Text 1a

Закони, якими керуються штат Огайо та його громадяни, можна розділити на чотири основні типи: конституційне або основне право, статутне право (тобто письмові закони, які приймаються законодавчими органами), адміністративне право (письмові правила, прийняті різними урядовими установами в межах обмежених повноважень, які надають їм законодавчі органи), і загальне право (тобто збірка норм, які ґрунтуються на судових рішеннях у кримінальних справах). Такі рішення, викладені у письмовій формі, називаються ще "прецедентне право".

Конституції

Конституція Сполучених Штатів

Конституція Сполучених Штатів перелічує повноваження федерального уряду, закріплює права штатів і визначає порядок відносин штатів та федерального уряду. Конституція встановлює три гілки влади федерального уряду: законодавчу (Конгрес, який має приймати закони), виконавчу (президент та його апарат, функцією яких є забезпечення виконання законів, прийнятих Конгресом) та судову (яка складається з національної судової системи, на чолі з Верховним Судом Сполучених Штатів, до обов'язків якої входить тлумачення законів та відправлення правосуддя). Одними з найважливіших у Конституції Сполучених Штатів є положення про права особистості. Вони встановлюють обмеження повноважень федерального уряду та штатів і вказують права та привілеї особистості.

Конституція Сполучених Штатів, будучи основним законом країни, встановлює критерії, за якими мають оцінюватися усі інші закони та постанови.

Text 2а Загальне право

Загальне право - це сукупність норм, правил та понять. Загальне право не ґрунтується на писаному (статутному) праві, але багато з його понять переплітаються з писаним правом через їх використання та традиції. Беручи до уваги те, що воно запроваджується судами, загальне право виступає як результат роботи судової, а не законодавчої влади. Врахування досвіду попередніх поколінь забезпечує спадкоємність його законів. Це також надає можливість загальному праву реагувати на зміни потреб суспільства.

Прецедентне право

Загальне право виникло у Великобританії і було перенесене до США колоністами. Своїй життєздатністі воно завдячує традиції, яка виникла у 17-му столітті, коли почали записувати не тільки судові процеси та їх рішення, а також принципи та аргументи за якими вони виносилися. Коли суд виносить рішення у окремій справі та фіксує це рішення у письмовій формі, тоді це рішення стає "прецедентом", тобто тепер, ті принципи, за якими відправлялося правосуддя, можуть бути використані для вирішення справ з подібними фактичними обставинами.

Значення справи як прецедента здебільшого залежить від суду, який його прийняв. Вищі суди не зобов'язані керуватися прецедентами судів нижчого рівня.

Однак суди нижчого рівня мають враховувати прецеденти вищестоящих судів. Суди одного рівня можуть використовувати прецеденти один одного. Суди одного штату можуть користуватися прецедентами судів іншого штату або федерального суду, якщо такі прецеденти добре обґрунтовані та стосуються нових проблем.