Періодизація західноєвропейської ( європейської) філософії
Антична філософія
Середньовічна філософія
Філософія Відродження
Новоєвропейська філософія
Філософія XVII століття
Філософія Просвітництва
Німецька класична філософія
Некласична філософія XIX століття
Сучасна філософія
СВІТОГЛЯД
Світо́гляд — сукупність переконань, оцінок, поглядів та принципів, які визначають найзагальніше бачення та розуміння світу і місцеособистості у ньому, а також її життєві позиції, програми поведінки та діяльності. Світогляд людини зумовлений особливостями суспільного буття та соціальними умовами.
Світогляд тісно пов'язаний з філософією, хоча це ширше поняття. Філософія визначає себе, як теоретичний світогляд.
Перш за все світогляд — це процес чуттєвопрактичного відношення людини до світу.
Український вчений О.М.Костенко, виходячи з принципу соціального натуралізму, що випливає з ідеї природної цілісності світу, визначає світогляд як властивий свідомості людини спосіб "бачення" ("інструментальна концепція світогляду"). Цей спосіб "бачення", як інструмент для пізнання речей і вирішення різноманітних проблем, людина вибирає для себе, вирішуючи так зване "основне питання світогляду", що формулюється наступним чином: "Яка роль волі і свідомості людини у світі, що існує за законами Природи?". Натуралістичний світогляд засновується на ідеї, що роль волі і свідомості людини полягає у тому, щоб пізнавати закони фізичної, біологічної і соціальної природи і узгоджувати з ними життя людей. Інше вирішення "основного питання світогляду" є основою для ненатуралістичного (неприродного) світогляду, користуючись яким людина живе не у злагоді з Природою, порушуючи її закони. Цей світогляд проявляється, зокрема, у різноманітних проявах соціального зла (злочинність, аморальність, гріх, обскурантизм, антинауковість та інші форми свавілля і ілюзій).
|
Складові частини світогляду
За визначенням бельгійського філософа Апостеля світогляд включає сім елементів:
Онтологію — описову модель світу
Пояснення світу
Футорологію, відповідь на запитання, куди ми йдемо.
Цінності, відповіді на етичні питання — відповідь на запитання, що слід робити.
Праксеологію або методологію або теорію дії — відповідь на запитання, як досягти мети.
Епістемологію або теорію знань, відповідь на запитання, що є правдою, а що ні.
Етіологію — пояснення походження й структури світогляду