Міністерство охорони здоров’я України вднзу «Українська медична стоматологічна академія»
На тему: «Поняття про здоров’я і патологію. Поняття про валеологію і санологію, визначення, сутність та предмет їх вивчення»
Виконала студентка 13 групи, 1 курсу стоматологічного факультету Шинкаренко Вікторія Викладач проф. Іщейкіна Ю.О.
Полтава-2012
План.
Поняття про здоров’я та його складові
Поняття про патологію та предмет її вивчення
Валеологія – наука про здоров’я
Санологія
Здоров’я — стан живого організму, при якому організм у цілому і всі органи здатні виконувати свої життєві функції. Охорона здоров’я громадян — одна з функцій держави. У світовому масштабі охороною здоров’я займається Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ). В Україні державним органом, що опікується здоров’ям громадян є Міністерство охорони здоров’я України.
Складові здоров’я
Показниками фізичного здоров’я є індивідуальні особливості анатомічної будови тіла, досконале (за нормою) фізіологічне функціонування організму в різних умовах спокою, руху, довкілля, генетичної спадщини, рівень фізичного розвитку органів і систем організму.
Показники психічного здоров’я є індивідуальні особливості психічних процесів і властивостей людини, наприклад, збудженість, емоційність, чутливість. Психічне життя індивіда складається з цілей, потреб, інтересів, мотивів, стимулів, установок, уяви, почуттів тощо. Психічне здоров’я пов’язане з особливостями мислення, характеру, здібностей людини. Показники духовного здоров’я є духовний світ особистості, сприйняття духовної культури людства, освіти, науки, мистецтва, релігії, моралі, етики. Свідомість людини, її ментальність, життєва само ідентифікація, ставлення до сенсу життя, оцінка реалізації власних здібностей і можливостей у контексті власних ідеалів і світогляду — все це обумовлює стан духовного здоров’я.
Показники соціального здоров’я пов’язане з економічними чинниками, стосунками індивіда з структурними одиницями соціуму (сім’єю, організаціями), з якими створюються соціальні зв’язки: праця, відпочинок, побут, соціальний захист, охорона здоров’я, безпека існування тощо. В загальному вигляді соціальне здоров’я детерміноване характером і рівнем розвитку, які притаманні головним сферам суспільного життя в певному середовищі — економічній, політичній, соціальній, духовній. Ці складові тісно взаємопов’язані, вони в сукупності визначають стан здоров’я людини. В реальному житті майже завжди спостерігається інтегрований вплив цих складових.
Патоло́гія ( грец. παθός - страждання, біль, хвороба; та грец. λόγος – 1) дослідження або наука про відхилення від норми та хвороби, зокрема – галузь медицини, біології, психології (патопсихологія); 2) відхилення від нормального стану або процесу розвитку, у медицині – синонім хвороби.
Як наука, патологія досліджує процеси відхилення від норми, процеси, які порушують гомеостаз, хвороби, дисфункції.
Термін використовувався з давніх часів та відображав суб'єктивні переживання (відчуття) людини, що зносила будь-які страждання.
У ХVІ - поч. ХІХ ст. відбувалося накопичення анатомічних та фізіологічних відомостей та тривали клініко-анатомічні кореляції. З медичного знання першою відокремилася патологічна анатомія, а в середині ХІХ ст. народилася ескпериментальна патологія, тоді патологія стала спеціальністю багатьох лікарів, морфологів, біологів та хіміків.
Перші наукові товариства патологів були організовані у Нью-Йорку (1844) та Лондоні (1846). У 1909 створене Товариство патологів у Петербурзі. Російське товариство патологів засноване у 1922; 1-й Всеросійський з'їзд патологів відбувся в 1923 у Петрограді, 1-й Всесоюзний з'їзд — у Києві в 1927.
Основні міжнародні організації патологів:
Міжнародний союз патологів та клінічних лаборантів (з 1947),
Міжнародна рада товариств патологів (з 1950),
Міжнародна академія Патології (з 1955),
Європейське товариство Патології (з 1954);
з 1948 вони проводять міжнародні конгреси патологів.
Найстаріший журнал з проблем патології — "Virchov's Archiv fur pathologische Anatomie und Physiologie und für klinische Medizin" (з 1847). У СРСР основні періодичні видання, що освітлювали проблеми патології: "Архив патології" (з 1935), "Патологічна фізіологія та експериментальна терапія" (з 1957), "Бюлетень експериментальної біології та медицини" (з 1936).