, які відбулися під час:

- слідування на роботу або з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, який не належить підприємству, установі або організації і не використовується на користь цієї організації;

- переміщення повітряним, залізничним, морським, внутрішнім водним, автомобільним транспортом, в електротранспорті, метрополітені, на канатній дорозі, фунікулері та інших видах транспортних засобів;

- виконання громадянських обов'язків (порятунок людей, захист власності, правопорядку тощо, якщо це не входить в службові обов'язки);

- виконання донорських функцій;

- участі в цивільних акціях (мітингах, демонстраціях, агітаційно-пропагандистській діяльності тощо);

- участі в культурно-масових заходах, спортивних змаганнях;

- проведення культурних, спортивних і оздоровчих заходів, пов'язаних з навчально-виховним процесом в навчальних закладах;

- використовування газу в побуті;

- здійснення протиправних дій проти особи, її майна;

- використання зброї, боєприпасів і вибухових речовин (або контакту з ними);

- виконання робіт у домашньому господарстві, використання побутової техніки;

- стихійного лиха;

- перебування в громадських місцях, на об'єктах торгівлі і побутового обслуговування, в закладах лікувально-оздоровчого, культурно-освітнього та спортивно-розважального призначення, в інших організаціях.

У навчально-виховному закладі розслідуванню підлягають травми, які відбулися з учнями, студентами і слухачами:

- під час проведення лекцій, уроків, зокрема лабораторних занять, спортивних, кружкових, позааудіторних заходів і інших занять (перерв між ними) відповідно до навчальних і наукових планів;

- під час занять з трудового і професійного навчання, професійних, науково-дослідних і експериментально-конструкторських робіт;

- при проведенні спортивних змагань, тренувань, оздоровчих заходів, екскурсій, організованих закладом в установленому порядку;

- під час перевезення учнів, студентів і слухачів до місця проведення заходу і назад, а також при організованому слідуванні їх на запланований захід громадським транспортом або пішки.

Примітка: нещасні випадки зі штатними працівниками навчально-виховних установ (викладачі, допоміжний персонал тощо) розслідуються і беруться до обліку в порядку, аналогічному для працівників організацій.

Які нещасні випадки беруться до обліку в організації, навчальному закладі?

За висновками роботи комісії з розслідування визнаються пов'язаними з виробництвом (і складається акт за формою Н-1)  нещасні випадки які відбулися з працівниками при виконанні трудових (посадових) обов'язків, зокрема у відрядженнях, а також що відбулися під час:

- перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці роботи протягом робочого часу починаючи з моменту приходу працівника на підприємство до його виходу, що має фіксуватися відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, або за дорученням працедавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні і святкові дні;

- приведення в порядок знарядь виробництва, засобів захисту, одягу перед початком роботи та після її закінчення, виконання заходів особистої гігієни;

- проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі підприємства або на транспортному засобі іншого підприємства, що надало його згідно з угодою (заявкою), за наявності розпорядження працедавця;

- використання власного транспортного засобу на користь підприємства з дозволу або за дорученням працедавця відповідно до встановленого порядку;

- проведення дій на користь підприємства, на якому працює потерпілий, тобто дій, що не входять у виробниче завдання або прямі обов'язки працівника (надання необхідної допомоги іншому працівнику, дії з попередження можливих аварій або порятунку людей і майна підприємства, інші дії за наявності розпорядження працедавця і т.п.);

- ліквідації аварій, пожеж і наслідків стихійного лиха на виробничих об'єктах і транспортних засобах, які використовуються підприємством;

- надання підприємством шефської допомоги;

- знаходження на транспортному засобі або на його стоянці, на території вахтового селища, зокрема під час змінного відпочинку, якщо причина нещасного випадку пов'язана з виконанням потерпілим трудових (посадових) обов'язків або дією на нього небезпечних чи шкідливих виробничих чинників або середовища;

- рух працівника до (між) об'єкту (ми) обслуговування за затвердженими маршрутами або якого-небудь об'єкту за дорученням працедавця;

- рух до місця відрядження і у зворотному напрямі відповідно до завдання про відрядження.

У навчально-виховних установах розслідуються і беруться до обліку (зі складанням акту за формою, визначеною Міністерством освіти України) всі нещасні випадки, які відбулися під час навчально-виховного процесу і викликали в учня, студента, слухача втрату працездатності (здоров'я) не менш одного дня відповідно до медичного висновку.

Крім того, визнаються нещасними випадками невиробничого характеру зі складанням акту за формою НТ і взяттям до обліку нещасні випадки, які відбулися під час:

- проходження на роботу або з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, який не належить підприємству, установі або організації і не використовується на користь цієї організації;

- переміщення повітряним, залізничним, морським, внутрішнім водним, автомобільним транспортом, в електротранспорті, метрополітені, на канатній дорозі, фунікулері й інших видах транспортних засобів;

- виконання громадянських обов'язків (порятунок людей, захист власності, правопорядку тощо, якщо це не входить до службових обов'язків);

- виконання донорських функцій;

- участі в цивільних акціях (мітингах, демонстраціях, агітаційно-пропагандистській діяльності тощо);

- участі в культурно-масових заходах, спортивних змаганнях;

- проведення культурних, спортивних і оздоровчих заходів, а також пов'язаних з навчально-виховним процесом у навчальних закладах;

- використання газу в побуті;

- здійснення протиправних дій проти особи, її майна;

- використання або контакту зі зброєю, боєприпасами і вибуховим речовинами;

- виконання робіт у домашньому господарстві, використання побутової техніки;

- стихійного лиха;

- знаходження у громадських місцях, на об'єктах торгівлі і побутового обслуговування, в закладах лікувально-оздоровчого, культурно-освітнього і спортивно-розважального призначення, в інших організаціях.

Які нещасні випадки не беруться до обліку в організації як такі, що пов'язані з виробництвом?

За висновками роботи комісії з розслідуванню не визнаються пов'язаними з виробництвом і не складається акт за формою Н-1 про нещасні випадки, що відбулися з працівниками:

- під час руху на роботу або з роботи пішки, на громадському, особистому й іншому транспортному засобі, який не належить підприємству і не використовувався на користь цього підприємства;

- за місцем постійного проживання на території польових і вахтових селищ;

- унаслідок несправності обладнання, механізмів, інструментів під час використання їх, а також транспортних засобів підприємства з різними цілями без дозволу працедавця;

- унаслідок отруєння алкоголем, наркотичними або іншими отруйними речовинами, а також унаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця і т.п.) за наявності медичного висновку, якщо це не викликане застосуванням цих речовин у виробничих процесах або порушенням вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування, або коли постраждалий, що перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, був усунений від роботи згідно зі встановленим порядком;

- під час здійснення ними злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду;

- у разі природної смерті або самогубства (окрім окремих випадків, передбачених для зайнятих на підземних роботах і плавскладу морського і рибопромислового флотів).

Якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ (невиробничий травматизм) відповідно до Порядку розслідування й обліку нещасних випадків невиробничого характеру.

Про кожен нещасний випадок свідок, працівник, який знайшов потерпілого, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосередньо керівника робіт або іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів щодо надання необхідної допомоги.

Керівник робіт (уповноважена особа підприємства) у свою чергу зобов'язаний:

- терміново організувати надання медичної допомоги постраждалому, в разі потреби доставити його в лікувально-профілактичний заклад;

- повідомити про те, що трапилося, працедавця, відповідну профспілкову організацію;

- зберегти до прибуття комісії з розслідування обставини на робочому місці й обладнання в такому стані, в якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров'ю інших працівників і не призведе до гірших наслідків), а також ужити заходів з недопущення подібних випадків.

Лікувально-профілактичний заклад про кожне звертання постраждалого з посиланням на нещасний випадок на виробництві без направлення підприємства повинен протягом доби повідомити у засобах зв'язку або надіслати екстрене повідомлення за встановленою формою;

- підприємству, де працює постраждалий;

- відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань;

- відповідній установі (закладу) державної санітарно-епідеміологічної служби - в разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння).

Працедавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, окрім випадків із смертельним результатом і групових:

- повідомляє про нещасний випадок відповідний робочий орган виконавчої дирекції Фонду формою, яка встановлюється цим Фондом; якщо постраждалий є працівником іншого підприємства - це підприємство; якщо нещасний випадок відбувся внаслідок пожежі - відповідні органи Державної пожежної охорони, а в разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) - відповідні установи (заклади державної санітарно-епідеміологічної служби;

- організовує розслідування і створює комісію з розслідування.

До складу комісії з розслідування включаються:

- керівник (фахівець) служби охорони праці або посадова особа (фахівець), на яку працедавцем покладено виконання функцій фахівця з питань охорони праці (голова комісії);

- керівник структурного підрозділу або головний фахівець;

- представник профспілкової організації, членом якої є постраждалий, або вповноважений трудового колективу з питань охорони праці, якщо постраждалий не є членом профспілки;

- інші особи.

Керівник робіт, який безпосередньо відповідає за охорону праці на місці, де відбувся нещасний випадок, до складу комісії з розслідування не включається. У разі настання нещасного випадку з можливою інвалідністю до складу комісії з розслідування включається також представник відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду. У разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) до складу комісії з розслідування включається також фахівець відповідної установи (заклади) державної санітарно-епідеміологічної служби і відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду. На підприємствах, де немає структурних підрозділів або головних фахівців, до складу комісії з розслідування включається представник працедавця.

На судах морського, річкового і рибопромислового флоту під час плавання або знаходження в іноземних портах комісія з розслідування створюється капітаном. Про це повідомляється власник судна. Потерпілий або його довірена особа має право брати участь у розслідуванні нещасного випадку.

Комісія з розслідування зобов'язана протягом 3-х діб:

- обстежити місце нещасного випадку, опитати свідків і осіб, причетних до нього, і одержати пояснення постраждалого, якщо це можливо;

- визначити відповідність умов і безпеки праці вимогам нормативно-правових актів про охорону праці;

- з'ясувати обставини і причини, які призвели до нещасного випадку, визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом;

- визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів про охорону праці, а також розробити заходи щодо попередження подібних нещасних випадків;

- скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 у 2-х екземплярах, а також акт за формою Н-1 або акт за формою НТ про постраждалого в 6-ти екземплярах і передати його на затвердження працедавцю;

- у випадках виникнення гострих професійних захворювань (отруєнь) окрім акту за формою Н-1 складається також карта обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5.

До першого екземпляра акту розслідування нещасного випадку за формою Н-5 додаються акт за формою Н-1 або НТ, пояснення свідків, потерпілого, витяг з експлуатаційної документації, схеми, фотографії і інші документи, що характеризують стан робочого місця (обладнання, машини, апаратура і т.п.), у разі потреби - також медичний висновок про наявність в організмі потерпілого алкоголю, отруйних або наркотичних речовин.

Нещасні випадки, про яких складаються акти за формою Н-1 або КТ, беруться до обліку й реєструються працедавцем у спеціальному журналі. Нещасний випадок, про який безпосереднього керівника постраждалого або працедавця своєчасно не повідомили, або якщо втрата працездатності від нього наступила не відразу, незалежно від терміну, коли він відбувся, розслідується згідно з даним Положенням протягом місяця після отримання заяви постраждалого або особи, яка представляє його інтереси.

У навчально-виховних установах акт за формою, визначеною Міністерством освіти України про нещасні випадки з учнями, студентами і слухачами складається в чотирьох екземплярах. Облік таких нещасних випадків ведеться в Журналі реєстрації нещасних випадків з учнями, студентами і слухачами учбового закладу за спеціальною формою.

Кому направляється акт за формою Н-1 та які терміни його зберігання?

Працедавець повинен розглянути й затвердити акти за формою Н-1 або НТ протягом доби після закінчення розслідування, а щодо випадків, які відбулися за межами підприємства, - протягом доби після отримання необхідних матеріалів.

Затверджені акти протягом 3-х діб направляють:

- потерпілому або його довіреній особі разом з актом розслідування нещасного випадку;

- керівнику цеху або іншого структурного підрозділу, ділянки, місця, де відбувся нещасний випадок, для здійснення заходів щодо попередження подібних випадків;

- відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду разом з копією акту розслідування нещасного випадку;

- відповідному територіальному органу Держнаглядохоронпраці;

- профспілковій організації, членом якої є постраждалий;

- керівнику (фахівцю) служби охорони праці підприємства або посадовцю (фахівцю), на якого працедавцем покладено виконання функцій фахівця з питань охорони праці. Акт за формою Н-1 або НТ направляється з першим екземпляром акту розслідування нещасного випадку й іншими матеріалами.

На вимогу постраждалого голова комісії з розслідування зобов'язаний ознайомити постраждалого або його довірену особу з матеріалами розслідування нещасного випадку. Копія акту за формою Н-1 прямує органу, до сфери управління якого належить підприємство, а в разі відсутності такого органу - відповідній місцевій держадміністрації або виконавчому органу місцевого самоврядування.

У разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) копія акту за формою Н-1 і карта обліку гострого професійного захворювання (отруєння) за формою П-5 прямує також до відповідної установи (закладу) державної санітарно-епідеміологічної служби, яка веде облік випадків гострих професійних захворювань (отруєнь).

Акти розслідування нещасного випадку, акти за формою Н-1 або НТ разом з матеріалами розслідування підлягають зберіганню протягом 45 років на підприємстві, працівником якого є (був) постраждалий. У разі ліквідації підприємства акти розслідування нещасних випадків, акти за формою Н-1 або НТ підлягають передачі правонаступнику, який бере до обліку ці нещасні випадки, а якщо він відсутній або банкрот - у державний архів.

Спеціальному розслідуванню підлягають:

- нещасні випадки зі смертельним результатом;

- групові нещасні випадки, які відбулися одночасно з двома і більше працівниками незалежно від важкості завдання шкоди здоров'ю;

- випадки смерті на підприємстві;

- випадки зникнення працівника при виконанні ним трудових обов'язків.

Про груповий нещасний випадок, нещасний випадок зі смертельним результатом, а також зникнення працівника при виконанні ним трудових обов'язків працедавець зобов'язаний негайно передати через засоби зв'язку повідомлення за встановленою формою:

- відповідному територіальному органу Держнаглядохоронпраці;

- відповідному органу прокуратури за місцем виникнення нещасного випадку;

- відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду;

- органу, до сфери управління якого належить це підприємство (у разі його відсутності - відповідній місцевій держадміністрації або виконавчому органу місцевого самоврядування);

- відповідній установі (закладу) санітарно-епідеміологічної служби в разі виявлення гострих професійних захворювань (отруєнь);

- профспілковій організації, членом якої є постраждалий;

- вищому профспілковому органу;

- відповідному органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та іншим органам (у разі потреби).

Указані органи (організації) повідомляють про нещасний випадок своїм вищим органам (організаціям) згідно з установленим порядком. Указане повідомлення прямує також у разі, коли смерть постраждалого настала внаслідок нещасного випадку, який відбувся раніше. Спеціальне розслідування цього випадку здійснюється в установленому порядку з використанням матеріалів раніше проведеного розслідування.

Спеціальне розслідування нещасного випадку зі смертельним результатом, групового нещасного випадку, випадку смерті, а також випадку зникнення працівника при виконанні ним трудових обов'язків організує працедавець (якщо постраждав працедавець - орган, до сфери управління якого належить підприємство, а в разі його відсутності - відповідна місцева держадміністрація або виконавчий орган місцевого самоврядування).

До складу комісії зі спеціального розслідування включаються:

- посадовець органу державного нагляду за охороною праці (голова комісії);

- представник відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду;

- представник органу, до сфери управління якого належить підприємство, а в разі його відсутності - відповідної місцевої держадміністрації або виконавчого органу місцевого самоврядування;

- представник працедавця;

- представник профспілкової організації, членом якої є потерпілий або уповноважений трудового колективу з питань охорони праці, якщо постраждалий не є членом профспілки;

- представник вищого профспілкового органу;

- фахівець відповідної установи (закладу) державної санітарно-епідеміологічної служби (при розслідуванні випадків виявлення гострих професійних захворювань, отруєння).

Залежно від конкретних умов (кількості загиблих, характеру і можливих наслідків аварії тощо) до складу комісії зі спеціального розслідування можуть бути включені фахівці відповідного органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, представники органів охорони здоров'я й інших органів.

Спеціальне розслідування проводиться протягом не більш як 10 робочих днів. У разі потреби встановлений термін може бути продовжений органом, який призначив розслідування.

За наслідками розслідування складається акт за формою Н-5, а також оформляються інші матеріали, передбачені пунктом 48 справжнього Положення, зокрема – карти обліку професійного захворювання (отруєння) на кожного постраждалого за формою П-5, якщо нещасний випадок пов'язаний з гострим професійним захворюванням (отруєнням).

В акті спеціального розслідування нещасного випадку, який відбувся внаслідок аварії, указується її категорія і розмір завданого під час цієї аварії матеріального збитку. Акт спеціального розслідування підписується головою і всіма членами комісії зі спеціального розслідування. У разі незгоди зі змістом акту член комісії в письмовій формі висловлює свою окрему думку. Акт за формою Н-1 або НТ на кожного постраждалого складається відповідно до акту спеціального розслідування у 2-х екземплярах, підписується головою і членами комісії зі спеціального розслідування і затверджується працедавцем протягом доби після отримання цих документів.

У разі розбіжності в думках членів комісії зі спеціального розслідування керівник відповідного органу державного нагляду за охороною праці, який призначив цю комісію, розглядає спільно із членами комісії матеріали розслідування і може призначити нове розслідування або видати працедавцю розпорядження за формою Н-9 щодо визнання нещасного випадку як такого, що пов'язаний з виробництвом, складання акту за формою Н-1 і взяття його до обліку.

До матеріалів спеціального розслідування нещасного випадку належать:

- копія рішення Кабінету Міністрів України або наказу органів державного нагляду за охороною праці про організацію спеціального розслідування нещасного випадку;

- акт спеціального розслідування нещасного випадку;

- протокол огляду місця, де відбувся нещасний випадок;

- ескіз місця нещасного випадку, необхідні плани, схеми, фотознімки місця нещасного випадку, пошкодженого об'єкту, обладнання, оснащення тощо;

- протоколи рішень комісії зі спеціального розслідування про розподіл функцій між членами цієї комісії, які беруть участь у розслідуванні, призначення експертної комісії;

- розпорядження посадовця органу державного нагляду за охороною праці за формою Н-9 (якщо воно видавалося);

- копія акту за формою Н-1 або НТ на кожного постраждалого окремо;

- висновок експертизи (науково-технічної, медичної і т.п.), якщо вона проводилася;

- медичний висновок про причину смерті або характер травми постраждалого, а також про наявність в організмі алкоголю або наркотиків (у випадку необхідності);

- висновок лікувально-профілактичного закладу про розслідування випадків виявлення гострих професійних захворювань (отруєнь), результати вимірювань і лабораторних досліджень виробничих чинників трудового процесу;

- протоколи опитувань і пояснювальні записки постраждалих, свідків та інших осіб, причетних до нещасного випадку;

- копії документів про проходження потерпілим навчання й інструктажів з охорони праці;

- копії розпоряджень, які стосуються нещасного випадку, видані працедавцю державними інспекторами до настання нещасного випадку і під час його розслідування;

- витягання із законодавчих і інших нормативно-правових актів про охорону праці, вимоги яких були порушені;

- довідка про матеріальний збиток, нанесений нещасним випадком, і надання потерпілому або членам його сім'ї матеріальної допомоги;

- копія наказу працедавця згідно з пунктом 47 Положення (працедавець у 5-денний термін з моменту підписання акту спеціального розслідування нещасного випадку або отримання розпорядження посадовця органу державного нагляду за охороною праці щодо взяття до обліку нещасного випадку зобов'язаний розглянути ці матеріали й видати наказ про здійснення запропонованих заходів з попередження виникнення подібних випадків, а також притягти до відповідальності працівників, які припустилися порушення законодавства про охорону праці.

Про здійснення запропонованих заходів працедавець у письмовій формі повідомляє органи, які брали участь у розслідуванні, в терміни, вказані в акті спеціального розслідування. Перший екземпляр матеріалів розслідування залишається на підприємстві і зберігається відповідно до пункту 21 Положення. Потерпілому або членам його сім'ї, довіреній особі направляється затверджений акт за формою Н-1 або НТ разом з копією акту спеціального розслідування нещасного випадку.

Облік, звітність і аналіз причин нещасних випадків

Працедавець веде облік нещасних випадків узятих на облік на підставі актів за формою Н-1 і Журналу реєстрації постраждалих від нещасних випадків. Дані Журналу повинні відповідати кількості і змісту актів за формою Н-1. Працедавець на підставі актів за формою Н-1 складає державну статистичну звітність про постраждалих за формою, затвердженою Держкомстатом, і надає її в установленому порядку відповідним організаціям, а також несе відповідальність за її достовірність згідно із законодавством. Працедавець зобов'язаний проводити аналіз причин нещасних випадків за підсумками кварталу, півріччя й року, розробляти і здійснювати заходи щодо попередження подібних випадків.

Розслідування, облік і звітність про професійні хронічні захворювання й отруєння. Усі вперше виявлені випадки хронічних захворювань і отруєнь (далі - професійні захворювання) підлягають розслідуванню. Професійних характер захворювання визначається експертною комісією у складі фахівців лікувально-профілактичного закладу, якому надане таке право МЗ.

У разі потреби до роботи експертної комісії залучаються фахівці (представники) підприємств, робочого органу виконавчої дирекції Фонду, профспілкової організації, членом якої є постраждалий. Віднесення захворювання до професійного виконується відповідно до Порядку встановлення зв'язку захворювання з умовами праці.

Зв'язок професійного захворювання з умовами праці працівника визначається на підставі клінічних даних і санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, яка складається відповідною установою (закладом) державної санітарно-епідеміологічної служби за участю фахівців (представників) підприємства, профспілок і робочого органу виконавчої дирекції Фонду. Санітарно-гігієнічна характеристика видається на запит керівника лікувально-профілактичного закладу, що обслуговує підприємство, або фахівця з профпатології міської (обласний) лікарні.

Якщо на час установлення санітарно-гігієнічної характеристики умов праці постраждалий не підпадав під дію чинників несприятливого виробничого середовища, які могли викликати професійне захворювання, враховується його попередня робота, пов'язана з дією несприятливих виробничих чинників.

У разі виникнення підозри на профзахворювання лікувально-профілактичний заклад направляє працівника з відповідними документами, перелік яких визначений Порядком установлення зв'язку захворювання з умовами праці, на консультацію до головного фахівця із профпатології міста (області).

Забороняється направляти осіб, яким установлено діагноз, в інші лікувально-профілактичні заклади для перегляду раніше встановленого діагнозу. На кожного хворого відділеннями професійних захворювань лікувально-профілактичних закладів складається повідомлення за формою П-1. Протягом 3-х діб після встановлення остаточного діагнозу повідомлення направляється працедавцю або керівнику підприємства, шкідливі виробничі чинники якого призвели до виникнення професійного захворювання, відповідної установи (закладу) державній санітарно-епідеміологічній службі і лікувально-профілактичному закладу, які обслуговують підприємство, відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду. Працедавець організує розслідування кожного випадку професійного захворювання протягом 10-ти робочих днів з моменту отримання повідомлення.

Розслідування випадку професійного захворювання проводиться комісією у складі представників:

- відповідної установи (закладу) державної санітарно-епідеміологічної служби (голова комісії);

- лікувально-профілактичного закладу;

- підприємства;

- профспілкової організації, членом якої є хворий, або уповноваженого трудового колективу з питань охорони праці, якщо хворий не є членом профспілки;

- відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду.

До розслідування в разі потреби можуть залучатися представники інших органів.

У розслідуванні причин професійних захворювань інфекційної і паразитарної ітеології обов'язково беруть участь фахівці з епідеміології і паразитології відповідної установи (закладу) державної санітарно-епідеміологічної служби.

Розслідування причин двох і більше професійних захворювань однієї особи проводиться після визначення цих захворювань за наявності повідомлення. В акті розслідування вказується, чи було виявлено профзахворювання в цієї особи раніше (найменування діагнозу), і рік його виявлення.

Комісія з розслідування зобов'язана:

- скласти програму розслідування причин професійного захворювання;

- розподілити функції між членами комісії;

- розглянути питання про необхідність залучення до її роботи експертів;

- провести розслідування обставин і причин професійного захворювання;

- скласти акт розслідування за формою П-4, в якому вказати заходи щодо попередження розвитку професійного захворювання, забезпечення нормалізації умов праці, а також назвати осіб, які не виконали відповідні вимоги (правила, гігієнічні регламенти).

Акт розслідування причин професійного захворювання складається комісією з розслідування в 6-ти екземплярах протягом 3-х діб після закінчення розслідування і направляється працедавцем хворому, лікувально-профілактичному закладу, який обслуговує це підприємство, робочому органу виконавчої дирекції Фонду і профспілковій організації, членом якої є хворий. Один екземпляр акту направляється відповідній установі (закладу) державної санітарно-епідеміологічної служби для аналізу і контролю за здійсненням заходів. Перший екземпляр акту розслідування залишається на підприємстві і зберігається відповідно до пункту 21 даного Положення. Працедавець зобов'язаний у 5-денний термін після закінчення розслідування причин професійного захворювання розглянути його матеріали і видати наказ про попередження професійних захворювань, а також залучення до відповідальності осіб, через провину яких припущено порушення санітарних норм і правил, що призвели до виникнення професійного захворювання.

Про здійснення запропонованих комісією з розслідування заходів щодо попередження професійних захворювань працедавець письмово інформує відповідну установу (заклад) державної санітарно-епідеміологічної служби протягом терміну, вказаного в акті. У разі втрати працівником працездатності внаслідок професійного захворювання працедавець направляє постраждалого на МСЕК для розгляду питання про подальшу його працездатність.

Реєстрація й облік випадків професійних захворювань ведеться в спеціальному журналі:

- на підприємстві, у відповідному робочому органі виконавчої дирекції Фонду і в установах (закладах) державної санітарно-епідеміологічної служби на підставі повідомлень про професійні захворювання і актів їх розслідування;

- у лікувально-профілактичних закладах на підставі медичної картки амбулаторного хворого, виписки з історії хвороби, лікарського висновку про діагноз, установлений під час обстеження у стаціонарі, та повідомлення про професійне захворювання.

У цей журнал також занотовуються дані про працездатність працівника, в якого виявлено професійне захворювання.

У разі виявлення у працівника декількох професійних захворювань постраждалий реєструється в журналі один раз із зазначенням усіх діагнозів.

Професійні захворювання, виявлені в осіб, які приїхали на постійне проживання до України з інших країн, реєструються в лікувально-профілактичних закладах і відповідній установі (закладі) державної санітарно-епідеміологічної служби, у відповідному робочому органі виконавчої дирекції Фонду за місцем проживання постраждалого в Україні, а розслідування причин цих професійних захворювань проводиться в порядку, передбаченому міжнародними договорами України.

Яким є порядок розслідування нещасних випадків невиробничого характеру?

Розслідування нещасних випадків невиробничого характеру виконується відповідно до Положення про розслідування і облік нещасних випадків невиробничого характеру, затвердженого рішенням Кабінету Міністрів звертання потерпілого, листу непрацездатності або довідки лікувально-профілактичної установи. Розслідування нещасного випадку виконується протягом 10 календарних днів після створення комісії у складі:

1) голови комісії - посадовця, що призначається керівником організації;

2) членів комісії:

- керівника (головного фахівця) структурного підрозділу, де працює постраждалий;

- представника профспілкової організації, членом якої є постраждалий, або уповноваженого трудового колективу з питань охорони праці, якщо постраждалий не є членом профспілки.

До документів розслідування нещасного випадку невиробничого характеру належать:

- письмові пояснення постраждалого і свідків;

- довідка лікувально-профілактичної установи із зазначенням попереднього діагнозу, дати і часу звертання потерпілого;

- акт розслідування причин нещасного випадку невиробничого характеру, складений за формою НТ.

Кількість екземплярів акту розслідування визначається в кожному конкретному випадку, підписується всіма членами комісії, затверджується власником і надсилається:

- потерпілому або особі, що представляє його інтереси;

- районній держадміністрації (виконавчому органу міської, районної місцевої ради);

- організації, де працює або навчається потерпілий;

- організації, відповідальній за безпечний стан території або об'єкту, де стався нещасний випадок.

Копія акту надсилається органам внутрішніх справ, прокуратурі й іншим організаціям на їх запити. Документом, який підтверджує пошкодження здоров'я людини, є листок непрацездатності або довідка лікувально-профілактичної установи. З метою впорядкування системи оплати тимчасової непрацездатності за листком непрацездатності доцільно для бухгалтерії організації та комісії з державного соціального страхування складати додатково акт розслідування в довільній формі, де робиться висновок про порядок його оплати потерпілому у зв'язку з травмою, одержаною у випадках, передбачених підпунктами 1-13 пункту 3 Порядку розслідування і обліку нещасних випадків невиробничого характеру (приклад: через комісію із соціального страхування вирішити питання про оплату П.І.Б., посада потерпілого, допомога через тимчасову непрацездатність у відповідності до вимог ст. 50, 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням» від 2001 року, ст. 2, 3, 5 Порядку оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, затвердженого рішенням Кабінету Міністрів України № 439 від 06.05.2001 р.).

Порядок оплати тимчасової непрацездатності при нещасних випадках виробничого характеру

Оплата тимчасової непрацездатності при нещасних випадках виробничого характеру (при виконанні обов'язків, передбачених посадовою інструкцією працівника) здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України на підставі акту за формою Н-1 з додаванням листка непрацездатності й інших необхідних матеріалів розслідування.

При цьому, відповідно до пункту 4 статті 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання» перші п'ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються власником або уповноваженим ним органом за рахунок коштів підприємства, установи, організації. Обсяги соціальних послуг і виплат у випадку травм виробничого характеру визначені ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання».

Порядок оплати тимчасової непрацездатності при нещасних випадках невиробничого характеру

Оплата тимчасової непрацездатності при нещасних випадках невиробничого характеру здійснюється за листками непрацездатності з додаванням акту за формою НТ за місцем роботи постраждалого. Оплата здійснюється з першого дня згідно з листком непрацездатності, при цьому перші 5 днів оплачуються за рахунок коштів підприємства, решту днів - за рахунок коштів Фонду соціального страхування за тимчасовою втратою працездатності.

Підставою для оплати листка непрацездатності є рішення комісії з державного соціального страхування підприємства і за наявності відповідних підтверджуючих документів. Записи в розділі «Причина звільнення від роботи» листка непрацездатності: «нещасний випадок на виробництві - 4», «дорогою на роботу (з роботи) - 5», «у побуті – 6» мають консультативний характер і повинні бути підтверджені відповідними документами розслідування.

Розділ у листку непрацездатності, що заповнюється табельником або уповноваженою власником особою, в цих випадках виконується тільки на підставі матеріалів розслідування.

Дні тимчасової непрацездатності не оплачуються:

- у разі отримання особою травми або захворювання при здійсненні ним злочину;

- у разі умисного спричинення шкоди своєму здоров'ю з метою ухилення від роботи або інших обов'язків або симуляції хвороби;

- за час знаходження під арештом і проведення судово-медичної експертизи;

- за час примусового лікування, призначеного рішенням суду;

- у разі тимчасової непрацездатності у зв'язку із захворюванням або травмою, які відбулися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або пов'язаних з ними дій;

- за період знаходження у відпустці без збереження заробітної платні, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв'язку з навчанням.

Обов'язки власника щодо запобігання аваріям

На підприємстві згідно з вимогами законодавчих і інших нормативно-правових актів з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій і охорони праці повинні бути розроблені та затверджені працедавцем:

- план попередження надзвичайних ситуацій, в якому визначаються можливі аварії й інші надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру, прогнозуються наслідки, визначаються заходи щодо їх ліквідації, терміни виконання, а також сили і засоби, які до цього залучаються;

- план ліквідації аварій (надзвичайних ситуацій), в якому перераховуються всі можливі аварії й інші надзвичайні ситуації, визначаються дії посадовців і працівників підприємства при їх виникненні, обов'язки працівників професійних аварійно-рятівних служб або працівників інших підприємств, які залучаються до ліквідації надзвичайних ситуацій.

До аварій техногенного характеру належать аварії на транспорті, пожежі, вибухи, аварії з викидом сильнодіючих отруйних, радіоактивних, біологічно небезпечних і інших забруднюючих речовин, раптове руйнування споруд, обладнання тощо.

На які категорії поділяються аварії?

Аварії поділяються на дві категорії:

До 1-ї категорії належать аварії, внаслідок яких:

- загинуло 5 або травмовано 10 і більше людей;

- відбувся викид отруйних, радіоактивних, біологічно небезпечних речовин за межі санітарно-захисної зони підприємства;

- збільшилася концентрація забруднюючих речовин в оточуючому природному середовищі більше ніж у 10 разів;

- зруйновано будівлі, споруди або основні конструкції об'єкту, що створило загрозу для життя і здоров'я значної кількості працівників підприємства або населення.

До 2-ї категорії належать аварії, внаслідок яких:

- загинуло до 5 або травмовано від 4 до 10 людей;

- зруйновано будівлі, споруди або основні конструкції об'єкту, що створило загрозу для життя і здоров'я працівників цеху, ділянки з чисельністю працюючих 100 людей і більше.

Випадки порушення технологічних процесів, роботи обладнання, тимчасової зупинки виробництва внаслідок спрацьовування автоматичних захисних блокувань та інші локальні порушення в роботі цехів, ділянок і окремих об'єктів, падіння опор і обрив дротів ліній електропередач і т.п. не належать до категорійних аварій і розслідуються відповідно до вимог законодавства.

З метою обліку специфіки галузей, визначення переліку категорійних аварій у разі потреби центральними органами виконавчої влади затверджуються галузеві положення за погодженням з Держнаглядохоронпраці.

Порядок розслідування аварій

1. Про аварію свідок повинен негайно повідомити безпосереднього керівника робіт або іншого посадовця підприємства, які в свою чергу зобов'язані повідомити працедавця.

2. Працедавець або особа, яка керує виробництвом під час зміни, зобов'язані діяти згідно з планом ліквідації аварії, ужити першочергових заходів щодо порятунку постраждалих і надання їм медичної допомоги, попередження подальшого розповсюдження аварії, встановлення меж небезпечної зони і обмеження доступу до неї людей.

3. Працедавець або уповноважена ним особа зобов'язані негайно повідомити про аварію:

- територіальний орган Держнаглядохоронпраці;

- орган, до сфери управління якого належить підприємство;

- відповідну місцеву держадміністрацію або виконавчий орган місцевого самоврядування;

- штаб цивільної оборони і з надзвичайних ситуацій;

- прокуратуру за місцем виникнення аварії;

- відповідний профспілковий орган;

- відповідний робочий орган виконавчої дирекції Фонду (у разі травмування або загибелі працівників).

Розслідування аварій через нещасні випадки виконується згідно з пунктами 1-51 Положення про порядок розслідування і обліку нещасних випадків на виробництві.

Розслідування аварій без нещасних випадків виконується комісіями з розслідування, які створюються:

- у випадку аварії 1-ї категорії - наказом центрального органу виконавчої влади або розпорядженням відповідної місцевої держадміністрації Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя за узгодженням з відповідними органами державного нагляду за охороною праці і МНС;

- у випадку аварії 2-ї категорії - наказом керівника органу, до сфери управління якого належить підприємство, або розпорядженням районної держадміністрації або виконавчого органу місцевого самоврядування або за узгодженням з відповідними органами державного нагляду за охороною праці і МНС.

Головою комісії призначається представник органу, до сфери управління якого належить підприємство, місцевого органу виконавчої влади або представник органу державного нагляду за охороною праці і МНС.

Протягом розслідування комісія з розслідування визначає характер аварії, з'ясовує обставини, що призвели до неї, установлює факти порушення законодавства і нормативних актів з питань охорони праці, цивільної оборони, правил експлуатації обладнання і технологічних регламентів, визначає якість виконання будівельно-монтажних робіт або окремих вузлів, конструкцій, їх відповідність до вимог технічних і галузевих нормативних актів і проекту, установлює осіб, які несуть відповідальність за виникнення аварії, визначає заходи щодо ліквідації її наслідків і попередження подібних аварій.

Комісія з розслідування зобов'язана протягом 10-ти робочих днів розслідувати аварію і скласти акт за формою Н-5. Збиток, що його завдано аварією, визначається з урахуванням втрат. Залежно від характеру аварії у випадку потреби проведення додаткових досліджень або експертизи зазначений термін може бути продовжений органом, який призначив комісію. За наслідками розслідування аварії працедавець видає наказ, яким відповідно до висновків комісії з розслідування затверджує заходи щодо попередження подібних аварій і залучає до відповідальності працівників за порушення законодавства про охорону праці.

Матеріали розслідування аварії включають документи, вказані в пункті 48 Положення, а також доповідну записку про роботу аварійно-рятівних формувань або підрозділів державної пожежної охорони, якщо вони залучалися до ліквідації аварії.

Технічне оформлення матеріалів розслідування аварії виконує підприємство, де сталася аварія, яке в 5-денний термін після закінчення розслідування направляє їх у прокуратуру й органи, представники яких брали участь у розслідуванні.

Перший екземпляр акту розслідування аварії, внаслідок якої стався нещасний випадок, зберігається на підприємстві до закінчення термінів здійснення заходів, визначених комісією з розслідування, але не менше 2-х років.

Працедавець зобов'язаний проаналізувати причини аварії й розробити заходи щодо попередження подібних аварій надалі.

Облік аварій 1-а і 2-а категорій ведуть підприємства і відповідні органи державного управління і нагляду за охороною праці з реєстрацією їх у журналі. При цьому враховуються аварії, унаслідок яких сталися нещасні випадки і внаслідок яких нещасні випадки не сталися.

Державна статистична звітність щодо аварій затверджується Держкомстатом за поданням Держнаглядохоронпраці. Письмову інформацію про здійснення заходів, запропонованих комісією з розслідування, працедавець надає організаціям, представники яких брали участь у розслідуванні, в терміни, вказані в акті розслідування аварії.

Контроль і нагляд за своєчасним і об'єктивним розслідуванням, документальним оформленням і обліком аварій, здійсненням заходів щодо усунення їх причин покладаються на органи державного управління і нагляду за охороною праці.