19

Зміст

Вступ......................................................................................................................................2

1.Психічне відображення як процес, його рівні та форми................................................3

1.1 Психічне відображення як процес.........................................................................3

1.2 Основні специфічні характеристики психічних процесів..................................4

1.3 Рівні й форми психічного відображення..............................................................5

2. Співвідношення фізіологічних і психічних процесів і явищ.......................................7

2.1 Поява і розвиток форм психічного відображення у тварин...............................7

2.2 Виникнення і психологічна характеристика свідомості людини......................14

2.3. Діяльна сутність людини - умова зміни психології та поведінки людей........16

3. Фізичне відображення людини.......................................................................................20

3.1 Основні засоби виховання фізичних якостей.....................................................20

3.2 Класифікація фізичних вправ...............................................................................21

Висновки................................................................................................................................23

Список використаної літератури.........................................................................................24

Вступ

Психологія як наука має особливі якості, які відрізняють її від інших дисциплін. Як система життєвих явищпсихологія знайома кожній людині. Вона представлена ​​йому у вигляді власних відчуттів, образів, уявлень, явищ пам'яті, мислення, мови, волі, уяви, інтересів, мотивів, потреб, емоцій, почуттів і багато чого іншого. Основні психічні явища ми безпосередньо можемо знайти в самих себе і побічно спостерігати в інших людей. 

У науковому вживанні термін «психологія» з'явився вперше у 16 ​​столітті. Спочатку він ставився до особливої ​​науці, яка займалася вивченням про душевних, чи психічних, явищ, тобто таких, які кожна людина легко виявляє у власній свідомості в результаті самоспостереження. Пізніше, в 17-19вв., Сфера досліджень психологів значно розширилася, включивши в себе неусвідомлювані психічні процеси (несвідоме) і діяльність людини. У 20 сторіччі психологічні дослідження вийшли за рамки тих явищ, навколо яких вони протягом століть концентрувалися. У зв'язку з цим назву «психологія» почасти втратило свій первинний б досить вузький зміст, коли воно відносилося тільки до суб'єктивних, безпосередньо сприйманим і пережитим людиною явищ свідомості. Проте до цих пір за сформованою століттями традиції за цією наукою зберігається її колишня назва. 

1. Психічне відображення як процес, його рівні та форми.

1.1 Психічне відображення як процес.

Відображення (образ) не є щось завершене й статичне. Образ формується, розвивається, існує тільки в процесі відображення. Образ і сам є процес. Дослідження, проведені під керівництвом Б.Ф.Ломова [5;134-173], дозволили виділити 5 основних стадій (фаз) процесу зорового сприймання:  1) визначення положення предмета в просторі й груба оцінка його загальних пропорцій; 

2) “мерехтіння” форми; 

3) розрізнення різких перепадів кривизни; 

4) глобально-адекватне сприймання, у якому форма подана без розрізнення її деталей (зокрема, величини кутів); 

5) адекватне відображення форми у всій повноті її деталей. Сутність психічного як процесу: 

а) загальна тенденція полягає в тому, що цей процес розгортається в напрямку від відносно глобального й нерозчленованого відображення дійсності до все більш повного й точного, від слабко деталізованої, але загальної картини світу до структурованого цілісного його відображення; 

б) стадії не мають чітких часових чи якихось інших меж, вони ніби зливаються, генетично переходять одна у одну; 

в) у психічному процесі сполучаються дискретність і безперервність; 

г) у ході психічного процесу змінюються також його зовнішні та внутрішні детермінанти: на кожній стадії формується деякий результат, який включається в систему діючих детермінант і так чи інакше змінює її; 

д) особливість результату психічного процесу – його мультиплікативність: виникнувши в ході розвитку одного процесу, наприклад сприймання, він включається також в інші процеси, наприклад мислення, у тій чи іншій формі. Усі перераховані особливості психічного відображення випливають з його сутності – з того, що воно є процесом відображення.

1.2 Основні специфічні характеристики психічних процесів

Вирізняючись своїми специфічними ознаками з усієї сукупності фізичних (у широкому розумінні) явищ дійсності, психічні процеси протиставляються в першу чергу найближчій, суміжній з ними сфері фізичних (у вузькому розумінні) відправлень людського тіла, тобто фізіологічним актам. Сутність усякого фізіологічного відправлення визначається насамперед характером функціонування органа, що веде до реалізації даного акту. Природно, що специфіка розходження психічних і фізіологічних актів пов'язана з особливостями відношень між механізмом функціонування органа цього акту й самим актом як результатом цього функціонування. Такими пізнавальними емпіричними ознаками є:

1. Предметність

Вихідна емпірична ознака психічного акту – це наявність двох рядів фактів: 

– відправлення органа; динаміка відправлення органом психічної функції (око, мозок або нервова система в цілому) може бути описана лише в термінах тих внутрішніх явищ, які в цьому органі відбуваються; 

– однак кінцеві підсумкові характеристики будь-якого психічного процесу загалом можуть бути описані тільки в термінах властивостей та відношень зовнішніх об'єктів, фізичне існування яких з органом цього психічного процесу ніяк не пов'язане. Таким чином, процесуальна динаміка механізму й інтегральна характеристика результату в психічному акті віднесені до різних предметів: перша– до органа, друга – до об'єкта.