Соціальна ситуація розвитку підлітка:

Основний зміст та специфіку всіх сторін розвитку у підлітковому віці визначає перехід від дитинства до дорослості. По всіх напрямках, виражаючи цей процес, відбувається становлення якісних новоутворень внаслідок перебудови організму, трансформації взаємин з дорослими та однолітками, освоєння нових способів соціальної взаємодії, змісту морально – етичних норм, розвитку самосвідомості, інтересів, пізнавальної та навчальної діяльності.

Умови сучасного життя, які сприяють становленню дорослості підлітків:

• акселерація фізичного та статевого дозрівання,

• інтенсивне спілкування з однолітками,

• рання самостійність через зайнятість батьків,

• величезний потік різноманітної за змістом інформації тощо.

Умови сучасного життя, які гальмують становленню дорослості підлітків:

• зайнятість підлітків лише навчанням за відсутності інших серйозних обов’язків,

• прагнення багатьох батьків надмірно опікуватися своїми дітьми тощо.

Криза тринадцяти років

Суть кризи по Л.В.Виготському полягає в глибокій, якісній зміні всього процесу психічного розвитку людини, а не в якихось яскраво виражених зовнішніх ознаках цієї зміни.

Основними проявами названої кризи є :

1. Зниження продуктивності навчальної діяльності, навіть у тих сферах, де підліток обдарований. Регрес виявляється при виконанні творчих завдань, а здатність виконувати механічні завдання зберігається.

2. Негативізм. Підліток ніби відштовхується від оточуючого середовища, схилений до сварок, порушень дисциплін, переживаючи водночас внутрішнє занепокоєння, невдоволення, прагнення до самотності та самоізоляції.

Найважливішим новоутворенням підліткового віку є становлення самосвідомості. Самосвідомість підлітка характеризується передусім відчуттям дорослості.

Об'єктивної дорослості у підлітка ще немає. Суб'єктивно ж вона виявляється:

• в емансипації від батьків;

• у новому ставленні до навчання;

• у романтичних стосунках з однолітками іншої статі;

• у зовнішньому вигляді і манері одягатися.

Пізнавальні процеси

Шляхи, які сприяють розвитку психічних процесів:

1. Навчання.

2. Праця.

3. Спілкування.

4. Виховання.

Увага :

• збільшується об’єм, концентрація, стійкість;

• удосконалюється вміння розподіляти увагу, переключати її, стає більше довільною – зростають елементи самоконтролю і саморегуляції.

Негативні ознаки:

• важко керувати в умовах підвищених вимог до себе, що зумовлене певною імпульсивністю, властивою в цьому віці;

• вибірковість уваги ( якщо улюблений предмет – буде вчити, якщо ні – може і не вчити ).

Відчуття, сприймання:

• розвиваються та функціонують у взаємозв’язку, удосконалення чутливості відчуттів, знаходить своє відображення у повноті та детальності сприймань;

• сприймання становиться змістовним;

• формується здатність до складніших форм аналізу і синтезу, які спрямовані на з'ясування внутрішніх властивостей об'єктів сприймання – інтелектуалізація сприймання;

• характеризується планомірністю, саморегуляцією, мотивацією.