Розділ 2. Геологічні памятки україни
2.1.Проблема становлення геопарків в Україні
Облік, вивчення та збереження геологічних пам’яток, розвиток геологічного туризму, популяризація геологічних знань серед широких кіл громадськості є традиційними напрямами діяльності геологічних служб розвинених країн Європи, до асоціації яких приєдналася і Державна служба геології і надр України. В Україні цілеспрямоване вивчення та облік геологічних пам’яток є порівняно новим напрямом геологічних досліджень, розвиток якого є черговим проявом актуальної в сучасному світі тенденції екологізації геологічної науки. Як будь-якому новому напряму, дослідженням геологічних пам’яток властиві проблеми, пов’язані з періодом становлення й розвитку, вироблення та вдосконалення понятійно-термінологічної бази та методології.[1, с.61].
В Україні правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду, відтворення його природних комплексів та об’єктів визначає Закон “Про природно-заповідний фонд України”. Згідно з цим законом, “пам’ятками природи, в т. ч. геологічними, оголошуються окремі унікальні природні утворення, що мають особливе природо-охоронне, наукове, естетичне, пізнавальне і культурне значення, з метою збереження їх у природному стані. Оголошення пам’яток природи провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об’єктів у їх власників або користувачів. На території пам’яток природи забороняється будь-яка діяльність, що загрожує збереженню або призводить до деградації чи зміни первісного їх стану. Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об’єктів, оголошених пам’ятками природи, беруть на себе зобов’язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження”. Однак, на жаль, відсутність цілісності законодавчого поля з природоохоронних питань, недосконалість підзаконних актів, а також недостатній контроль за виконанням Закону “Про природно-заповідний фонд України” в низці випадків призводить до знищення унікальних геологічних об’єктів.
Аналіз наявних матеріалів дає підставу стверджувати, що нині гостро постають питання надання статусу геологічних пам’яток об’єктам, які на сьогодні його не мають, а також перегляду статусу низки об’єктів. У цьому контексті варто зауважити, що всі питання, які стосуються завдань наукового профілю, характеру функціонування та режиму об’єктів природно-заповідного фонду, визначаються у відповідних положеннях, у розробці яких, очевидно, активнішу роль мають брати вчені-геологи.
В Українському державному геолого розвідувальному інституті у 2005 році розпочато наукову роботу з моніторингу геологічних пам’яток України. Складність геологічної будови території України визначає різноманіття геологічних об’єктів, які можна зарахувати до розряду пам’яток природи. Часто на одній ділянці може бути зосереджено декілька геологічних або комплексних пам’яток природи. Саме такі місця у світі зазвичай і проголошують геопарками.[13, с.6].
Питання створення геопарків в Україні уже активно обговорюють у наукових колах та природоохоронних організаціях. Послідовне вивчення геологічного розмаїття України дає можливість виявити геологічні пам’ятки державного та світового рівня. Територій для створення й функціонування геопарків в Україні вдосталь З’являються наукові публікації щодо створення національних геопарків у Карпатському регіоні, на Поділлі, Побужжі та в Криму [1, с 13].
Як показали проведені дослідження, в Середньому Придністров’ї існує багато різних геологічних пам’яток. Наявні повні розрізи відкладів, які мають міжнародне наукове значення, містять унікальні комплекси решток викопних організмів, включаючи знахідки найбільш давніх рослин («куксонієвої флори»), і самі є корисною копалиною (вапняки, мергелі, доломіти). У процесі вивітрювання та ерозії дані відклади у відслоненнях берегів річок утворюють мальовничі ландшафти. . До територій, що можуть стати потенційними геопарками на Заході України, можна зачислити Кременецькі гори, Товтрове пасмо та каньйон Дністра на Подільській височині, Вигорлат-Гутинський хребет, Горгани і Чорногора у гірській частині Українських Карпат.
Яскравим прикладом є унікальне Китайгородське відслонення. Оскільки воно розміщенена території Національного природного парку “Подільські Товтри”, це спрощує організацію тут геологічного парку. Досить лише оформити відповідні роз’ясню-вальні стенди, прокласти геологічну стежку, обладнати стоянки для відпочинку й готель. Важливо, що і керівництво Національного природного парку “Подільські Товтри” зацікавлене в цьому й виявляє бажання співпрацювати.[10, с.94].
Унікальним стратиграфічним пам’ятником є розріз долини р. Тернави (поблизу с. Китайгород). Це єдине місце в межах платформи, де в одному розрізі розкриті відклади верхнього венду, нижнього кембрію, верхнього ордовику, нижнього силуру (ярузька серія), крейди і неогену.
Серед найцінніших з наукової точки зору об’єктів чільне місце належить геологічним утворенням долини р. Дністер в межах Подільського виступу, піднятої частини Волино-Подільської плити, обмеженої зонами розломів, отож доцільно розглянути можливість створення геопарку на території Національного природного парку “Дністровський каньйон”, де розміщені унікальні відслонення, зокрема, біля сіл Звенигород-Дністрове. «Дністерський каньйон» – одного із семи природних чудес України». Парк розташувався на території Борщівського, Бучацького, Заліщицького та Монастириського районів Тернопільської області. Більшість геологічних об’єктів, зосереджених у долині Дністра, дозволяють об’єднувати їх у геологічні стежки (геотрейли) та геологічні парки. Такі об’єкти ще не мають поширення в нашій країні, але є перспективними для розвитку природно-заповідного фонду та можуть бути використані як полігон для проведення геологічних екскурсій та студентських практик [13, с.7].
Представлено концепцію і програму створення міжнародного транскордонного геопарку "Кам'яний ліс Розточчя". Він буде охоплювати природоохоронні об'єкти на Польському (Розточанський національний парк та Щебжешинський, Краснобродський, Південно-Розточанський ландшафтні парки) і Українському (природний заповідник Розточчя та його охоронна зона, Яворівський національний природний парк, Рава-Руський та Знесіння регіональні ландшафтні парки, а також заказники "Гряда", "Завадівський", "Львівський", "Винниківський") Розточчі. З польської сторони у проектований геопарк увійдуть також геологічні резервати "Чортове поле", "На Тавні", "Пєкєлко", а також документаційні осередки – кар'єр у Йозефові та штольні у Сендерках.
У рамках розроблення проекту міжнародного геопарку "Кам'яний ліс Розточчя" в українській його частині було обрано 50 базових геомісць. Серед них виділяють:
а) відслонення корінних (крейда, палеоген, неоген) і покривних (плейстоцен і голоцен) відкладів, розміщених в експлуатованих і не експлуатованих кар'єрах, а також природні виходи скельних порід;
б) виходи порід, приурочені до скельних форм і печер;
в) давні копальні;
г) скельно-печерні комплекси.
Особливе значення серед запропонованих геомісць мають відслонення піщаних порід нижнього і верхнього баденію. З-поміж них варто виокремити виходи нижньобаденських відкладів на Равському Розточчі (Ниви, Рава-Руська, Дубрівка, Монастирок), Львівському Розточчі (Лозина, Ясниська, Винники, Бережани), Янівського Розточчя (Шкло, Страдч). Саме з цими відслоненнями пов'язані чисельні місця знаходження решток стовбурів скам'янілих дерев.
Важливою складовою частиною геопарку є розбудова геоосвітньої та геотуристичної інфраструктури. На польському Розточчі центральний об'єкт геопарку – природничий музей.
Як показує досвід багатьох країн, завдяки геологічним паркам значно підвищується економічний статус регіонів. Тому вкладені в створення геологічного парку кошти згодом окупляться. Україна - країна з унікальним геологічним і природним різноманітністю гідна мати у складі свого природно-заповідного фонду хоча б один національний геологічний парк [7, с.19].