МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

КРАЇНОЗНАВСТВО

Робоча навчальна програма

для студентів напряму підготовки

6. 030201 «Міжнародні відносини»

Київ – 2011

Укладач:

Крисенко Д. С., старший викладач, кандидат історичних наук

Затверджено на засіданні кафедри міжнародних відносин

Протокол № 10 від 12 травня 2010 р.

Рекомендовано до видання Головною вченою радою університету

Протокол № 14 від 24 червня 2010 р.

ВСТУП

Опис дисципліни та її предмета. «Країнознавство» належить до циклу фундаментальних дисциплін напряму підготовки «Міжнародні відносини» освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр». Викладається на другому курсі в обсязі 180 год., завершується іспитом.

За останні сто п’ятдесят років карта світу суттєво змінилася. Якщо в середині ХІХ століття нараховувалося чотири з половиною десятки держав, так у наш час їх налічується вже майже дві сотні. Можна з впевненістю говорити про збереження цієї тенденції у досяжному для огляду майбутньому. Згідно міжнародному праву, кожна нація має право на самовизначення, проте це положення суперечить іншому, а саме – принципу непорушності існуючих кордонів. Сьогодні чимало народів, а також жителі різних територій в складі більших або менших держав прагнуть незалежності і власної державності. Якщо вони досягнуть бажаного, то до існуючої чисельності може додатися ще приблизно 100, тобто загальна кількість може сягнути трьохсот.

Разом із тим створення нових держав загострює чимало проблем міжнародних відносин. Значна різниця у рівнях і особливостях економічного, соціального, політичного, культурного розвитку призводить до великої кількості складностей і ускладнень, які необхідно врегульовувати. Це спонукає фахівців вивчати сучасний стан країн світу, країнознавство та інші географічні, історичні та геополітичні аспекти життєдіяльності людства.

Країнознавство – це комплексна синтезуюча наука, а також організаційна форма об’єднання різноманітної інформації про певну країну або регіон.

Об’єктом курсу є регіони і країни світу.

Предметом країнознавства є географічне положення, структура населення, історія, політична та економічна системи держави. Тобто в центрі уваги даної дисципліни лежить та чи інша держава.

Метою курсу є

• формування у студентів комплексного підходу до вивчення країн і регіонів світу;

• розуміння тенденцій світового розвитку і закономірностей формування сучасної політичної карти Землі;

• уявлення про цивілізаційний підхід до вивчення регіонів і окремих держав;

• розуміння глобальних і регіональних тенденцій світового розвитку, а також ознайомлення студентів із найважливішими питаннями проблемного та культурно-образного країнознавства світового простору.

Вивчення курсу “Країнознавство” має виконувати такі завдання:

• ознайомлення з понятійно-категоріальним апаратом курсу;

• вивчення історичних, культурно-цивілізаційних, геополітичних, суспільно-економічних, політико-правових, етнодемографічних і природнокліматичних особливостей розвитку країн і регіонів світу;

• формування вміння використовувати країнознавчу інформацію у майбутній фаховій роботі.

Система оцінювання знань студентів

Навчальна дисципліна «Країнознавство» оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається з двох модулів.

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою за накопичувальною системою.

Форми поточного контролю:

• усна відповідь на семінарському занятті;

• реферати;

• письмові відповіді на завдання для самостійної роботи;

• наукові доповіді.

Модульний контроль: результат вивчення кожного модуля становить підсумок усіх форм поточного контролю та виконання модульної контрольної роботи.

Підсумковий контроль знань: іспит – проводиться у формі усної відповіді на запитання.

Умови допуску студента до іспиту:

• відсутність заборгованостей з семінарських занять;

• відсутність заборгованостей з модульної контрольної роботи;

• позитивні рейтингові бали за кожний модуль.

Підсумкова оцінка

За результатами вивчення всього курсу виставляється підсумкова оцінка, що розраховується як середньозважене всіх підсумкових оцінок за всі семестрові контролі (ПО_1, ПО₂).

За результатами кожного семестрового контролю студент отримує підсумкову оцінку за 100-бальною системою, яка розраховується як сума оцінок з чотирьох модулів (стартовий рейтинг) та оцінки за іспити за такою шкалою оцінювання:

	Змістовий модуль 1 (ЗМ1)	Змістовий модуль 2 (ЗМ2)	Змістовий модуль 3 (ЗМ3)	Змістовий модуль 4 (ЗМ4 )	Іспит (КІ)	Разом (підсумкова оцінка - ПО)
Максимальна оцінка в балах	20	20	20	20	20	100

Максимальна кількість балів за 4 модулі (стартовий рейтинг) – 80 балів.

Розрахунок підсумкової оцінки:

ПО= ЗМ₁+ ЗМ₂ + ЗМ₃+ ЗМ₄+КЗ.

Бальна система

№ п/п	Назви виду роботи, способи набуття знань	Бали за 1 заняття	Бали за всі заняття (макс.) 1 модуль	Бали за всі заняття (макс.) 2 модуль	Бали за всі заняття (макс.) 3 модуль	Бали за всі заняття (макс.) 4 модуль
1.	Відвідування занять та участь в аудиторній роботі, конспектування лекцій	0,5	5х0,5 = 2,5	5х0,5 = 2,5	5х0,5 = 2,5	5х0,5 = 2,5
2.	Усна відповідь на семінарському занятті	до 5	1х5 = 5	1х5 = 5	1х5 = 5	1х5 = 5
3.	Доповнення на семінарському занятті	до 1	1х1 = 1	1х1 = 1	1х1 = 1	1х1 = 1
	Письмова відповідь на завдання для самостійної роботи	до 1,5	1х1,5 = 1,5	1х1,5 = 1,5	1х1,5 = 1,5	1х1,5 = 1,5
4.	Реферат	до 2	2х1 = 2	2х1 = 2	2х1 = 2	2х1 = 2
5.	Модульна контрольна робота	до 8	8х1 = 8	8х1 = 8	8х1 = 8	8х1 = 8
	Всього за модуль		20	20	20	20
	Залік	до 20	20
	Разом з дисципліни	20 + 20 + 20 + 20 + 20 = 100 балів