29. Вимірювання стратифікації.

Першими спробували пояснити природу соціальної стратифікації Карл Маркс і Макс Вебер. Маркс вважав, що в капіталістичних суспільствах причиною соціального розшарування є поділ на тих, хто володіє і управляє найважливішими засобами виробництва - клас капіталістів-гнобителів, або буржуазія, і тих, хто може продавати тільки свою працю, - пригноблений робочий клас, або пролетаріат. На думку Маркса, ці дві групи і їх неспівпадаючі інтереси служать основою розшарування. Таким чином, для Маркса соціальна стратифікація існувала тільки в одному вимірі.

Вважаючи, що Маркс занадто спростив картину стратифікації, Вебер стверджував, що в суспільстві існують й інші лінії розділу, які не залежать від класової приналежності або економічного становища, і запропонував багатовимірний підхід до стратифікації, виділивши три виміри: клас (економічне становище), статус ( престиж) і партію (влада). Кожне з цих вимірів є окремим аспектом соціальної градації. Однак здебільшого ці три виміри взаємопов'язані; вони підживлюють і підтримують один одного, але все ж таки можуть не збігатися.

Економічний стан. Економічний вимір стратифікації визначається багатством і доходом. Багатство - те, чим люди володіють. Дохід розуміється спрощено як кількість одержуваних людьми грошей. Наприклад, людина може володіти величезною власністю і одержувати від неї маленький прибуток; до таких людей ставляться ті, хто колекціонує рідкісні монети, дорогоцінні камені, твори мистецтва і т.п. Інша людина може отримувати високу заробітну плату, розкошувати, але бути небагатим.

Престиж. Авторитет, вплив, повага в суспільстві, ступінь яких відповідає певному соціальному статусу. Престиж - явище невідчутне, щось мається на увазі. Однак у повсякденному житті людина зазвичай прагне надати престижу відчутність - присвоює титули, дотримується ритуали поваги, видає почесні ступені, демонструє своє "вміння жити". Ці дії і об'єкти виконують роль символів престижу, яким ми присвоюємо соціальну значимість.

У наші взаємодії з іншими обов'язково входять переговори щодо ступеня поваги і шанобливості, які ми повинні надавати і отримувати. Навіть простому розмови властива якась негласна домовленість про те, що ми будемо уважно ставитися до сказаного, якщо нашим словами буде приділено таку ж увагу. Самими різними способами ми демонструємо повагу людині більш високого рангу. Так, в ритуалах знайомства застосовуються символічні дії - поклони, компліменти. У ритуалах уникнення та ж мета досягається при збереженні "відповідної дистанції" по відношенню до престижних фігурам.

Для отримання та підтримання престижу недостатньо просто володіти багатством і владою - вони повинні бути виставлені на загальний огляд, бо престиж присвоюється тільки на основі очевидних фактів.

Престиж більшості сучасних людей визначається, як правило, доходом, родом діяльності і способом життя. При цьому особистість і товариськість людини дуже важливі. Хоча багато хто все ще вважають, що гроші важливіше всього, але спосіб життя і цінності, які сповідує людина, грають у цей час найбільш істотну роль у визначенні їх престижу.

Влада визначає, які саме люди або групи зможуть втілити свої переваги в реальність соціального життя. Влада - це здатність окремих осіб і соціальних груп нав'язувати свою волю іншим і мобілізувати наявні ресурси для досягнення мети.