11.Ринкова економіка як система. Основні риси ринкової економіки її переваги і недоліки.

Ринкова економіка – тип економічної системи, що тримається на приватній власності та вільній підприємницькій діяльності. Серед характерних рис ринкової економіки можна виділити такі:

• ринкова (стихійна) система координації та управління господарською діяльністю людей;

• дотримання принципу свободи підприємництва і вибору сфери діяльності, свобода вкладення капіталу туди, коли і де бажано його власнику. Аналогічне стосується і споживача у разі наявності в нього коштів;

• поведінка учасників ринкових відносин в основно­му диктується особистими, егоїстичними інтересами. Але саме таким чином, через погоню за власними інтересами, досягається в суспільстві досить висока реалізація суспільних економічних інтересів;

• кожен господарюючий суб’єкт прагне до отримання максиму­му прибутку, самостійно приймає рішення і діє на свій страх і ризик;

• економічна влада окремих виробників і споживачів так «розсіяна», що деякі з них не мають реальної можливості, щоб якось відчутно змінити ситуацію на ринку. Тут діє так звана вільна конкуренція «всіх проти всіх», а також припускається, що немає необхідності державі втручатися у функціонування системи «вільного» ринку.

Ринкова економіка має великі переваги, але і в неї є недоліки. Ринок погано реагує на загальнодержавні потреби, тому що вони не забезпечують приватному бізнесу прибутків. Механізм ринкової економіки не гарантує соціальної справедливості, її чисто ринкове регулювання супроводжується значною і нічим не виправданою диференціацією доходів учасників господарської діяльності, які залежать не тільки від вкладених праці капіталу, таланту та підприємливості господаря, а й від везіння, збігу обставин тощо.

12.Змішана економіка, її основні риси. Моделі змішаної економіки.

Змішана економіка базується на широкому розмаїтті форм власності та господарювання. Цей тип економічної системи характерний для країн з перехідною економікою: від адміністративно-командної до ринкової. Основні риси: 1) поєднання приватного і державного секотрів економіки; ринку і державного регулювання; капіталістичних тенденцій і соціалізації життя; 2) компенсація недоліків ринкової економіки державним регулюванням; 3) особиста участь держави у наданні соціальних благ.

В західній науковій літературі сформувалися 3 основні моделі змішаної економіки – ліберальний і соціал-реформістський, консервативний варіанти.

Згідно з ліберальним варіантом змішаної економіки необхідне проведення важливих інституційних і соціальних реформ, раціональна взаємодія недержавного і державного секторів, упровадження системи національного планування, підпорядкування приватного сектору інтересам розвитку суспільства, здійснення поступової соціалізації капіталістичної економіки. Соціал-реформістський варіант змішаної економіки передбачає оптимальне поєднання децентралізму і централізму, планування і ринку, індивідуальних і колективних форм власності для поступової трансформації капіталізму у прогресивніше суспільство. Консерваторсько-реформістський варіант полягав в ідеї соціалізації капіталістичної економіки через здійснення спільного державно-приватного підприємництва, зокрема впливу держави на інвестиційну, цінову, промислову політику великих приватних підприємств тощо, завдяки чому відбувається розширення частки державного капіталу. Цей шлях привабливіший (порівняно з націоналізацією окремих підприємств і галузей) як з погляду трансформації наявних форм власності, так і щодо створення відповідного механізму регулювання. Доцільно також, на думку реформістських теоретиків, створювати спеціальні державні фінансові інститути, які б скуповували контрольні пакети акцій окремих великих компаній у ключових галузях народного господарства і спрямовували їх на розвиток у загальнонаціональних інтересах.