- •Тема 1 виробниче середовище та його вплив
- •1.2 Основні етапи розвитку охорони праці
- •1.3 Стан охорони праці в Україні та інших країнах
- •1.4 Державна політика в галузі охорони праці
- •1.5 Виробниче середовище: сутність і основні чинники
- •1.6 Основні поняття в галузі охорони праці, їх терміни та визначення
- •1.7 Предмет, структура, зміст, мета курсу «Основи охорони праці»
- •Тема 2 умови праці на виробництві: класифікація, нормування та оцінка
- •2.1 Умови праці як соціально-економічна категорія
- •2.2 Класифікація факторів, які впливають на формування умов праці
- •2.3 Система елементів умов праці
- •2.4 Класифікація умов праці на виробництві
- •2.5 Санітарні норми та їх застосування для аналізу і поліпшення
- •2.6 Атестація робочих місць за умовами праці
- •Тема 3 виробничі шкідливості та методи захисту людини від їх негативного впливу
- •3.1 Визначення і класифікація виробничих шкідливостей
- •3.2 Мікроклімат виробничих приміщень, його вплив на організм
- •3.3 Промисловий пил, його вплив на організм працівника і
- •3.4 Шкідливі хімічні речовини, їх вплив на працівника та заходи
- •3.5 Шум, його вплив на організм працівника та заходи щодо
- •3.6 Вібрація, її вплив на працівника та методи захисту
- •Тема 4 аналіз і профілактика профзахворювань та виробничого травматизму
- •4.1 Стан травматизму та профзахворюваності в Україні
- •4.2 Виробничі травми та профзахворювання
- •4.3 Розслідування, облік нещасних випадків, профзахворювань, аварій
- •4.4 Заходи щодо попередження травматизму та захворювання
- •4.5 Державне соціальне страхування від нещасного випадку на
- •Тема 5 основи техніки безпеки
- •5.1 Безпека технологічних процесів і обладнання
- •5.2 Забезпечення електробезпеки
- •5.3 Захист від шкідливих речовин і несприятливих
- •5.4 Захист від шуму, вібрації й ультразвуку
- •5.5 Захист від випромінювань
- •5.6 Виробниче освітлення
- •5.7 Пожежний захист промислових об'єктів
- •Тема 6 правове і нормативне регулювання охорони праці
- •6.4 Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці охоплює наступні основні напрями:
- •Тема 7 державне управління охороною праці
- •7.1 Управління охороною праці в Україні
- •7.2 Органи державного управління
- •7.3 Громадський контроль за охороною праці
- •Тема 8 організація охорони праці на виробництві
- •Тема 9 економічні аспекти охорони праці
- •9.1 Ефективність заходів щодо покращення умов праці й охорони праці
- •9.2 Економічна оцінка заходів щодо охорони праці
- •9.3 Аналіз причин нещасних випадків
- •І. Закони України
- •IV. Міждержавні стандарти Системи стандартів безпеки праці (гост ссбп)
- •V. Санітарні норми I правила (СанНіП)
- •VI. Будівельні норми I правила (сНіП)
- •Список рекомендованої літератури
- •Термінологічний словник
- •Додатки Додаток а
- •Інфразвуку та на робочому місці [7, с. 28]
- •Еквівалентні рівні звуку на постійних робочих місцях (гост 12.1.003 – 83) та в громадських будівлях (гост 12.1.036 – 81)
- •Додаток в
- •Додаток г
Тема 9 економічні аспекти охорони праці
9.1 Ефективність заходів щодо покращення умов праці й охорони праці
Економічні результати від покращення умов праці і зниження виробничого травматизму, крім соціального ефекту, полягають у збільшенні періоду трудової діяльності, професійної активності, зростанні продуктивності праці, скорочення збитків, зменшенні плинності кадрів, скороченні витрат на пільги та компенсації. Збільшення періоду професійної активності обумовлене тим, що покращення умов праці зберігає здоров'я людей, подовжує життя і відповідно подовжує період їх трудової діяльності. Незадовільні умови праці призводять до того, що частина робітників закінчують трудову діяльність раніше настання пенсійного віку або змінюють місце роботи.
Умови праці оказують значний вплив на продуктивність праці. За сприятливих умов продуктивність (працездатність) підвищується, бо відсутня необхідність у витраті сил на захист від впливу шкідливих і небезпечних факторів. Окрім того підвищується ефективність використання робочого часу за рахунок зниження його втрат, викликаних тимчасовою непрацездатністю робітників. Для підвищення працездатності велике значення має встановлення раціональних режимів праці й відпочинку.
Збільшення фонду робочого часу досягається скороченням тривалості тимчасової непрацездатності робітників., викликаної травмами і професійними захворюваннями. Із цих причин втрати робочого часу складають до 80 %. Зниження тимчасової непрацездатності на 1 робочий день у масштабі колишнього СРСР збільшувало національний дохід на 678 млн рублів (ціни того ж періоду).
Покращення умов праці скорочують плинність кадрів. Соціологічними дослідженнями встановлено, що кількість людей, які звільняються з причин незадоволеності умовами праці, в середньому складає 20 %, а в будівництві – 25 %. Один випадок зміни місця праці завдавав в умовах 1994 р. економічного збитку в розмірі 3,5 тис рублів. Отже, зниження плинності кадрів на 1 % дорівнює зниженню збитку на 224 млн рублів. Ще одним резервом економіки матеріальних засобів, пов'язаних з умовами праці, є скорочення витрат на пільги і компенсації працюючим у шкідливих умовах. Система пільг і компенсацій передбачає: скорочення тривалості робочого дня, додаткову відпустку від 6 до 36 днів, лікувально-профілактичне харчування, підвищені тарифні ставки, зниження вікового цензу для одержання пенсії (5 і 10 років), зменшення необхідного виробничого стажу й збільшення розміру пенсії. Витрати на пільги та компенсації, як правило, перевищують витрати на покращення умов праці.
Економічні результати здійснення заходів щодо покращення умов і охорони праці існують у вигляді економії або запобігання втратам живої й упредметненої праці в народному господарстві, галузі й підприємстві. Є різні методики щодо визначення економічної ефективності заходів з охорони праці. Вони розраховані на вирішення завдань двох типів:
- визначення економічного збитку, який завдається суспільству виробничим травматизмом і професійною захворюваністю, плинністю робочих кадрів та ін.;
- розрахунок економічного ефекту від упровадження заходів щодо покращення умов праці.
Збиток підприємства обраховується за такими показниками: втрати від простоїв і зниження обсягу продукції, яку випускають, витрати на ремонт і відновлення обладнання, витрати від браку, витрати на порятунок і надання першої допомоги потерпілим, витрати на розслідування нещасних випадків і запрошення експертів, витрати на заміну потерпілих, що вибувають з виробничого процесу, витрати на ритуальні послуги й допомогу сім'ям потерпілих та ін. Профспілки несуть витрати з оплати листів непрацездатності, вартості лікування в поліклініках, лікарнях та ін.
Для оцінки результатів заходів щодо покращення умов і охорони праці використовуються 4 групи показників: зміна стану умов праці, соціальні, соціально-економічні й економічні. Зміни стану умов праці оцінюються за рівнем безпеки праці, покращенням санітарно-гігієнічних показників, підвищенням економічних показників. Покращення санітарно-гігієнічних показників характеризується зменшенням вмісту в повітрі шкідливих речовин, покращенням мікроклімату, зниженням рівню шуму й вібрації, випромінювань і радіації, покращенням освітленості на робочих місцях. Естетичні показники: раціональне компонування робочих місць, благоустрій, кольорова обробка робочих приміщень.
Соціально-економічний облік втрат живої й упредметненої праці означає охоплення всіх економічних і соціальних факторів. Економічні результати визначаються шляхом обліку трьох основних показників: чистого економічного ефекту, збитків і порівняльної економічної ефективності.