5.2 Декодування

Після передачі повідомлення відправником одержувач декодує його.

Декодування - це переведення символів відправника у думки одержувача. Якщосимволи, обрані відправником, мають таке саме значення дляодержувача, останній буде знати, що саме мав на увазі відправник,коли формулювалася його ідея. Якщо реакції на ідею не потрібно, процесобміну інформації на цьому має завершитися. Проте, з ряду причинодержувач може додати трохи інший, ніж в голові відправника, сенсповідомленням. З точки зору керівника, обмін інформацією слід вважатиефективним, якщо одержувач продемонстрував розуміння ідеї, здійснившидії, яких чекав від нього відправник.

5.3 Зворотній зв'язок

При наявності зворотного зв'язку відправник і одержувач міняютьсякомунікативними ролями. Початковий одержувач стає відправником іпроходить через всі етапи процесу обміну інформацією для передачі своговідгуку початкового відправнику, який тепер відіграє роль одержувача.

Зворотній зв'язок може сприяти значному підвищеннюефективності обміну управлінською інформацією. Згідно з ряду дослідженьдвосторонній обмін інформацією (при наявності можливостей для зворотногозв'язку) у порівнянні з однобічним (зворотний зв'язок відсутній), хоча іпротікає повільніше, проте ефективніше знімає напруги, більшеточний і підвищує впевненість у правильності інтерпретації повідомлень. Цепідтверджено в самих різних культурах.

5.4 Шум

Зворотній зв'язок помітно підвищує шанси на ефективний обмін інформацією,дозволяючи обом сторонам придушувати шум. Мовою теорії передачі інформаціїшумом називають те, що спотворює сенс. Джерела шуму, які можутьстворювати перешкоди на шляху обміну інформацією, варіюють від мови (увербальному або невербальному оформленні) до відмінностей у сприйнятті, черезяких може змінюватися зміст у процесах кодування та декодування, і довідмінностей в організаційному статусі між керівником і підлеглим,які можуть ускладнювати точну передачу інформації.

Певні шуми присутні завжди, тому на кожному етапі процесуобміну інформацією відбувається деяке спотворення сенсу. Зазвичай миухитряється подолати шум і передатчиком?? наше повідомлення. Однак високий рівеньшуму безумовно призведе до помітної втрати сенсу і може повністюблокувати спробу встановлення інформаційного обміну. З позиційкерівника, це має призвести до зниження ступеня досягнення цілей уВідповідно до переданої інформації.

5.5 Інформаційні бар'єри

Це перешкоди, що виникають у ході передачі і сприйняття повідомлень.

Можливі інформаційні бар'єри:

- технічні < br> - психофізіологічні (пов'язані зі здібностями людини концентрувати увагу, здатністю скоропису)

- знаковий і смисловий (має на увазі здатність розпізнавати знаки, знати слова і терміни спец. мов; вміння відновлювати сенс знака в певному контексті)

- ситуаційний ( виникає, коли повідомлення неактуально для людини в даній ситуації)

6. Кому? Аудиторія

Існує безліч визначень аудиторії, як соціальної спільності. Нижченаведені деякі з них:

Аудиторія - елемент комунікативного процесу, який представляє собоютого суб'єкта (окремого індивіда, групу, суспільство і т.д.), комунаправлено повідомлення.

Аудиторія - соціальна спільність, яка утворюється на основівзаємодії з комунікатором, сама нестійка з усіх квазігрупп.

Саме сприйняття повідомлень СМЯ Аудиторією можна вважати підсумковим,результатірующім етапом комунікації. Тут зосереджені цілікомунікатора.

У деяких випадках ми можемо говорити лише про потенційної аудиторії.

Проте для ряду задач цього цілком достатньо: для порівняння різнихкраїн за цією ознакою, для порівняння розвитку СМК за темпами насичення нимиспоживчого ринку, для порівняння цього ринку в динаміці протягомряду років, коли мова йде про одному засобі масової комунікації і т.п. Алевже для рекламодавця, який хоче точно знати, які групи населеннячитають цю газету, щоб саме в ній розмістити свою рекламувизначеного, розрахованого на певну групу населення продукту,бажаєте отримати детальнішу інформацію - хто читає цю газету, які сторінки вособливості і т.д. Комунікатори ці ж відомості потрібні, щоб знати, якзбільшити свій вплив на аудиторію: чи все розуміє аудиторія в йогоповідомленнях, які повідомлення ігноруються і т.д. Адже не маючи зворотногозв'язком з адресатом, Комунікатор змушений орієнтуватися на ймовірногоспоживача, на деякі його характеристики, на деякі очікуванняадресата, пов'язані з інформацією. Доводиться орієнтуватися нахарактеристики свідомо повторювані, типові, оскільки регулярність тастійкість відносин аудиторії з СМЯ припускають і типовість циххарактеристик.

Щоб зрозуміти причини, що впливають на розмір реальної аудиторії, на те, щовизначає її вибір, на можливі зміни в аудиторії післякомунікативного контакту, соціологи оперують у своїх дослідженняхвеличезним числом ознак. Їх можна певним чином згрупувати.

Використані джерела

1. Бальжирова Т.Ж. Інтернет як засіб соціальної комунікації в умовах формаційного суспільства в Росії,

що формується: дис. канд. соц. наук / Бальжирова Туяна Жамсарановна. – Улан-Уде, 2003. – 161 с.

2. Берегова О. Комунікація в соціокультурному просторі України: технологія чи творчість? / Олена Бере-

гова. – Київ : НМАУ ім. П. І. Чайковського, 2006. – 388 с.

3. Борєв Ю.Б. Естетика : [Підручник] / Борєв Юрій Борисович. – М. : Вища школа, 2002. – 511 с.

4. Бєлявіна Н.Д. Концертний менеджмент / Н.Д. Бєлявіна // Питання музичного менеджменту. – К: НМАУ

ім. П. І. Чайковського, 1996. – С. 8 – 25.

5. Герасимова С.А. Культурология и теория телекоммуникации : элементарный курс : учеб. пособие / С.А.

Герасимова. – М. : Гардарики, 2007. – 173 с.

6. Кашкин В.Б. Введение в теорию коммуникации / В.Б. Кашкин. – Воронеж: Изд-во ВГТУ, 2000. – 175 с.

Режим доступу до документу: http://kachkine.narod.ru/CommTheory/2/WebComm2.htm

7. Козакова В.С. Проблема художественной коммуникации в культурно-эстетической действительности.

[Електронний ресурс] : вибрані матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції V культурологічні читання

пам’яті Володимира Підкопаєва. – Режим доступу до журналу: http://www.culturalstudies.in.ua/sekcia_s_s2_2.php

8. Лекомцев Ю.К. Словарь терминологии тартуско-московской семиотической школы. Режим доступа:

http://diction.chat.ru/xud_kom.html

9. Лотман Ю.М. Культура как коллективный интеллект и проблемы искусственного разума.// АН СССР.

Научный совет по комплексной программе "Кибернетика". Предварительная публикация. – М., 1977. – С. 12-13.

10. Назайкинский Е.В. Логика музыкальной композиции / Е.В. Назайкинский. – М. : Музыка, 1982. – 319 с.

11. Подшибякин О.М. Специфіка художньої культури в контексті інформаційного суспільства: дис. канд.

філософ. наук / Подшибякін О. М . – Великий Новгород, 2004. – 215 с.

12. Почепцов Г.Г. Теория коммуникации / Г.Г. Почепцов. – К. : Ваклер, 2001. – 656 с.

13. Савранский И. Л. Коммуникативно-эстетические функции культуры / И. Л. Савранский. – М. : Наука,

1979. – 231с.

14. Черкашина Л.С. Соціокультурні та естетичні засади менеджменту в сфері аудіовізуальної комунікації

/ Л.С. Черкашина. – К: НМАУ ім. П. І. Чайковського, 1996. – С. 25–49.

15. Fiske J. Television and Postmodernism // Curran J., Gurevitch M. (eds.) Mass Media and Society. L :

Edward Arnold, 1991.__