- •Тема 1 виробниче середовище та його вплив
- •1.2 Основні етапи розвитку охорони праці
- •1.3 Стан охорони праці в Україні та інших країнах
- •1.4 Державна політика в галузі охорони праці
- •1.5 Виробниче середовище: сутність і основні чинники
- •1.6 Основні поняття в галузі охорони праці, їх терміни та визначення
- •1.7 Предмет, структура, зміст, мета курсу «Основи охорони праці»
- •Тема 2 умови праці на виробництві: класифікація, нормування та оцінка
- •2.1 Умови праці як соціально-економічна категорія
- •2.2 Класифікація факторів, які впливають на формування умов праці
- •2.3 Система елементів умов праці
- •2.4 Класифікація умов праці на виробництві
- •2.5 Санітарні норми та їх застосування для аналізу і поліпшення
- •2.6 Атестація робочих місць за умовами праці
- •Тема 3 виробничі шкідливості та методи захисту людини від їх негативного впливу
- •3.1 Визначення і класифікація виробничих шкідливостей
- •3.2 Мікроклімат виробничих приміщень, його вплив на організм
- •3.3 Промисловий пил, його вплив на організм працівника і
- •3.4 Шкідливі хімічні речовини, їх вплив на працівника та заходи
- •3.5 Шум, його вплив на організм працівника та заходи щодо
- •3.6 Вібрація, її вплив на працівника та методи захисту
- •Тема 4 аналіз і профілактика профзахворювань та виробничого травматизму
- •4.1 Стан травматизму та профзахворюваності в Україні
- •4.2 Виробничі травми та профзахворювання
- •4.3 Розслідування, облік нещасних випадків, профзахворювань, аварій
- •4.4 Заходи щодо попередження травматизму та захворювання
- •4.5 Державне соціальне страхування від нещасного випадку на
- •Тема 5 основи техніки безпеки
- •5.1 Безпека технологічних процесів і обладнання
- •5.2 Забезпечення електробезпеки
- •5.3 Захист від шкідливих речовин і несприятливих
- •5.4 Захист від шуму, вібрації й ультразвуку
- •5.5 Захист від випромінювань
- •5.6 Виробниче освітлення
- •5.7 Пожежний захист промислових об'єктів
- •Тема 6 правове і нормативне регулювання охорони праці
- •6.4 Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці охоплює наступні основні напрями:
- •Тема 7 державне управління охороною праці
- •7.1 Управління охороною праці в Україні
- •7.2 Органи державного управління
- •7.3 Громадський контроль за охороною праці
- •Тема 8 організація охорони праці на виробництві
- •Тема 9 економічні аспекти охорони праці
- •9.1 Ефективність заходів щодо покращення умов праці й охорони праці
- •9.2 Економічна оцінка заходів щодо охорони праці
- •9.3 Аналіз причин нещасних випадків
- •І. Закони України
- •IV. Міждержавні стандарти Системи стандартів безпеки праці (гост ссбп)
- •V. Санітарні норми I правила (СанНіП)
- •VI. Будівельні норми I правила (сНіП)
- •Список рекомендованої літератури
- •Термінологічний словник
- •Додатки Додаток а
- •Інфразвуку та на робочому місці [7, с. 28]
- •Еквівалентні рівні звуку на постійних робочих місцях (гост 12.1.003 – 83) та в громадських будівлях (гост 12.1.036 – 81)
- •Додаток в
- •Додаток г
5.6 Виробниче освітлення
Освітлення робочих поверхонь має великий вплив на якість і продуктивність праці. Основними поняттями, що характеризують світло, є світовий потік, сила світла, освітленість ті яскравість.
Світовий потік – це променева енергія, що оцінюється оком за світловим відчуттям. Одиницею світлового потоку є люмен (лм). Це світловий потік, випромінюваний джерелом світла силою в одну канделу (кд). Просторову щільність світлового потоку називають силою світла. Освітленість характеризує щільність світлового потоку і визначається за відношенням світлового потоку до площі освітлюваної поверхні. Таким чином вона обчислюється за формулою
Е = Φ / S. (5.3)
За одиницю освітлення прийнято люкс (лк). Один люкс дорівнює освітленню поверхні площею в 1 м2, на якій розподіляється світловий потік, який дорівнює 1 люмену.
Яскравість світла – величина, що вимірюється відношенням сили світла до площі поверхні з урахуванням кута нахилу цієї площі до нормалі:
L = I / S * cos α, (5.4)
де I – сила світла, кд,
S – освітлювана площа (м2),
α – кут нахилу (градусів).
Освітлення у виробничих будинках і на відкритих площадках може здійснюватися за допомогою природного і штучного світла. При недостатньому природному освітленні воно доповнюється штучним, тобто організується сумісне освітлення. Природне освітлення здійснюється через віконні прорізи в бокових стінах, крізь верхні прорізи. Перевага цього способу освітлення полягає в рівномірності і безутратності. Недоліком природного освітлення є його мінливість – воно може змінюватись на протязі короткого проміжку часу та залежить від часу дня, а наявність тільки бокового освітлення створює нерівномірність і знижується по мірі віддалення від віконних прорізів. Забруднення вікон викликає необхідність їх миття 2-4 рази на рік.
Штучне освітлення призначене для освітлення робочих місць і поверхонь у темний час доби або як додаток до природного освітлення. Створюється воно штучними джерелами світла – лампами накалювання або газорозрядними лампами. Газорозрядні лампи більш економічні: їх термін служби досягає 10000 годин при меншій витраті електроенергії. Термін служби ламп накалювання – 1000 годин.
Штучне освітлення поділяється на робоче, аварійне, евакуаційне та охоронне і може бути спільним і комбінованим. Комбіноване освітлення складається із сумісного і місцевого. Сумісне освітлення повинне створювати умови для роботи в будь-якій точці виробничого приміщення. При недостатній освітленості робочих поверхонь воно доповнюється місцевим.
Місцеве освітлення призначене для освітлення робочих поверхонь і не створює необхідної освітленості на площадці, що до нього прилягає. Воно може бути стаціонарним і переносним. Застосування тільки місцевого освітлення у виробничих приміщеннях заборонене. Раціональне штучне освітлення повинно забезпечувати нормальні умови для виконання робіт при припустимих витратах матеріалів і електроенергії. Величина освітлюваних робочих поверхонь у виробничих приміщеннях установлюється в залежності від виконуваних робіт і регламентується відповідними нормами і правилами. Норми створюються, зважаючи на приналежність робіт до галузі промисловості та застосовуваних джерел світла. Найбільша освітлюваність складає 5000 лк, найменша – 30 лк. Освітлюваність спільного характеру повинна складати 10 % нормованої при комбінованому освітленні, тобто спільному застосуванні загального і місцевого.
Аварійне освітлення застосовується як у приміщеннях, так і в місцях проведення зовнішніх робіт. Аварійне освітлення передбачається у випадку відключення робочого освітлення, що може призвести до вибуху, пожежі, порушення технологічного процесу, роботи установок водопостачання, вузлів зв'язку та ін. Найменша освітлюваність, створювана аварійним освітлюванням, повинна бути не менше 5 % від передбаченої робочої, але в будь-якому випадку не менше 2 лк усередині будівель та 1 лк на території підприємств.
Евакуаційне освітлення призначене для безпечної евакуації людей при виникненні небезпечних ситуацій і передбачається:
- у місцях, небезпечних для проходу людей;
- у проходах і на сходах, що призначені для евакуації;
- у приміщеннях, де при відключенні робочого освітлення може створитися ситуація небезпеки для працюючих.
Охоронне освітлення передбачається вздовж межі територій, що охороняються вночі. Рівень охоронного освітлення - не менше 0,5 лк на рівні землі.