3.2.Утримання із заробітної плати та нарахування на фонд оплати праці

Із сум нарахованої заробітної плати членів трудового колективу, осіб, що працюють на підприємстві за трудовими угодами, договорами підряду, за сумісництвом, виконують разові роботи, здійснюються обов’язкові та добровільні утримання.

Обов’язкові утримання включають:

* податок на доходи фізичних осіб;

* внески до Пенсійного фонду;

* внески на соціальне страхування на випадок тимчасової непрацездатності;

* внески на соціальне страхування на випадок безробіття;

* утримання за виконавчими листками і приписами нотаріальних контор на користь юридичних та фізичних осіб.

Заробітна плата, як і інші доходи, що отримують фізичні особи, підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб згідно із Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. №889-ІV. Ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування.

Утримання податку на доходи фізичних осіб із доходів, нарахованих (виплачених) у вигляді заробітної плати, здійснюють за такою формулою:

Пдох= (Д – Зпф - Зсоц – Збезр – СоцП) х СтПдох, (3.1.)

де Пдох – податок на доходи фізичних осіб;

Д – дохід, нарахований (виплачений) у вигляді заробітної плати;

Зпф - внесок до Пенсійного фонду, що утримується з доходу працівника;

Зсоц – внесок до фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що утримується з доходу працівника;

Збезр – внесок до фонду соціального страхування на випадок безробіття, що утримується з доходу працівника;

СоцП- податкова соціальна пільга (якщо працівник має право на соціальну пільгу);

СтПдох – ставка податку на доходи;

Згідно із Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» платник податку на доходи фізичних осіб (працівник) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги, у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам однієї мінімальної місячної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.

Причому треба зауважити, що податкова соціальна пільга враховується лише тоді, коли сума доходу працівника не перевищує суми, що становить 1,4 прожиткового мінімуму для працездатного населення, встановленого на 1 січня відповідного року, округленого до найближчих 10 гривень.

Податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого місячного доходу платника податку у вигляді заробітної плати виключно за одним місцем його нарахування (виплати). Для того, щоб при утриманні податку із заробітної плати можна було враховувати соціальну пільгу, працівник повинен подати працедавцю заяву за формою, визначеною центральним податковим органом. При прийнятті на роботу працівника, починаючи з 2004 року, для того, щоб можна було враховувати соціальну пільгу, така заява є необхідною.

Якщо працівник отримує дохід в кількох місцях праці, то соціальна пільга може враховуватись по одному з них за бажанням працівника. Тобто можна відмовитися від соціальної пільги за основним місцем праці і застосовувати її за сумісництвом, подавши відповідні заяви, а також довідку про те, що за основним місцем праці працівник не має соціальної пільги.

У місяць звільнення працівник, якщо він не відпрацював повний місяць, права на соціальну пільгу не має. Отримати право на соціальну пільгу за весь місяць можна по новому місцю праці в разі, якщо працівник подасть відповідну заяву і надасть довідку про доходи, отримані на попередньому місці праці за цей неповний місяць.

Право на податкову соціальну пільгу у розмірі, що дорівнює 150 відсоткам від прийнятої у відповідному році суми пільги, мають громадяни, які:

а) є самотньою матір'ю або самотнім батьком (опікуном, піклувальником) - у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;

б) утримує дитину-інваліда - у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;

в) є вдівцем або вдовою;

г) є особою, віднесеною законом до 1 або 2 категорії осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв'язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;

д) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад'юнктом;

е) є інвалідом I або II групи, у тому числі з дитинства;

є) є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів.

Право на податкову соціальну пільгу у розмірі, що дорівнює 200 відсоткам від прийнятої у відповідному році суми пільги, мають громадяни, які є:

а) особою, що є Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави;

б) учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ;

в) колишнім в'язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою;

г) особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками;

д) особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року;

е) особою, яка має та виховує трьох чи більше дітей віком до 18 років, - у розрахунку на кожну таку дитину;

При наявності у громадянина права на пільги з кількох підстав йому надається одна з них за його вибором.

Також підприємство зобов’язане здійснювати нарахування на заробітну плату до фондів соціального та пенсійного страхування.

Підприємства сплачують внески на пенсійне страхування з 01.01.2007р. у розмірі 33,2 % суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України “Про оплату праці”, виплати винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

Суми внесків до Пенсійного фонду, які мають сплачувати працівники становить 2% сум доходу у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, нарахованих (виплачених) платнику відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору, що включаються до складу загального оподатковуваного доходу;

Розрахунки за нарахуванням суми страхових внесків, пені, фінансових санкцій та інших платежів до Пенсійного фонду, підприємствами відображаються за дебетом рахунків обліку витрат на виробництво, використання прибутків та інших фінансових джерел і за кредитом рахунку 65 «Розрахунки за страхуванням», субрахунку 651 «За пенсійним забезпеченням». При перерахуванні коштів до Пенсійного фонду дебетується рахунок 65 субрахунок 651 «За пенсійним забезпеченням» і кредитується рахунок 31 «Рахунки в банках» або інші рахунки в банках.

Утримання страхових внесків з громадян, що працюють, відображається за дебетом субрахунку 661 «Розрахунки із заробітної плати» і кредитом субрахунку 651 «Розрахунки з пенсійного забезпечення».

При перерахуванні нарахованих страхових внесків до Пенсійного фонду дебетується субрахунок 651 «Розрахунки з пенсійного забезпечення» і кредитуються відповідні субрахунки класу 3 «Кошти, розрахунки та інші активи».

Щомісяця складають у двох примірниках розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, в якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків.

Розрахунки подаються до органу Пенсійного фонду за місцем знаходження для реєстрації за базовий звітний період, що дорівнює календарному місяцю, - не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Контроль за правильним нарахуванням, своєчасним і повним перерахуванням та надходженням страхових внесків, інших платежів здійснюється органами Пенсійного фонду України відповідно до Законів України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та «Про здійснення контролю за сплатою збору на обов’язкове державне пенсійне страхування та збору на обов’язкове соціальне страхування».

Згідно із Законом України № 2240-ІІІ від 18.01.2001 р. з заробітної плати працівників утримується внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, зумовленими народженням і похованням.

Внески до фонду страхування на випадок тимчасової втрати працездатності роботодавці сплачують у розмірі 1,4 % від фактичних витрат на оплату праці найманих працівників.

Ставка таких внесків для підприємств й організацій УТОГ і УТОС – 0,5%. Підприємства громадських організацій інвалідів, на яких кількість інвалідів становить не менше 50% загальної чисельності працюючих і фонд оплати праці інвалідів – не менше 25% витрат на оплату праці, сплачують внески до Фонду непрацездатності за ставками – 0,7% на заробіток інвалідів, 1,4% на заробіток інших працівників.

Утримання із заробітної плати та інших виплат фізичним особам до Фонду страхування на випадок тимчасової втрати працездатності складають 0,5%, якщо загальна сума нарахованої заробітної плати менша за мінімальну заробітну плату і 1%, якщо більша (розмір мінімальної заробітної плати протягом 2010року змінювався в сторону збільшення).

Від суми оплати праці інвалідів, які працюють на підприємствах і в організаціях товариств УТОГ й УТОС, утримується 0,25%.

Бухгалтерський облік розрахунків за страхування від тимчасової втрати працездатності здійснюється на субрахунку 652 «За соціальним страхуванням».

Нарахування на заробітну плату та інші виплати фізичним особам за ставкою 1,6 % від фактичних витрат на оплату праці здійснюються до Фонду страхування на випадок безробіття.

Підприємства й організації УТОГ й УТОС внесків до Фонду зайнятості не сплачують. Підприємства громадських організацій інвалідів, на яких кількість інвалідів становить не менше 50% загальної чисельності працюючих і фонд оплати праці інвалідів – не менше 25% витрат на оплату праці не роблять такі нарахування на заробіток інвалідів.

Внески до Фонду страхування на випадок безробіття утримуються за ставкою 0,5% суми оплати праці.

Інваліди та пенсіонери, іноземці та особи без громадянства, які тимчасово працюють за наймом в Україні не сплачують таких внесків.

Окрім того, на добровільних засадах збір може сплачуватися:

- приватними підприємцями, які не використовують найманої робочої сили;

- фізичними особами, які виконують роботи за цивільно-правовим договором;

- особами, які самостійно забезпечують себе роботою (нотаріуси, адвокати);

- громадяни України, які працюють за межами України.

Для бухгалтерського обліку розрахунків за страхування від безробіття передбачено рахунок 653 «За страхуванням на випадок безробіття».

Виконавчий лист – це документ, спрямований на примусове виконання рішення суду або іншого компонентного органу.

Із заробітної плати , пенсії, стипендії та інших доходів бухгалтерією підприємства на підставі рішень суду здійснюються стягнення таких платежів: аліментів, відшкодування збитку, сплата компенсацій каліцтва чи інших ушкоджень здоров’ю тощо.

Утримання аліментів здійснюється із сум заробітку за мінусом податку на доходи, що утримуються з нього за одну дитину – 25%, за дві – 30%, за трьох і більше – 50%. Доставка грошових переказів одержувачу аліментів здійснюється за рахунок платника аліментів (тобто за рахунок зарплати платника аліментів).

Утримання профспілкових внесків здійснюється, якщо працівник є членом профспілки. Профспілкові внески розраховуються від загальної суми нарахованої заробітної плати за звітний місяць. Розмір внесків становить 1% від заробітної плати.

Законом України від 23.09.1999р. №1105-ХІV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» і Законом України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про внесення змін до Закону України» Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності » регулюється порядок нарахування у Фонд соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Розміри страхових внесків залежать від класу професійного ризику виробництва. Чим вищий цей ризик, тим більший розмір страхового внеску. Усі галузі економіки (види робіт) розділено на 67 класів. Для кожного з них передбачено відповідний страховий тариф (від 0,56% до 13,50%). Для підприємств поліграфічної промисловості ця ставка – 11,1%.

Розрахунки за страхування від нещасних випадків в бухгалтерському обліку відображаються на рахунку 654 «За індивідуальним страхуванням».

№ з/п	Зміст господарських операції	Д-т		К-т
1.	Утримана із заробітної плати працівників частина витрат від браку, допущеного з вини працівника	661	24
2.	Утримана із заробітної плати працівників сума прибуткового податку	661	641

Таблиця 3.2.

3.	Утримана із заробітної плати працівників сума збору у фонд соціального страхування	661	652
4.	Утримана із заробітної плати працівників сума збору на обов’язкове соц. страхування випадок безробіття	661	653
5.	Утримані із заробітної плати працівників не внесені своєчасно підзвітні суми	661	372
6.	Нараховано працівникам допомогу з тимчасової непрацездатності	652	661
7.	Утримано із заробітної плати аліменти	661	377
8.	Нараховано обов’язкові відрахування від суми заробітної плати робітників, які виготовляли продукцію	23	652