Розвиток особистості

Мотиви поведінки:

• моральні мотиви, бажання вести себе за правилами, які прийняли люді, визначає розвиток особистості дитини 6 років;

• підпорядкованість мотивів є самим найважливішим новоутворенням в розвитку особистості.

Почуття:

• почуття домінують в усіх сторонах життя дитини;

• дитина може стримувати або скрити емоції, якщо це дуже – дуже потрібно;

• потреба в позитивних емоціях з боку інших людей визначає поведінку дитини.

Воля:

• розвиток волі визначається формуванням у дитини мотивів поведінки ( з`явлення головних і другорядних мотивів організує свідому вольову поведінку дитини. Він вже може підкоряти свою поведінку найбільш важливому мотиву, але якщо діяльність тривала і складна, дитина пам`ятає про мотив і підкоряє йому свої дії тільки в присутності дорослого, який задав завдання і організовує його виконання, підтримка дорослого закріплює волю дитини );

• між мотивами «хочу» і «можу» часто виникає суперечність, що може покликати за собою брехню.

Психологічна перебудова, яка пов`язана з початком навчання. Характеристика навчальної діяльності Адаптація дитини до школи

Початковий етап перебування у школі є періодом соціально – психологічної адаптації дитини до нових умов. В дослідженнях Г.М. Уткіної визначено 3 рівня адаптації дитини до школи:

• високий рівень адаптації;

• середній рівень адаптації;

• низький рівень адаптації.

Фактори соціального мікросередовища, які грають позитивну роль в адаптації дитини до школи:

• адекватна самооцінка свого положення;

• правильні методи виховання в сім'ї, відсутність в неї конфліктних ситуацій.

• благо приємний статус в групі однокласників;

• функціональна готовність до навчання у школі;

• високий рівень освіти батьків тощо.

Вплив негативних факторів на адаптацію дитини до школи мають наступну послідовність:

• невірні методи виховання в сім'ї;

• функціональна неготовність до навчання у школі;

• низький рівень освіти батьків;

• конфліктна ситуація у сім'ї ( алкоголізм та ін. );

• негативний статус дитини до приходу в школу;

• негативний стиль відношення з боку вчителя тощо.

Характеристика навчальної діяльності

1. Лікарі – гігієністи і психологи визначають такий оптимальний режим: 4 уроку тривалістю 35 хвилин з подовженими перервами, протягом яких організуються рухливі ігри і прогулянки на свіжому повітрі. Після 2 уроку – тривала прогулянка. Після 4 уроку – така ж сама організація дня, як у дитячому садку. В середині 3 чверті – додаткові канікули (тиждень ). Наповненість класу повинна бути не більше 25 чоловік. Перші класи потрібно розміщувати в окремих блоках або приміщеннях.

2. Вчитель не повинен допускати перенавантаження, стомлення школярів, При перших ознаках стомлення необхідно переключити дітей на іншу, легку й цікаву діяльність або дати їм відпочити. Домашнє завдання у 1 класі не задається.

3. Вчитель повинен знати, що різноманітно проходить період адаптації дітей до школи, до нових умов їх життя і діяльності.

4. Урок з шестирічними дітьми повинен відрізнятися і своєю структурою, засобами дій:

• урок повинен складатися із декількох частин, які поєднані загальною темою;

• діяльність дітей на уроці повинна бути різноманітній;

• велике місце десь відводиться діям з предметами;

• потрібно чергувати періодично зміну видів діяльності;

• найбільш характерне для занять з дітьми цього віку – включення до них елементів гри.

Один з важливіших принципів навчання дітей 6 років є принцип „не примушувати, а захоплювати” . Як же це здійснювати?

• Роль дидактичної гри.

• Радощі від успіхів.

• Обпирання на наочність.

• Доступність у викладанні матеріалу.

• Навчання дітей контролювати і оцінювати свою діяльність.

Тема. Загальна характеристика молодшого школяра