5.Закон зростання потреб. Інтереси і потреби: діалектика взаємозв’язку.

Потреба людей не є постійними. Їх характер, структура і способи задоволення залежить від досягнутого рівня продуктивності сил, ступеня розвитку культури і науки, соціально-економічного ладу. У кожному супільстві діє закон зростання потреб. Його суть полягає в тому, що в міру розвитку суспільного виробництва, а разом з тим і людини як особистості та продуктивної сили відбувається поступове зростання її потреб. Цей закон характеризує взаємодію потреб і виробництва у процесі розвитку, коли: П'→В'→П→В…, тобто зрослі потреби П' (П' = П +∆П) стимулюють зростання потреб П, а це є причиною подальшого зростання виробництва В. Такий процес є безперервним, оскільки потреби людини безмежні. Особливо інтенсивне зростання та оновлення потреб відбувається за умов НТП, що породжує потреби, яких раніше не було, у багатьох найновіших предметах споживання і засобах виробництва.

Сфера потреб розширюється не тільки по вертикалі, а й по-горизонталі: потреби вищого рівня виникають у все більшої кількості людей, у міру суспільного розвитку людина прагне одержати блага більш високого рівня. До специфічних особливостей дії закону зростаючих потреб належить його незворотність: з тією чи іншою мірою інтенсивності за будь-якої ситуації потреби змінюються, як правило, в одному напрямку – в бік зростання.

Економічний інтерес – це реальний, зумовлений економічними відносинами та принципом економічної вигоди мотив і стимул соціальних дій людей щодо задоволення потреб. Економічні інтереси є перш за все породженням і соціальним проявом потреб, їх усвідомлення. Але реалізуються інтереси через трудову, господарську діяльність людей, їхні економічні відносини. Взаємозв'язок економічних потреб та інтересів також полягає в тому, що вони реалізуються у споживанні, яке є завершальним моментом і кінцевою метою виробництва. Люди виробляють продукти для того, щоб задовольнити свої потреби, тобто споживати. Звідси випливає призначення виробництва – служити споживанню, задовольняючи при цьому економічні потреби та інтереси суспільства.

6. Зміст та види суспільного виробництва. Фактори виробництва та їх сучасна структура.

Виробництво - це процес взаємодії людини з природою з метою створення матеріальних благ та послуг, які потрібні для існування та розвитку суспільства. Історично воно пройшло тривалий шлях розвитку від виготовлення найпростіших продуктів до виробництва найскладніших технічних систем. Будь-яке виробництво є процесом суспільним і безперервним. Щоб суспільне виробництво стало можливим, необхідна взаємодія кількох чинників: по-перше, це вихідні природні матеріали; по-друге, жива людська праця; по-третє, суспільно-економічні чинники (організація економічної діяльності, політична система, культура, національні традиції тощо).

Види. Матеріальне виробництво охоплює ті підприємства й галузі, що виробляють матеріальні блага (промисловість, будівництво), а також ті, що виробляють матеріальні послуги (транспорт, торгівля, комунальне господарство та ін.). Нематеріальне виробництво охоплює галузі, в яких створюються нематеріальні блага (духовні та інші цінності), а також надаються нематеріальні послуги (охорона здоров'я, освіта, наукове консультування тощо). Крім поділу на матеріальне та нематеріальне існує поділ виробництва на первинне, вторинне та третинне. Первинне виробництво ґрунтується на безпосередньому привласненні того, що дає людині природа (с/г, гірничовидобувна промисловість, лісництво). Вторинне виробництво ґрунтується на первинному і є похідним від нього. Воно охоплює всі галузі обробної промисловості, що створюють засоби виробництва та продукти споживання, а також будівництво.Третинне виробництво, що є похідним від первинного та вторинного, - це створення різноманітних послуг.

Сучасна економічна теорія традиційно виділяє чотири групи факторів виробництва: землю, працю, капітал, підприємницьку здібність. 1) Земля, чи більш широко - природні ресурси - це дар природи для наших виробничих процесів - земля, яка використовується для обробітку, для зведення будинків; енергетичні ресурси та неенергетичні ресурси. Навколишнє середовище – повітря і воду розглядаємо також як природні ресурси.

2) Праця - це свідома діяльність людини, спрямована на створення необхідних для задоволення особистих і суспільних потреб, матеріальних і духовних благ, а також інша діяльність, зумовлена суспільними потребами. Праця вимірюється часом, витраченим людиною на виробництві.

3) Капітал утворюють товари тривалого використання, вироблені для виробництва інших товарів (іншими словами, це матеріальні та фінансові ресурси в системі факторів виробництва). 4) В сучасних умовах набуває великого значення четвертий фактор - підприємницькі здібності.

Підприємницькі здібності - особливий вид людського капіталу, який передбачає використання ініціативи, винахідливості та ризику в організації виробництва та являє собою діяльність по координації та комбінуванні всіх інших факторів виробництва з метою створення благ та послуг. Підприємництво вважають особливим людським ресурсом, що об'єднує всі інші ресурси в єдиний процес виробництва товарів або послуг.