11

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

ФАКУЛЬТЕТ КУЛЬТУРОЛОГІЇ

КАФЕДРА КУЛЬТУРОЛОГІЇ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО НАПИСАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

З ДИСЦИПЛІНИ «ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАКЛАДІВ КУЛЬТУРИ»

Для студентів 3 КУРСУ спеціальності «Культурологія»

Київ 2011

І. Загальні положення

Курсова робота – це індивідуальна самостійна робота науково-пошукового характеру. Вона виконується студентом на завершальному етапі фахової підготовки і є однією з форм виявлення рівня теоретичної та практичної підготовки випускника, набутих знань та навичок, уміння практичного їх застосувати для вирішення конкретних фахових завдань.

Курсова робота, обсягом до 30 сторінок, виконується за тематикою, затвердженою кафедрою, відповідно до специфіки завдань професійної діяльності і обов’язково на базі і за матеріалами конкретної творчо-виробничої майстерні, підприємства (організації) та із застосуванням комп’ютерних технологій як інструменту дослідження.

Студенти мають право вільного вибору теми із запропонованого кафедрою переліку, хоч можуть запропонувати і свою, відповідним чином обґрунтувавши і затвердивши її на кафедрі. У кожному випадку студент подає на кафедру заяву про затвердження теми.

Тематика курсових робіт розробляється і затверджується спеціалізованою (випускаючою) кафедрою. Кафедра визначає керівників курсових робіт, критерії їх оцінювання та список рецензентів. Тематика курсових робіт, список керівників та рецензентів подається декану факультету та затверджується наказом директора Інституту. Термін захисту визначається деканатом та навчальною частиною у відповідності з навчальним планом та графіком навчального процесу.

Мета і завдання курсової роботи – практичне застосування набутих знань, умінь і навичок для самостійного виконання конкретного фахового завдання відповідно до завдань “Освітньо-професійної програми” та “Освітньо-кваліфікаційної характеристики”.

Основні етапи виконання роботи

• обґрунтування актуальності теми, обраної для дослідження;

• опрацювання літературних джерел та електронних баз даних, законодавчих та нормативних матеріалів;

• загальна характеристика наукового і виробничого контексту досліджуваної проблеми;

• аналіз досліджуваних явищ, динаміки їх розвитку;

• виготовлення ілюстративних матеріалів (відео, аудіо- та фотоматеріалів, малюнків, креслення, таблиці, діаграми, схем, графіки і т. ін.);

• оформлення роботи відповідно до вимог ВНЗ.

Тематика курсових робіт з дисципліни «Організація діяльності закладів культури»

1. Основні напрями діяльності закладів культури.

2. Інформаційно-просвітницька діяльність закладу культури. Її специфічні риси.

3. Художньо-публіцистична діяльність закладів культури.

4. Культурно-розважальна діяльність закладів культури.

5. Методика масових форм діяльності у закладах культури.

6. Клуб як соціокультурне явище.

7. Характеристика функцій клубів.

8. Розвиток клубних форм у XVII – XX ст.

9. Розвиток клубів в Україні у ХХ ст.

10. Структура клубної мережі в Україні.

11. Специфіка діяльності державних закладів культури.

12. Специфіка комерційної діяльності закладів культури.

13. Загальна характеристика діяльності громадських закладів культури.

14. Мережа закладів культури в Україні.

15. Характеристика форм, методів та засобів діяльності закладів культури.

16. Аудиторія закладу культури; її ознаки.

17. Правові основи діяльності закладів культури.

18. Соціальна сутність бібліотеки.

19. Основні соціальні функції бібліотек.

20. Сучасні тенденції розвитку бібліотек.

21. Бібліотечна аудиторія; її класифікація.

22. Специфіка науково-методичної діяльності бібліотеки.

23. Сутність понять «методика», «методологія», «науково-методичне забезпечення».

24. Основні напрями державної політики у галузі бібліотечної діяльності.

25. Правова база діяльності бібліотек.

26. Загальна характеристика бібліотечної мережі.

27. Центри дозвілля: зміст та форми організації.

28. Принципи організації та зміст діяльності дитячих і підліткових клубів.

29. Законодавча база музейної справи в Україні.

30. Музейна мережа, її структура.

31. Поліфункціональність сучасного музею.

32. Поняття музейної аудиторії та її класифікація.

33. Типологія парків.

34. Соціальні функції парків.

35. Структура паспорта парку.

36. Вимоги до проведення фокус-груп.

37. Мережа закладів культури.

38. Основні напрями діяльності державних закладів культури.

39. Цілі та завдання громадських організацій у сфері культури.

40. Комерційні послуги у сфері культури. Специфіка здійснення.

41. Методичне забезпечення закладів культури.

42. Система методичного забезпечення закладів культури.

43. Інформаційне забезпечення закладів культури.

44. Взаємодія бібліотек та клубів у проведенні масових заходів.

45. Планування роботи закладів культури.

Структура та зміст курсової роботи (додаток 1)

1. Вступ – обгрунтування актуальності обраної теми, огляд літературних і статистичних джерел, загальна характеристика підприємства (організації), на базі якого здійснюється дослідження, визначення теоретичних, аналітико-дослідницьких та проектно-рекомендаційних завдань курсової роботи.

2. Основна частина – логічно-послідовний, аргументований виклад опрацьованого матеріалу, аналіз загальних, історичних, суспільно-економічних та специфічних факторів вирішення проблеми; дослідження конкретних, фактичних, цифрових, статистичних даних, вибір й обґрунтування оптимальних рішень для розв’язання конкретних пошукових завдань, здійснення конкретних розрахунків для проектно-рекомендаційних завдань.

Основна частина роботи складається з двох-трьох розділів:

— у першому розділі розкриваються теоретичні аспекти досліджуваної проблеми, характеризується своєрідність конкретного досліджуваного процесу, в умовах якого вона розглядається, визначається обсяг і зміст, умови і завдання аналітико-дослідницького експерименту, обгрунтовується методика його проведення;

— у другому розділі – викладаються самостійні спостереження, розрахунки, обгрунтовуються методики аналізу і добір необхідних для опрацювання фактичних і статистичних даних; добір і обгрунтування оптимальних рішень для розв’язання конкретних науково-дослідних або інших завдань, готуються відповідні ілюстративні матеріали;

— у третьому розділі аргументуються відповідні фахові рішення, конкретні пропозиції, запропоновані студентом, проектно-рекомендаційні завдання. Результати аналізу подають у формі тексту чи таблиць, схем, графіків, фото-відео матеріалів, діаграм і т.д. із зазначенням у тексті посилання на ці ілюстративні матеріали, розміщені у Додатках.

3. Висновки – стислий виклад основних положень роботи з акцентом на:

• науково-теоретичній і практичній актуальність досліджуваної теми;

• самостійно досліджених теоретичних аспектах проблеми та практичних (виробничих) процесах, явищах, факторах;

• виконаних аналітико-пошукових та проектно-рекомендаційних завданнях;

• конкретних пропозиціях, рекомендаціях з методики вирішення досліджуваної проблематики.

4. Список літератури подається в кінці роботи, він включає назви використаних літературних джерел із суцільною нумерацією у такій послідовності: законодавчі, нормативні документи, наукова, методична, довідкова література, інші спеціальні видання українською, російською та іноземними мовами в алфавітному порядку, оформленні за правилами бібліографічного опису.

5. Додатки – таблиці, графіки, схеми, діаграми, фото-відео матеріали, малюнки та ін. У таблицях за одним зразком вказуються одиниці виміру, у графіках – масштаб.

ІІ. Процеси підготовки тексту курсової роботи

Пошук літератури та інших джерел з теми (ДОДАТОК 2)

Аналітико-синтетичне опрацювання проблемних питань теми курсової роботи передбачає опрацювання сукупності джерел, що поділяються на такі типи¹: опубліковані, неопубліковані та електронні. Охарактеризуємо кожен з цих типів:

Опубліковані документи

1. Нормативно-правові акти та методичні документи (Закони України; Укази Президента України, рішення Верховної Ради, постанови Кабінету Міністрів України, накази та розпорядження міністерств, державних комітетів, інших центральних органів виконавчої влади; нормативно-правові акти, інструктивні та методичні видання органів державної влади та місцевого самоврядування; національні /державні/ стандарти).

2. Монографії (наукові, інженерно-виробничі тощо).

3. Статті (із збірника наукових /чи інших/ статей; журнальні; газетні).

4. Матеріали конференцій.

5. Автореферати дисертацій.

6. Методичні рекомендації, поради, консультації.

7. Довідкові видання (довідники, енциклопедії, словники, прейскуранти тощо).

8. Навчальні видання (підручники, навчальні посібники, конспекти лекцій тощо).

9. Інформаційні видання (бібліографічні; реферативні; аналітично-оглядові; добірки матеріалів /дайджести, тематичні/).

10. Рекламні видання.

Неопубліковані джерела

1. Дисертації (кандидатські та докторські).

2. Звіти про науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи.

3. Депоновані рукописи.

4. Документація юридичного змісту (зберігається в документаційному (документальному) фонді установи /в службі діловодства, інших підрозділах/).

5. Архівні документи (зберігаються в державних архівах, архівних підрозділах установ).

Електронні джерела

В основному, це - документальні та фактографічні бази даних, створені в службах діловодства, архівних установах, бібліотеках, інформаційних органах (інформаційно-аналітичних службах), а також інформаційні масиви Інтернет, інших світових електронних інформаційних мереж.

Робота з літературними та іншими джерелами

Під час опрацювання джерел студенту необхідно їх конспектувати, зазначаючи повний бібліографічним опис, а в разі переписування фрагментів текстів - обов'язково вказувати сторінку першоджерела (це полегшить оформлення посилань у роботі). Водночас доцільно вести картотеку джерел з метою контролю за процесом їх опрацювання.

Ознайомлення із змістом публікацій сприяє одержанню вичерпного уявлення про стан розробленості проблеми, що обумовлює більш чітке окреслення завдань роботи, а також визначенню змісту етапів її написання.