Сенсорний та інтелектуальний розвиток:

• засвоєння уявлень про різноманітні властивості предметів та явищ;

• оволодіння новими діями, які дають змогу повніше та більш диференційовано сприймати світ;

• відбувається зниження порогів чутливості, зростає гострота зору, спроможність розрізняти відтінки кольорів, розвивається звуковисотний та фонематичний слух, відчуття дотику тощо;

• подальший розвиток наочно – образної форми мислення, мислення стає образно – мовним;

• виникає внутрішнє мовлення, яке є ознакою розвитку словесно – логічного мислення;

• починає формуватися довільна увага.

Розвиток особистості дошкільника:

• зростає потреба дошкільника в товаристві ровесників, внаслідок чого інтенсивно розвиваються соціальні емоції ( симпатії, антипатії тощо );

• виникають інтелектуальні емоції;

• у процесі спілкування дитини з дорослими формуються її моральні почуття;

• з`являється новий тип поведінки, яку можна назвати особистісною;

• розвивається певна ієрархія мотивів ( це пов`язано з вольовими зусиллями, потрібними для досягнення емоційно привабливої мети );

• дошкільник робить перші кроки у самопізнанні (окремі частини тіла, дії, мовні акти, вчинки, переживання та особистісні якості), розвитку самосвідомості;

• самооцінка дитиною власних вчинків, умінь та інших якостей формується на основі оціночних суджень дорослих;

• характерною є схильність дитини до самоутвердження (спочатку в очах дорослих, потім – однолітків, а згодом – і у власних очах).

Гра, як вид діяльності:

• має рольовий характер;

• на перший план в грі виходить людина, її стан, дії та стосунки з іншими людьми;

• дитину цікавить сам процес гри;

• будується згідно з певними правилами;

• сприяє розвитку довільної уваги та пам`яті дитини, при цьому відіграє потреба в емоційному спілкуванні з однолітками;

• вимагає від дитини певних комунікативних здібностей, розвиваючи тим самим мовлення.

Дошкільнят вже привчають до виконання окремих трудових завдань, діти засвоюють знання, вміння та навички в процесі цілеспрямованого сприймання об`єктів, виділення їх характерних ознак, групування предметів, складання оповідань, малювання, читання, слухання музики тощо.

Готовність до навчання:

Об`єктивна:

• рівень фізичного розвитку;

• розумова готовність дітей до школи не зводиться тільки до набуття певної суми знань про навколишнє середовище, а передбачає і мислительні дії та операції;

• вольова готовність дітей до школи означає здатність керувати своєю поведінкою, довільно спрямовувати психічну діяльність;

• емоційна готовність виявляється у задоволені^, радості, довірі, з якими дитина йде до школи.

Суб`єктивна:

• мотиваційна готовність починається з позитивного ставлення до школи, бажання вчитися, прагнення здобувати знання.

Тема. Психологічні особливості дітей віком 6 років

Пізнавальні процеси

Мовлення:

• збільшення словникового запасу;

• наявність навиків свідомого аналізу мови;

• наявність здібності спілкуватися на рівні контекстної мови ( буде розвиватися далі ).

Мислення:

• збільшення пізнавальної активності;

• засвоєння знань за допомогою питань – чому? як? для чого?

• наочно – образне мислення – основний вид мислення, але дитина може зрозуміти й відлученні судження;

• мислення відлічується егоцентризмом.

Увага:

• переважає мимовільна увага;

• наявність здібності тривалий час зосереджувати увагу на цікавій для дитині діяльності.

Пам`ять:

• наявність здібності запам`ятовувати довільно, свідомо використати прийоми запам`ятовування, але мимовільне запам`ятовування залишається більш продуктивним.

Уява:

• продовжує свій розвиток;

• найбільш яскраво виявляється при малюванні і при складанні дитиною віршів та казок;

• переважає мимовільний вид уяви.