- •Предмет політичної економії. Економічні категорії. Економічні закони та їх об’єктивний характер.
- •2.Методи політичної економії.
- •3.Політична економія в системі економічних наук. Економічна теорія та економічна політика.
- •4.Економічні потреби суспільства, їх сутність і класифікація.
- •5.Закон зростання потреб. Інтереси і потреби: діалектика взаємозв’язку.
- •6. Зміст та види суспільного виробництва. Фактори виробництва та їх сучасна структура.
- •7.Виробничі можливості в економічній системі та проблема вибору. Крива виробничих можливостей.
- •8.Економічна система: її сутність та структурні елементи.
- •9.Власність, її сутність, форми і місце в економічній системі.
- •10.Адміністративно-командна економіка як система. Механізм її функціонування, переваги і недоліки.
- •11.Ринкова економіка як система. Основні риси ринкової економіки її переваги і недоліки.
- •12.Змішана економіка, її основні риси. Моделі змішаної економіки.
- •13.Натуральне та товарне господарство. Їх загальна характеристика. Види товарного виробництва.
- •14.Товар та його властивості. Вартість і ціна: альтернативні теорії вартості.
- •15.Еволюція форм вартості та сутність грошей. Функції грошей. Закон обігу грошей.
7.Виробничі можливості в економічній системі та проблема вибору. Крива виробничих можливостей.
Виробничі можливості - це можливості суспільства з виробництва економічних благ за умови цілковитого і ефективного використання всіх наявних ресурсів при даному рівні розвитку технології. Проте всі суспільні потреби, внаслідок обмеженості ресурсів, повністю і одночасно задовольнити неможливо. Тому в економіці завжди доводиться вирішувати проблему вибору, сутність якої полягає у пошуку альтернативних варіантів використання ресурсів з метою їх найбільш раціонального і ефективного використання.
КВМ - графік, що характеризує набір товарів, які можуть бути вироблені економікою за умови повного використання всіх наявних ресурсів. Для більшої наочності цей набір зменшується до двох товарів, один з яких відкладається по горизонтальній, а інший - по вертикальній осі. Точка на кривій показуватиме співвідношення між виробництвом цих двох товарів.
КВМ свідчить, що економіка завжди альтернативна, тобто вона має вибирати між виробництвом різних товарів шляхом перерозподілу ресурсів. Із точок, розташованих на цій кривій, що показують різні можливі поєднання випуску альтернативних товарів, ми маємо вибрати найбажанішу для нас у даний час. Будь-яка точка не на КВМ, а всередині графіка (точка К) свідчить, що ресурси використовуються не повністю і у суспільства є можливість нарощувати водночас виробництво декількох товарів. Точки, що знаходяться поза КВМ свідчать про неможливі комбінації випуску продукції через обмеженість ресурсів.
8.Економічна система: її сутність та структурні елементи.
Економічна система — це об’єктивна єдність закономірно пов’язаних між собою явищ і процесів економічного життя. Сутність її полягає в наявності відповідної міри якісної однорідності, взаємозв’язку елементів, що робить можливим її функціонування.
Структурними елементами в будь-якій економічній системі виступають: 1. Продуктивні сили, які включають предмети праці, засоби праці, науку, інформацію, робочу силу, їх рівень визначається рівнем розвитку науки і техніки під впливом НТП, професійною та кваліфікаційною структурою робочої сили, науково-технічним потенціалом, розвитком інформаційних технологій тощо.
2. Соціально-економічні відносини, що ґрунтуються на певній формі власності на засоби виробництва. Відносини власності є визначальними у структурі економічної системи, оскільки вони зумовлюють соціально-економічну специфіку даного суспільства.
3. Техніко-економічні відносини, які визначаються рівнем розвитку техніки і технології та характеризують поділ праці і взаємовідносини людей у процесі виробництва. Вони є матеріально-речовим змістом виробництва і передбачають існування певних форм та методів організації праці на рівні окремих підприємств.
4. Організаційно-економічні відносини - це відносини, що стосуються встановлення ефективних форм організації економічних зв'язків між підприємствами, які проявляються у процесах спеціалізації, кооперації, комбінування, концентрації виробництва.
5. Господарський механізм — це сукупність форм, методів та систем управління господарством на макрорівні на основі використання економічних законів, економічних важелів, правових норм та інституційних утворень.
6.Тип економічних зв'язків між господарськими суб'єктами. Цей елемент показує, яким чином переважно встановлюються економічні зв'язки: або через систему цін і ринків, або через адміністративно встановлені структури, або через довгострокові угоди, що укладаються між партнерами.