Добавил:

Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.

Вуз:

Криворожский национальный университет

Предмет:

[НЕСОРТИРОВАННОЕ]

Файл:

курсова2.doc

Скачиваний:

Добавлен:

25.08.2019

Размер:

4.84 Mб

Скачать

☆

<<< < Предыдущая 1 2 34 / 44

2.2 Рекомендації щодо розвитку геотуризму

Аналіз літератури свідчить про те, що на Україні є території пріоритетного розвитку геотуризму. Саме тому він потребує активізації як теоретичних досліджень щодо розвитку даного туристичного напрямку, так і практичних втілень концептуальних розробок.

Створення геопарков значно простіше в організаційному і фінансовому відношенні порівняно з традиційними заповідниками та національними парками, оскільки об'єкти туризму, які в них використовуються - великі форми рельєфу, загальнопоширені гірські породи, мінерали та палеонтологічні залишки та ін. - потребують захисту тільки від несанкціонованої господарської діяльності.

Відкрити новий геопарк значно простіше, ніж створити нову особливо охороняється природну територію (ООПТ) - до числа яких на всьому пострадянському просторі відносяться заповідники, національні парки, заказники, пам'ятки природи і деякі інші чудові природні площі. В межах деяких діючих заповідників і національних парків також можуть виділятися ділянки, які відповідають за своєю спрямованістю геопаркам. При успішній розкручуванні всі геопарки швидко стають прибутковими підприємствами, які приносять вирішальний внесок в індустрію туризму і забезпечують зайнятість населення, підвищення якість його життя. Причому в геопарках надрокористування приносить прибуток не за рахунок продажу нафти, золота та іншого мінеральної сировини, а шляхом експлуатації "кам'яної літописі Планети". Це екологічно і морально бездоганно, престижно, патріотично і одночасно прибутково.

Стратегія розбудови геотуризму має співвідноситися із чинною туристичною нормативно-правовою базою. Тобто формування ефективного механізму повинно відбуватися у розрізі прийнятих в Україні офіційних документів.

Для реалізації поставленої мети необхідно вирішити такі основні завдання:

Організаційно-правові: удосконалення системи державного регулювання туризму; створення координаційної раду з питань розвитку геотуризму; створення сприятливого організаційно-правового середовища у туристичній сфері (удосконалення податкової політики, системи ціноутворення, встановлення сприятливої інвестиційної політики); організація сучасної інформаційно-маркетингової служби; сприяння проведенню реклами геотуризму у засобах масової інформації та мережі Internet; залучення позитивного досвіду різних країн у сфері геотуризму; підготовка інвестиційних паспортів об’єктів, цікавих для іноземних і вітчизняних інвесторів; організація екскурсійно-методичної служби; законодавче оформлення геотуристичної галузі.

Соціально-економічні: вивчити ставлення населення регіону до проблем та перспектив розвитку туризму; аналіз інтересів та переваг різних категорій мешканців; визначення реальної платоспроможності населення і на основі цього – туристичного попиту; вивчення рівня туристичного потенціалу; удосконалення рекламно-інформаційної діяльності; проведення маркетингових досліджень у туристичній галузі; представлення об'єктів на національних та міжнародних туристичних виставках в Україні та за кордоном; підготовка екскурсоводів-краєзнавців; підготовка та перепідготовка у закладах освіти спеціалістів для забезпечення геотуризму кваліфікованим кадровим потенціалом; упровадження економічного механізму надання платних туристичних послуг якісного асортименту.

Інженерно-технічні: проведення найоптимальнішого розміщення туристичних закладів; створення туристичних коридорів в межах України – як основних векторів екскурсійної діяльності за програмами турів; забезпечення транспортної доступності до важливих геотуристичних об’єктів; проведення реконструкції об’єктів, що її потребують; забезпечення організаційних заходів та технічних вимог до безпеки туристів; забезпечення туристичної, сервісної та інформаційної інфраструктури в зонах автомобільних доріг.

У світлі вищевикладеного, ми вважаємо за доречне рекомендувати низку заходів, що мають адресну спрямованість. Основний вплив на розвиток туризму мають муніципальні структури, туристичні організації та науково-дослідні установи. В межах їх компетенції є вирішення наступних завдань.

А. Національні, регіональні і місцеві органи влади

створення координаційної ради з питань розвитку геотуризму в Україні;
організація та проведення науково-практичних конференцій;
створення сприятливого інвестиційного клімату в Україні;
пропагування і використання туристичних можливостей України;
створення презентаційних, рекламних CD-DVD дисків, буклетів та іншої методичної продукції, присвяченої об’єктам геотуризму;
презентація туристичних можливостей України на спеціалізованих туристичних регіональних та міжнародних виставках;
створення координаційних центрів з питань розвитку геотуризму;

Б. Туристичні підприємства

розроблення мережі туристично-екскурсійних маршрутів;
розробка тематичних екскурсій з використанням анімаційних програм;
організація науково-пізнавальних екскурсій;
включення маршрутів до загальноукраїнських туристичних маршрутів.

Г. Наукові та дослідні установи

підготовка пропозицій щодо удосконалення і подальшого розвитку системи освіти для підготовки спеціалістів туристичної галузі та подання їх у Державну туристичну адміністрацію України та Міністерство освіти і науки України;
організація курсів та проведення підготовки екскурсоводів та інструкторів з геотуризму та забезпечити функціонування геотуризму в Україні на базі геолого-географічних факультетів університетів;
проведення спеціалізованих симпозіумів, семінарів, конференцій, із залученням іноземних і вітчизняних організацій, для обміну досвідом організації туризму в промислових центрах.
розробка та видання туристської карти та путівників.

Підсумовуючи викладене вище, зазначимо, що дослідження особливостей раціонального використання геолого-геоморфологічних ландшафтів, в тому числі із туристичною метою, є одним з перспективних та необхідних напрямків у сучасній географічній науці. Його зміст полягає в науковому пізнанні ландшафту та обґрунтуванні розміщення і параметрів проектованих геотуристичних комплексів, можливості їх оптимального функціонування відповідно до природних і технічних умов.[14, с.127-167 ].

Отже, розвиток в Україні туризму, який на сьогодні перетворився на багатостороннє явище, що поєднує економічні, соціальні, культурні та екологічні аспекти, має невичерпний потенціал для постійного прогресу, тісно поєднується з багатьма галузями економіки, що зумовлює його провідне місце у соціально-економічному житті країн і народів.

ВИСНОВКИ

Отже, міжнародний досвід засвідчує, що геопарки створюють на базі наявних природних природоохоронних територій (резервати, ландшафтні та національні парки) та охоронних історико-культурних місцевостей (парки культури, історичні центри), у межах яких розташовані цінні об’єкти геоспадщини. Створення таких високорангових геоохоронних установ потребує детального опрацювання, розробки поетапного плану їхнього функціонування та вжиття низки організаційних, освітніх, інженерно-технічних заходів. Щоб створити успішний геопарк, треба правильно обрати об’єкт, отримати підтримку (у тому числі й фінансову) від держави на всіх етапах створення, заручитися підтримкою місцевого населення та приватного бізнесу. Для успіху парку важливе значення мають не лише об’єкти геоспадщини, а й естетично привабливі ландшафти, рівень умов для відпочинку і задоволення професійних геологічних інтересів, історико-культурні об’єкти, добре розвинута інфраструктура, розрахована на різні групи відвідувачів, широка інформаційна кампанія та багатоіншого.

Геопарки створюють перспективи для охорони регіональних цінностей геологічної спадщини у поєднанні з ландшафтом і популяризації їхнього значення. Одночасно вони дають ліпші можливості для розвитку геотуризму та геоосвіти, ніж усі інші види природоохоронних установ. Парки можуть бути як осередками, які відіграють суттєву роль у популяризації знань і освіті в галузі наук про Землю для суспільства загалом, так і центрами діяльності та реалізації проектів, спрямованих на потреби як геоохорони зокрема, так і охорони природи загалом; також вони потрібні для збереження історико -культурних цінностей та сталого розвитку природоохоронних територій.

Важливе значення у формуванні та розвитку геопарків різних країн мають європейська та всесвітня мережі. Головними завданнями цих структур є розвиток міжнародної співпраці й обміну досвідом у всіх сферах діяльності геопарків: вивченні, охороні та популяризації об’єктів геоспадщини й інших природних та історико-культурних цінностей, розвитку геоосвіти та геотуризму, підтримці сталого (зрівноваженого) розвитку регіонів.

Можна зробити висновок, що проблеми збереження й моніторингу геологічної спадщини мають винятково важливе значення й мають залишатися одним з пріоритетних напрямів у роботі Державної служби геології та надр України. Найважливішими проблемами збереження геологічних пам’яток природи в Україні є вдосконалення законодавчої бази, її адаптація до законів країн ЄС, а також забезпечення неухильного виконання природоохоронного законодавства. Подальшого розвитку й удосконалення потребує і методика робіт з вивчення й обліку геологічних пам’яток, особливо в частині їх класифікації, надання їм певного статусу, а також визначення їх екологічного стану й перспектив збереження з урахуванням комплексу природних і техногенних чинників. Очевидно, що вивчення геологічних пам’яток має й надалі проводитися в моніторинговому режимі. Більше уваги надалі варто приділяти вивченню геологічних пам’яток .

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. В.П. Безвинний Геологічні пам'ятки України. – У 3-ох т. т. 1. / В.П. Безвинний, С.В. Білецький, О.Б. Бобров та ін. / за ред. В.І. Калініна, Д.С. Гурського, І.В. Антакової. – К. : Вид-во ДІА, 2006. – 320 с.

2. Богуцький А.Б. Дослідження та використання геоспадщини Західної України Богуцький А.Б., Зінько Ю.В. // Охорона і менеджмент об’єктів неживої природи на заповідних територіях: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (21–23 травня 2008). – Гримайлів – Тернопіль: Джура, 2008. – 22–33 с.

3. Вімблдон В.А.П. Проблеми охорони геологічної спадщини України / Вімблдон В.А.П., Герасименко Н.П., Іщенко А.А. та ін. – К.: ДНЦ РНС НАНУ, 1999. – 129 с.

4. Гриценко В.П. Геопарки – новий напрямок заповідної справи в Україні // Різноманіття природи Хмельниччини: Зб. Статей за матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференції «Ландшафтне та біологічне різноманіття Хмельниччини: дослідження, збереження та відтворення» (17–18 грудня 2003). – Кам’янець-Подільський: Абетка НОВА, 2004. – 151–158 с.

5. Гриценко В.П. Створення геологічних парків – перспектива розвитку природно-заповідного фонду / В.П. Гриценко // Природно-заповідний фонд України – минуле, сьогодення, майбутнє : матер. Міжнар. наук.-практ. конф. – Тернопіль : Вид-во "Підручники і посібники", 2010. – 168-171 с.

6. Гриценко Н.Е. Геологічні пам'ятки природи України: проблеми вивчення, збереження та раціонального використання / Н.Е. Гриценко, А.А. Іщенко, Ю.О. Русько, В.І. Шевченко. - К.:ЦНПТ НАНУ, 1995. - 61 с.

7. Брусак В. Просторова структура і функціональне зонування української частини проектованого біосферного резервату "Розточчя" / В. Брусак, Ю. Зінько, М. Майданський, Д. Кричевська, О. Данчук, Г. Криницький, Г. Стрямець // Вісник Львівського університету. Сер.: Географічна. – 2007. -Вип. 34. – 19-30 с.

8. Зінько Ю.В. Дослідження, охорона та використання геоморфологічної спадщини на великопросторових заповідних територіях Західної України / Зінько Ю.В. // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геогр. 2006. Вип. 33. - 99–111 с.

9. Зінько Ю.В., Проблематика створення геопарків в Українських Карпатах / Зінько Ю.В., Гнатюк Р.М., Благодир С.Ф.// Проблеми геоморфології і палеогеографії Українських Карпат і прилеглих територій. Львів: ВЦ ЛНУ ім. І. Франка, 2006. - 274–281 с.

10.Зінько Ю. Передумови створення геопарку «Українські Товтри» / Зінько Ю., Шевчук О. // Охорона і менеджмент об’єктів неживої природи на заповідних територіях: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. Гримайлів–Тернопіль: Джура, 2008. - 94–99 с.

11. Зінько Ю.В. Природоохоронна концепція в геоморфології / Зінько Ю.В., Ковальчук І.П., Кравчук Я.С. // Фундаментальні географічні дослідження: стан, перспективи, напрямки. – К., 1999. – С. 76-78.

12. Зінько Ю. Природоохоронні геоморфологічні об’єкти у структурі геотуризму Західної України / Зінько Ю., Шевчук О.М // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геогр. 2008. Вип. 35. - 94–103 с.

13. Зінько Ю.В. Передумови створення геопарку «Дністровський каньйон» / Зінько Ю.В., Шевчук О.М. // Дністровський каньйон – унікальна територія туризму: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. Тернопіль: Підручники і посібники, 2009. - 7–12 с.

14. Зінько Ю.В. Науково-практичні й освітні аспекти геотуризму. / Зінько Ю.В., Кравчук Я.С., Шевчук О.М. // Фізична географія та геоморфологія. К.: ВГЛ «Обрій», 2009. - 127–139 с.

15. Каплун І.Г., Чеболда І.Ю. Геопарк як модель збереження та оптимального природокористування Подільських Товтр / Каплун І.Г., Чеболда І.Ю. // Охорона і менеджмент об’єктів неживої природи на заповідних територіях: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. Гримайлів–Тернопіль: Джура, 2008. 121–126 с.

16. Москалюк К. Л. Охорона геоспадщини Подільських Товтр / Москалюк К. Л// Охорона і менеджмент об’єктів неживої природи на заповідних територіях: зб. наук. праць. Тернопіль : Джура, 2008. С. 207–213.

17. Палієнко Е. Природоохоронна геоморфологія в Україні // Українська геоморфологія: стан і перспективи.– Львів, 1997. – С. 58-60.

18. Природа Карпатського національного парку // За ред. М.А. Голубця, С.М. Стойка. – К.: Наук. Думка, 1993. – 216 с.

19. Сіренко І. М. Пропагування геолого-геоморфологічних знань шляхом створення і використання у навчальному процесі мережі пам’яток неживої природи місцевого значення. Вісник ЛНУ. Сер. геогр. Вип. 33 / І. М. Сіренко, Л. М. Швед. Львів: Вид-во ЛНУ ім. І. Франка. 2006 382–391с.

20. Стойко С. Українська частина проектованого польсько-українського біосферного резервату "Розточчя" та її репрезентативне ландшафтно-екологічне значення / С. Стойко, А. Мельник, В. Шушняк, М. Біляк, Г. Савка, І. Ванда // Біосферний резерват як модель сталого розвитку територій та об'єктів природно-заповідного фонду : матер. Міжнар. наук.-практ. конф. – Львів : Вид-во "Меркатор", 2003. – 16-31 с.

21. Шевчук О. Європейські геопарки: збереження геоспадщини і розвиток геотуризму / О. Шевчук // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. – Сер.: Географія. Спец. випуск: Стале природокористування: підходи, проблеми, перспективи.– Тернопіль : СМП "Тайп", 2010. – № 1 (вип. 27). – 369-378 с.

ДОДАТОК А

К арта «Геопарки»