1. Банківські установи:

• комерційні банки

• ощадні установи

2. Небанківські кредитні інститути:

• кредитні спілки;

• факторингові компанії;

• лізингові компанії;

• ломбард.

3. Контрактні фінансові інститути:

• ІСІ

• пенсійні фонди;

• страхові компанії;

• фінансові компанії.

Роль фінансових посередників у функціонуванні ринку фінансових послуг

Основна функція фінансових посередників - це допомога в передачі коштів від потенційних заощаджувачів до потенційних позичальників і навпаки. Їхня діяльність вигідна і для заощаджувачів (інвесторів), і для позичальників, а саме:

- відпадає потреба в пошуках один одного;

- знижується ризик неповернення позики або неефективних капіталовкладень;

- з попереднього випливає зростання відсоткового доходу заощаджувана;

- знижуються сумарні витрати позичальника на отримання позики за рахунок зменшення моральних, фізичних зусиль та ви­трат часу на залучення капіталу декількох заощаджувачів для отримання потрібної суми позики;

- дрібні заощаджувані дістають можливість брати участь у бізнесі, який дає вищі прибутки (порівняно з наданням у борг не­великої суми), але який був недосяжний для них через необхідність значних інвестицій;

- часто для заощаджувачів привабливішою є можливість от­римання гарантованого доходу на свій капітал (наприклад, у ви­гляді банківського відсотка, доходу з облігацій, отримання пенсій­них прав), ніж ризик участі в не завжди надійних проектах (на­приклад, купівля акцій);

- фінансові посередники зменшують витрати на здійснення фінансових операцій. Це досягається за рахунок уніфікації та спеці­алізації, які дають можливість краще вивчити ринок, фінансовий стан потенційних клієнтів і одержувати більші прибутки.

Таким чином, фінансові посередники зменшують операційні витрати, знижують ризик, зменшують асиметричність інфор­мації у взаєминах "кредитор (інвестор) — позичальник" (сторо­на, що надає позику чи інвестує гроші, має менше інформації про сторону, що її отримує).

Згідно з вимогами чинного законодавства фінансові посередники можуть виконувати функції:

- з консолідації (акумуляції) збережень індивідуальних інвесторів у єдиний пул і подальше диверсифіковане вкладення накопиченого капіталу в різні проекти. Індивідуальні збереження з інвестиційними намірами є особливим видом збережень, і для багатьох непрофесійних учасників ринку звернення до інституційних фінансових консультантів - переважна форма участі у масштабних проектах (так, наприклад, реалізуються приватні інвестиції за кордоном) ;

- із забезпечення рівноваги на ринку капіталів через погодження пропозицій і попиту на фінансові ресурси. За рахунок масштабів діяльності й портфельного управління активами посередники гармонізують відносини між постачальниками і споживачами капіталу, ліквідують дисбаланс між пропозицією і попитом на вільні кошти, забезпечуючи при цьому ефективний розподіл і перерозподіл ресурсів на первинному і вторинному ринках. Професійна організація андеррайтингу як задоволення потреб клієнтів щодо гарантованого розміщення їхніх активів є винятковою прерогативою інституційної форми посередництва;

- з перерозподілу і зниження фінансових ризиків. Професійні посередники при купівлі чи продажу фінансових активів саме торгують ризиками, перерозподіляючи їх між консервативними й агресивними учасниками ринку - між більш несхильними і менш несхильними до ризику економічними суб'єктами;

- із забезпечення підвищеної ліквідності фінансових вкладень шляхом професійного портфельного управління активами.