- •Тема 1 виробниче середовище та його вплив
- •1.2 Основні етапи розвитку охорони праці
- •1.3 Стан охорони праці в Україні та інших країнах
- •1.4 Державна політика в галузі охорони праці
- •1.5 Виробниче середовище: сутність і основні чинники
- •1.6 Основні поняття в галузі охорони праці, їх терміни та визначення
- •1.7 Предмет, структура, зміст, мета курсу «Основи охорони праці»
- •Тема 2 умови праці на виробництві: класифікація, нормування та оцінка
- •2.1 Умови праці як соціально-економічна категорія
- •2.2 Класифікація факторів, які впливають на формування умов праці
- •2.3 Система елементів умов праці
- •2.4 Класифікація умов праці на виробництві
- •2.5 Санітарні норми та їх застосування для аналізу і поліпшення
- •2.6 Атестація робочих місць за умовами праці
- •Тема 3 виробничі шкідливості та методи захисту людини від їх негативного впливу
- •3.1 Визначення і класифікація виробничих шкідливостей
- •3.2 Мікроклімат виробничих приміщень, його вплив на організм
- •3.3 Промисловий пил, його вплив на організм працівника і
- •3.4 Шкідливі хімічні речовини, їх вплив на працівника та заходи
- •3.5 Шум, його вплив на організм працівника та заходи щодо
- •3.6 Вібрація, її вплив на працівника та методи захисту
- •Тема 4 аналіз і профілактика профзахворювань та виробничого травматизму
- •4.1 Стан травматизму та профзахворюваності в Україні
- •4.2 Виробничі травми та профзахворювання
- •4.3 Розслідування, облік нещасних випадків, профзахворювань, аварій
- •4.4 Заходи щодо попередження травматизму та захворювання
- •4.5 Державне соціальне страхування від нещасного випадку на
- •Тема 5 основи техніки безпеки
- •5.1 Безпека технологічних процесів і обладнання
- •5.2 Забезпечення електробезпеки
- •5.3 Захист від шкідливих речовин і несприятливих
- •5.4 Захист від шуму, вібрації й ультразвуку
- •5.5 Захист від випромінювань
- •5.6 Виробниче освітлення
- •5.7 Пожежний захист промислових об'єктів
- •Тема 6 правове і нормативне регулювання охорони праці
- •6.4 Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці охоплює наступні основні напрями:
- •Тема 7 державне управління охороною праці
- •7.1 Управління охороною праці в Україні
- •7.2 Органи державного управління
- •7.3 Громадський контроль за охороною праці
- •Тема 8 організація охорони праці на виробництві
- •Тема 9 економічні аспекти охорони праці
- •9.1 Ефективність заходів щодо покращення умов праці й охорони праці
- •9.2 Економічна оцінка заходів щодо охорони праці
- •9.3 Аналіз причин нещасних випадків
- •І. Закони України
- •IV. Міждержавні стандарти Системи стандартів безпеки праці (гост ссбп)
- •V. Санітарні норми I правила (СанНіП)
- •VI. Будівельні норми I правила (сНіП)
- •Список рекомендованої літератури
- •Термінологічний словник
- •Додатки Додаток а
- •Інфразвуку та на робочому місці [7, с. 28]
- •Еквівалентні рівні звуку на постійних робочих місцях (гост 12.1.003 – 83) та в громадських будівлях (гост 12.1.036 – 81)
- •Додаток в
- •Додаток г
4.2 Виробничі травми та профзахворювання
На підприємствах під час експлуатації обладнання та виконання технологічних процесів працівники можуть перебувати в небезпечних зонах. Небезпечним виробничим чинником називають такий, вплив якого на працівника за певних умов призводить до травми чи різкого погіршення здоров'я.
Виробничі фактори (рухомі машини й механізми, рухомі частини виробничого обладнання та ін.) можуть спричинити травми. Під виробничою травмою розуміють порушення анатомічної цілісності або фізіологічних функцій тканин чи органів людини внаслідок механічного, теплового, хімічного та іншого впливу факторів виробничого середовища на організм людини у зв'язку з виконанням нею професійної праці, будь-якого виробничого завдання або громадського доручення.
Відповідно до впливу чинників виробничого середовища на працівників травми поділяють на механічні, теплові, хімічні, електричні, променеві, комбіновані.
Механічні травми (уражені частини тіла, переломи, рани тощо) можуть бути заподіяні рушійними частинами виробничого обладнання та оброблюваними предметами, інструментом, переміщуваним вантажем. Вони можуть виникнути при падінні працівника (якщо приміщення захаращено обладнанням, зіпсовано переносні драбини).
Теплові травми (опіки, обмороження, теплові удари) викликані переважно прямим доторканням до поверхні виробничого обладнання, впливом полум'я, гарячих предметів; раптовою дією розплавленого металу, гарячої рідини, гарячої пари чи газу. Обмороження є наслідком дії низьких температур повітря, обладнання чи предметів.
Хімічні травми являють собою хімічні опіки, гостре отруєння концентрованими кислотами, лужними розчинами тощо. Їх працівник може отримати при транспортуванні та переливанні кислот, луг, виготовленні розчинів, ремонті та чищенні апаратури.
Електричні травми пов'язані з проникненням струму через організм людини. Причини електричних травм на виробництві різноманітні: обриви дроту, доторкання до неізольованих дротів чи предметів під напругою. Променеві травми пов'язані з впливом випромінювання. Комбіновані травми можуть бути заподіяні кількома видами впливу (наприклад, механічна дія й ураження струмом тощо).
Відповідно до Схеми розподілу виробничих травм за ступенем серйозності ушкоджень і Схеми розподілу гострих профотруєнь за ступенем їх серйозності травми поділяються на легкі, тяжкі й смертельні. Крім того, травми можуть бути груповими, якщо травмовано двох і більше працівників. Сукупність виробничих травм називають виробничим травматизмом.
Унаслідок довготривалої або багатократної дії шкідливих речовин та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу виникають професійні захворювання. До професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності виключно або переважно під впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов'язаних з роботою.
Перелік професійних захворювань затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2000 р. № 16621. До професійних захворювань належать захворювання, викликані дією: хімічних факторів - гострі, хронічні інтоксикації та їх наслідки, трахеїт, бронхіт, пневмоніт, анемія тощо; іонізуючих випромінювань - гостра променева хвороба, гострі променеві ураження; фізичних перевантажень та перенапруження органів і систем - радикуліт, міофасцит і ін.; промислових аерозолів - пневмоконіози, силікоз, хронічний бронхіт тощо.
Професійне захворювання вважається виявленим з того моменту, коли працівник, що захворів, змушений був уперше пройти курс лікування або втратив здатність працювати. Протягом трьох днів після встановлення зв'язку захворювання з умовами праці про це повідомляється обласному (міському) профпатологу, районній санепідемстанції, що курирує підприємство, де працював хворий, та адміністрації підприємства (надсилається екстрене повідомлення про вперше виявлене професійне захворювання).